Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 12:51

Револьверний барабан із Гуляйполя та князівська печатка з Київщини


Київ – Сьогодні науковці представили громадськості реліквії, пов’язані з історією України від давніх часів і до початку двадцятого століття. Це печатка князя Ярослава Мудрого, револьвер Нестора Махна і печатка київського магістрату (мерії) сімнадцятого століття.

Історик Олександр Алфьоров відчиняє маленький сейф, обережно дістає звідти оксамитову коробочку, відкриває її і показує невелику круглу печатку із зображенням Святого Георгія – духовного покровителя князя Ярослава Мудрого.

Про цю реліквію, випадково знайдену у приватній садибі на Київщині, Алфьоров розповідає: «Печатка Ярослава Мудрого не є єдина, проте вона є першою, про яку можна достовірно говорити у сучасній науці. Ця печатка датується 1030-ми роками, їй майже тисяча років! Вона була проставлена на державному документі, який не вцілів: ми бачимо, що це відголос тієї епохи».

Другу реліквію українці побачили уперше після 1690-х років – це печатка-матриця Київського магістрату. «Це печатка міста Києва, зроблена спеціально для того, щоб нею користувались під час (підписання) міждержавних угод, а саме – договорів між Києвом і Московським Царством. Взагалі, вивчаючи зображення та написи на печатках, місця, де їх знайдено, можна зорієнтуватись у політичних та економічних зв’язках між окремими містами і цілими країнами…», – каже фахівець.

Печатка як матриця історії

Револьверний барабан із печаткою легендарного Нестора Махна був знайдений у руїнах старої будівлі на Миколаївщині. Це одна з небагатьох оригінальних речей Махна, які залишилися в Україні, її відносять до часу існування Гуляйпільської Республіки, періоду визвольних змагань за створення української суверенної держави (1920-ті роки), каже Алфьоров.

Печатки, як кажуть, є матрицею чийогось життя – конкретної людини, родини, або цілої держави. За словами історика Олега Однороженка, «печатки, відбитки (штампи), матриці – це невеликі пам’ятки історії, але по них ми можемо реконструювати цілі «білі плями» в історії».

«Наприклад, для періоду Київської Русі практично немає актового матеріалу – лічені документи. А печаток з того часу збереглося тисячі! Також чимало печаток і військових штампів дозволяють дослідити перебіг подій в Україні у часи Хмельниччини, у добу Руїни; ми спостерігаємо, як втрачала Україна свою волю, як наступав Московський царат. Радянська доба виробила свій підхід до опечатування документів і фактично знищила особисті печатки, разом з гербовими родовими печатками дворянських родів, священиків, монастирів – СРСР винищив і власників печаток, і майстрів, які їх виготовляли», – розповідає історик.

Завдяки печаткам науковці досліджують особливості політичного, соціально-економічного устрою різних історичних епох: від доби Київської Русі та Польсько-Литовського князівства до часів УНР і СРСР. Це печатки релігійних установ, навчальних закладів, сімейних династій, військові штампи, персні з печатками, гербові печатки. Вони зберігаються в музеях, архівах Інститутів археології та археографії, приватних колекціях.

Науковці й колекціонери пропонують відкрити громадськості найцікавіші з реліквій. Для цього, кажуть вони, варто створити у Києві Музей печаток, що у ньому можна буде побачити історичні реліквії і почути цікаві розповіді про сенсаційні відкриття науки про печатки – сфрагістики.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG