Американський експерт Адріан Каратницький наголошує в часописі American Interest, що риторика і головні політики Помаранчевої революції виявилися «помаранчевим лушпинням». «Пихатість і продажність двох головних лідерів помаранчевих сил, Ющенка і Тимошенко, мордували низку урядів і швидко вели до політичного глухого кута, бездарних популістських гасел і втрати цінного мандату для фундаментальних реформ». Українська внутрішня політики у цей час, як вважає Каратницький, паралізувала зовнішню політику країни. Історичний шанс був втрачений і Україна опинилася біля розбитого корита й потребувала негайної допомоги Заходу, МВФ. Тут же Каратницький хвалить «демократичне, реформістське оточення» нинішнього Президента Януковича і вважає, що за допомогою Заходу Україна збереже свій проєвропейський курс і демократію.
Менш оптимістичний щодо нинішньої ситуації в Україні інший американський експерт, Ендрю Вілсон із Європейської ради з міжнародних відносин. Цей аналітик стверджує на сторінках Project Syndicate, що Україна, як і інші сусіди ЄС на пострадянському просторі, «провалила» після розвалу СРСР «сподівання на успіх» і цьому підтвердженням стане й 22 листопада – саміт Україна-ЄС. Влада в Україні, як вважає Вілсон, поводиться, як колись югославський лідер Йосип Броз Тіто, виявляючи «нездатність і небажання приєднатися ні до Європи, ні до Росії. Але Росія і Захід достатньо у них зацікавлені і тому продовжують підкидати в цю гру достатньо ресурсів, щоб дозволити місцевим лідерам давати відсіч суперникам і виправдовувати відсутність реформ». Автор наголошує також, що відкладання на безрік угоди про зону вільної торгівлі між ЄС і Україною «дратує Євросоюз відсутністю прогресу в цьому плані, у чому представники ЄС справедливо обвинувачують українських «олігархів», що повернулися до влади з Президентом Януковичем». Вілсон пропонує Заходу зробити Україну «нейтральною», «фінляндізувати» її, не обговорюючи вже вступ до НАТО, але поспішаючи допомогти, бо «Янукович сьогодні вже у своєму схилянні на бік Росії досяг такої точки, що йому без втручання інших держав не знайти рівновагу з огляду на вплив Росії».
Ще один американський експерт Ніколай Петро хвалить в American Interest політику «перезавантаження» Барака Обами і закликає Захід не заважати зближенню України з Росією, а сприяти їхньому спільному наверненню до Європи. «Цілі можуть бути досяжними, якщо Україна стає ключовим партнером Європи для того, щоб привести Росію в ЄС», – вважає цей американський аналітик.
Впливова «Файненшел Таймз» вважає, що Янукович складав сьогодні в Брюсселі черговий екзамен на демократію, однак, на думку часопису, переговори чільників ЄС із Януковичем були затьмарені з огляду на зобов'язання України «йти шляхом демократії і свободи ЗМІ». Також критики, як зауважує лондонське видання, стверджують, що «Янукович шукає тісніших тосунків із Москвою». Газета також інформує про широкі, багатотисячні протести в Україні в річницю Помаранчевої революції, котрі організували представники малого і середнього бізнесу на знак незгоди з податковою політикою влади Януковича. Газета пише, що офіційні особи в ЄС опинилися у складній ситуації балансування: з одного боку, подальша співпраця залежить від «демократичного мандата Києва», а з другого – вони намагаються співпрацювати з Януковичем у страху, що той поверне ближче до Росії. Опозиція ж заявляє, що Янукович експлуатує ці страхи Заходу. «Файненшел Таймз» також наводить оцінки відомих західних експертів про те, що «при Януковичу Україна закривається в собі і все більше перетворюється на авторитарну державу».
Німецька «Ді Вельт» вважає, що після Лісабонського саміту 19-20 листопада «Росія йде назустріч НАТО» і Дмитро Медведєв прийняв пропозиції щодо єдиного протиракетного щита. Але, наголошує газета, сумніви щодо Росії залишаються, бо не знати, «чи залишиться останнє слово за Медведєвим, чи прем’єр Путін має можливості все переробити по-своєму». Газета наголошує, що попередні дії Москви щодо Грузії, України, «змушували світ з пересторогою стежити за розвитком ситуації в регіоні», а чи є нова політика Лісабона для Росії тривалою, «покажуть пізніші тести».
Менш оптимістичний щодо нинішньої ситуації в Україні інший американський експерт, Ендрю Вілсон із Європейської ради з міжнародних відносин. Цей аналітик стверджує на сторінках Project Syndicate, що Україна, як і інші сусіди ЄС на пострадянському просторі, «провалила» після розвалу СРСР «сподівання на успіх» і цьому підтвердженням стане й 22 листопада – саміт Україна-ЄС. Влада в Україні, як вважає Вілсон, поводиться, як колись югославський лідер Йосип Броз Тіто, виявляючи «нездатність і небажання приєднатися ні до Європи, ні до Росії. Але Росія і Захід достатньо у них зацікавлені і тому продовжують підкидати в цю гру достатньо ресурсів, щоб дозволити місцевим лідерам давати відсіч суперникам і виправдовувати відсутність реформ». Автор наголошує також, що відкладання на безрік угоди про зону вільної торгівлі між ЄС і Україною «дратує Євросоюз відсутністю прогресу в цьому плані, у чому представники ЄС справедливо обвинувачують українських «олігархів», що повернулися до влади з Президентом Януковичем». Вілсон пропонує Заходу зробити Україну «нейтральною», «фінляндізувати» її, не обговорюючи вже вступ до НАТО, але поспішаючи допомогти, бо «Янукович сьогодні вже у своєму схилянні на бік Росії досяг такої точки, що йому без втручання інших держав не знайти рівновагу з огляду на вплив Росії».
Ще один американський експерт Ніколай Петро хвалить в American Interest політику «перезавантаження» Барака Обами і закликає Захід не заважати зближенню України з Росією, а сприяти їхньому спільному наверненню до Європи. «Цілі можуть бути досяжними, якщо Україна стає ключовим партнером Європи для того, щоб привести Росію в ЄС», – вважає цей американський аналітик.
Впливова «Файненшел Таймз» вважає, що Янукович складав сьогодні в Брюсселі черговий екзамен на демократію, однак, на думку часопису, переговори чільників ЄС із Януковичем були затьмарені з огляду на зобов'язання України «йти шляхом демократії і свободи ЗМІ». Також критики, як зауважує лондонське видання, стверджують, що «Янукович шукає тісніших тосунків із Москвою». Газета також інформує про широкі, багатотисячні протести в Україні в річницю Помаранчевої революції, котрі організували представники малого і середнього бізнесу на знак незгоди з податковою політикою влади Януковича. Газета пише, що офіційні особи в ЄС опинилися у складній ситуації балансування: з одного боку, подальша співпраця залежить від «демократичного мандата Києва», а з другого – вони намагаються співпрацювати з Януковичем у страху, що той поверне ближче до Росії. Опозиція ж заявляє, що Янукович експлуатує ці страхи Заходу. «Файненшел Таймз» також наводить оцінки відомих західних експертів про те, що «при Януковичу Україна закривається в собі і все більше перетворюється на авторитарну державу».
Німецька «Ді Вельт» вважає, що після Лісабонського саміту 19-20 листопада «Росія йде назустріч НАТО» і Дмитро Медведєв прийняв пропозиції щодо єдиного протиракетного щита. Але, наголошує газета, сумніви щодо Росії залишаються, бо не знати, «чи залишиться останнє слово за Медведєвим, чи прем’єр Путін має можливості все переробити по-своєму». Газета наголошує, що попередні дії Москви щодо Грузії, України, «змушували світ з пересторогою стежити за розвитком ситуації в регіоні», а чи є нова політика Лісабона для Росії тривалою, «покажуть пізніші тести».
