Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 06:13

ЦВК проти КСУ щодо дати парламентських виборів


Своїми міркуваннями щодо суперечки довкола дати наступних виборів Верховної Ради, а також і виборів Президента, в ефірі Радіо Свобода поділилися Руслан Князевич, народний депутат від НУНС, член парламентського комітету з правової політики, і Андрій Магера, заступник голови Центральної виборчої комісії.

– Сталося так, що і Венеціанська комісія зараз в Україні розглядає питання, коли ж насправді мають бути вибори Верховної Ради в Україні. З іншого боку, ми маємо заяву голови ЦВК, пана Шаповала про те, що, мовляв, недобре чинить КСУ, не розглядаючи подання ЦВК. ЦВК тим самим не знає, що йому робити.

Радіо Свобода запитало у Марини Ставнійчук, члена Венеціанської комісії від України, як вона оцінює цю заяву голови ЦВК?

Марина Ставнійчук
Марина Ставнійчук:
Заява щодо зловживання правом КСУ від голови ЦВК з’явилася саме в той момент, коли в Україні перебувають експерти Венеціанської комісії щодо вивчення ситуації з конституційного вдосконалення. Саме з огляду на це, мені здається, з’явилася відповідна заява.

Коли говорити про розгляд питання щодо призначення чергових парламентських виборів в Україні, то і КСУ, і ЦВК – обидва ці органи не повинні обговорювати цих обставин, які ми маємо в умовах повернення до Конституції 1996 року, обидва ці органи не повинні зловживати правом. І в самому ЦВК достатньо в цьому питанні і компетенції, і достатньо широкі межі є розсуду при вирішенні питання призначення парламентських виборів.

Звичайно, вже після рішень КСУ таких, як 30 жовтня, цілком імовірно, що навіть за умов, коли ЦВК просить невідкладно розглянути питання, пов’язане з тим конституційно-правовим конфліктом, який випливає з різного бачення чи різних підходів щодо визначення дати чергових парламентських виборів, то звичайно, що це погано, що КСУ знехтував проханням ЦВК невідкладно розглянути, хоча, за законом, у нього є такі можливості, але й те, що сама ЦВК в межах своєї компетенції практично не розглянула відповідне рішення так, як це передбачено до положень Конституції України, то це також погано.


Андрій Магера
Андрій Магера:
Незважаючи на той факт, що я був у тій меншості у складі ЦВК на засіданні, коли розглядалося питання про оголошення виборчого процесу, але загалом я думаю, що невипадково ЦВК свого часу звернулася (нагадаю, 19 жовтня – скоро буде 1,5 місяці) до КСУ з відповідним поданням щодо офіційного тлумачення положень Конституції. ЦВК звернулася одноголосно. Таке рішення було ухвалене.

Призначення КСУ – знімати проблеми в суспільстві, а не їх породжувати. Це моє глибоке переконання
І мета була одна: отримати абсолютно правову впевненість у тому, що саме таким чином ЦВК діє правильно, щоб потім ні в кого не виникало бодай найменшого бажання звертатися в суди загальної юрисдикції з тим, щоб, з одного боку, або зупиняти виборчий процес, який розпочався, або взагалі забороняти ЦВК вживати будь-які дії щодо початку виборчого процесу як такого. Ситуація може бути абсолютно різна.

Моя позиція була одна, і вона залишилася незмінною: на мою думку, чергові парламентські вибори мали б відбутися 27 березня 2011 року. Позиція більшості моїх колег є дещо іншою. Як би ми до цього не ставилися, фактом є те, що ані 22 листопада, ані в інший день ЦВК не оголосила про початок виборчого процесу. Це означає, що виборчий процес із чергових виборів народних депутатів 27 березня 2011 року не розпочався. Це залишається фактом.

Відносно того, що КСУ досі не ухвалив рішення, то є різна інформація і з боку ЗМІ, і щодо того, що, начебто, голова КСУ пообіцяв найближчим часом ухвалити рішення, то я не можу це коментувати.

Але разом з тим зверніть, будь ласка, увагу на те, що на сайті КСУ досі залишається незмінною інформація про те, що подання ЦВК щодо офіційного тлумачення положень статті 76 Конституції України досі перебуває на вивчені в Колегії суддів. Що можна робити 1,5 місяця? Мені важко сказати, але повірте мені, на моє глибоке переконання, призначення КСУ – знімати проблеми в суспільстві, а не їх породжувати. Це моє глибоке переконання.

Руслан Князевич
Руслан Князевич:
Висновок КСУ, який стосується законопроекту «Про внесення змін до Конституції України», не має стосунку до початку виборчого процесу, тому що в нас зараз дуже легко відбулася підміна понять. Люди в тих правових нюансах не завжди вловлюють. І зараз нібито зняли цю проблему інформаційною хвилею, оскільки пояснили, що це рішення вирішує ту проблему, яка насправді не вирішена.

У чому суть проблеми? Справді, після того, як у нас відбулося відоме рішення суду, у нас начебто зараз діє Конституція 1996 року. І та конституційна редакція говорить, що в кінці наступного березня треба проводити чергові парламентські вибори. Виникло питання: а наскільки ж вибирали цю Верховну Раду? І тому треба начебто, щоб КСУ розтлумачив: а коли ж повинна ЦВК ухвалювати певне рішення?

ЦВК, як на мене, абсолютно логічно поступила. Вони, користуючись тим правом, яке надає закон про ЦВК, звернулися до КСУ з проханням розтлумачити.

Що зробив КСУ? КСУ начебто, не розглядаючи питання ЦВК, розтлумачив їхнє звернення у тому висновку, який не має ніякого стосунку до того звернення, з яким зверталася ЦВК. Бо насправді КСУ у цьому висновку повинен був сказали лише те, чи ті зміни є коректними з точки зору порушення прав людини, чи там немає ніяких зазіхань, з точки зору територіальної цілісності, суверенітету і так далі, не втручаючись у сам контекст. А надалі відповідно Верховна Рада повинна була попередньо схвалити і надалі на наступній сесії 300 голосами ухвалити як тіло Конституції ці зміни.

22 листопада (нагадаю, що 18-го відбулося рішення) ЦВК мала бути чимось озброєна для того, щоб визначитися, у який спосіб їй діяти. І висновку на відповідний законопроект Верховної Ради їй було замало. Тому я трішечки здивований, що члени ЦВК, які одноголосно надіслали відповідне подання до КСУ, в цей момент не скористалися своїми конституційними повноваженнями і не розпочали виборчу кампанію, оскільки насправді висновок КСУ не зняв проблеми.

Більше того, як на мене, він її породить. Адже де гарантія, що в лютому набереться 300 голосів? Припустімо, що в лютому немає 300 голосів. Тоді ця норма не стає конституційною, отже, нам треба проводити в березні виборчу кампанію. А за яким законом її проводити? У який спосіб її проводити? За які гроші її проводити? Ніхто не знає.

Якщо це щирі наміри, ми розуміємо, що за жодних умов не підуть на те, щоб вибори були в березні, то це одна ситуація. Але може трапитися так, як трапилося з місцевими виборами.У нас була нібито політична домовленість, що вони повинні бути в березні 2011 року, а потім в останній момент тихенько прийняли рішення, що це має бути жовтень 2010 року. Відповідний законопроект був ухвалений, і вийшло, що лише одна політична сила до цих виборів готова. Щоб зараз не була аналогічна ситуація.

– Секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт заявив, що на його думку і на думку Венеціанської комісії, конституційна реформа в Україні не завершилася, вона має тривати, і що Верховна Рада має проголосувати за те, щоб, якщо ми переходимо до Конституції 1996 року, набрати відповідну кількість голосів і проголосувати за це. Тільки після цього почнуть діяти вже зовсім інші правила. Всередині цих правил буде відбуватися вже інше правове поле.

Пане Магера, Ви бачите якийсь правовий вихід з цієї ситуації, що склалася?

Андрій Магера:
Вихід з тієї ситуації було своєчасне все ж таки рішення КСУ за зверненням ЦВК. Я сподіваюся, що після зустрічі з представниками Венеціанської комісії в КСУ дійдуть висновку щодо необхідності більш швидкого розгляду подання ЦВК.

Яким не було б рішення КСУ, повірте, воно буде прийняте до виконання. Подобається це комусь чи не подобається, але для цього повинна бути абсолютно правова визначеність. І щоб не траплялися ситуації, про які я вже сьогодні говорив, коли суди загальної юрисдикції, наприклад, Феодосіївський міський суд АРК, інші зупиняли виборчий процес позачергових виборів народних депутатів України в 2007 році.

Ми чудово розуміємо ці події, як це розвивалося. Мені дуже не хотілося б, щоб цього разу якийсь суд загальної юрисдикції, беручи до уваги той факт, що немає офіційної позиції КСУ, намагався або втрутитися у виборчий процес, або перешкодити його проведенню. Оцього справді мені дуже не хотілося б.

– За повідомленнями деяких джерел, коли відбувалися сьогодні переговори між головою КСУ Анатолієм Головіним і секретарем Венеціанської комісії Томасом Маркертом, то там нібито була досягнута така домовленість, що, як сказав Головін, КСУ найближчим часом або розгляне подання ЦВК з тим, щоб або відмовити у відкритті, або його взяти у провадження. Тобто, навіть не сам висновок, а ще можливий третій варіант.

Руслан Князевич:
Я глибоко переконаний, що буде відмовлено у відкритті провадження. Парадокс полягає в тому, що сам КСУ глибоко переконаний, що вони це питання вже вирішили
Я глибоко переконаний, що буде відмовлено у відкритті провадження, тому що парадокс полягає в тому, що сам КСУ глибоко переконаний, що вони це питання вже вирішили висновком по законопроекту про внесення змін до Конституції. Як не парадоксально це звучить. Адже насправді йшлося про те, що вони тільки в мотивувальній частині одним мазком сказали, що громадяни здійснили своє волевиявлення і на умовах 5-річної періодичності проведення виборів було обрано Верховну Раду. Крапка.

Ніхто ж з цим не сперечається. Йде мова про те, коли обирати наступну? Як на мене, це породить ще одне питання: а що далі робити? Я все більше і більше схиляюся до думки, що це комусь вигідно. Ситуація буде підвішена на гачок, а далі ближче до лютого, зважаючи на обставини, які складуться в політикумі і в суспільстві взагалі, вирішувати, що робити з наступними виборами.

– Кому це вигідно?

Руслан Князевич:
Ніхто не налаштований на будь-які радикальні зміни, крім тих, що стосується строків проведення виборчих кампаній – президентської і Верховної Ради в 2012-му і в 2015-му році
Тим, хто має владу, хто розуміє, що зараз так може скластися ситуація, що потрібно мати більш лояльну Верховну Раду, наприклад. Хоча мені здається, що й ця вже настільки лояльна, що куди вже далі? Але є певні обставини, які мене змушують про це говорити. У тому числі й фактор певної внутрішньої партійної боротьби в середовищі Партії регіонів.

За півроку в українських реаліях багато що може змінитися . Я Вам скажу, що для України півроку – це вічність. У нас за день так усе міняється радикально.

Що стосується заяви щодо конституційної реформи, то я просто не розумію, про що йдеться. Якщо ми говоримо про те, що ми повернулися до 1996 року Конституції під грифом того, що це найкраща була Конституція в Європі, то що ж тоді ще вдосконалювати? Тепер виявляється, що ні, давайте ми її по-новому будемо вдосконалювати. Навіщо тоді було відміняти ті зміни, які були в 2004 році? Можна було б йти по шляху, принаймні, вдосконалення тих змін. Хоча досконалості немає меж. А тепер виявляється, що треба й до них повертатися, і ще далі йти. Це якийсь абсурд.

Але зважаючи на ту ситуацію, яку я бачу, з середовища внутрішнього, ніхто не налаштований на будь-які радикальні зміни, крім тих, що стосується строків проведення виборчих кампаній – президентської і Верховної Ради в 2012-му і в 2015-му році. Ці зміни, напевне, будуть ухвалені. Інших ця каденція Верховної Ради, як на мене, не спроможна прийняти.

– Пане Магера, ця ситуація для ЦВК є випробуванням певним. Прогнозуючи ситуацію всередині самої ЦВК, не знайшлося можливості ухвалити спільне рішення, яке могло б залишити ЦВК в рамках правових, а не підвішувати її у такому дуже невигідному стані?

Андрій Магера:
Це не перше випробовування для ЦВК. Я вже працюю в ЦВК 6 років, навіть дещо більше, але мушу сказати про те, що будь-яке рішення ЦВК ухвалюється більшістю її складу, тобто, не менше 8 голосів членів комісії. Те засідання, яке мало місце 22 числа, показало, що прихильників такого проекту постанови щодо оголошення виборчого процесу саме на 27 березня 2011 року є аж 4 членів комісії, в тому числі й ініціатор цього питання. Рішення ухвалене не було.

Сенсу виносити його повторно я, чесно кажучи, не бачу, принаймні до того моменту, поки не буде будь-якої офіційної позиції КСУ.

Тут Руслан обмовився відносно КСУ висновку, то справді, КСУ про це сказав у пункті 4.6 мотивувальної частини. Разом з тим КСУ ще й в 4.1. тієї мотивувальної частини говорив про те, що пропонуються зміни й щодо строку повноважень Верховної Ради: з 4 до 5 років. Тобто, КСУ у своєму висновку відразу сказав: пропонується змінити існуючий 4-річний строк повноважень. КСУ свої висновки може писати по-різному. Комусь буде вигідно зацитувати норму 4.1. мотивувальної частини, кому й 4.6 до вподоби буде.

Але в будь-якому разі офіційної позиції КСУ на подання ЦВК досі немає. Якою вона буде? Важко сказати.

Якщо говорити про відмову у відкритті конституційного провадження, то єдиною підставою для відмови у відкритті конституційного провадження, за офіційним тлумаченням, може бути відсутність практичної необхідності.

Вдумайтеся в саме словосполучення, яке вжите в законі: відсутність практичної необхідності! Скажіть, для когось є відсутність практичної необхідності у тлумаченні цих положень Конституції? Для мене очевидно: немає. Це взагалі настільки очевидна річ, якій необхідно було дати тлумачення зараз. І я сказав би, що на вчорашній день. Цього досі немає.

Руслан Князевич:
Є орган, для якого така практична необхідність існує. Це сам КСУ.

Справа в тому, що якщо б він почав розглядати і давати якісь висновки на ваше звернення щодо тлумачення, він повинен був би вже якимось чином не відходити від тієї правової позиції, яку він один раз уже займав.

Справа в тім, що 2009 року була ситуація, коли парламент призначив дату виборів Президента України на останню неділю жовтня 2010 року, зважаючи на те, що минулої каденції Президент обирався за старою Конституцією. 45 депутатів звернулися до КСУ, і КСУ визнав неконституційною такого роду постанову Верховної Ради (увага!) у зв’язку з тим, що призначати дату будь-яких виборів Верховна Рада повинна, користуючись нормами чинної на день призначення Конституції. Отже, зараз логічно було б відтворити попередню редакцію і сказати: так, справді на цей момент є норма Конституції, яка говорить про останню неділю березня, і її треба чітко дотримуватися.

Щоб самих себе в поганому світлі не виставляти, в КСУ немає інших варіантів, ніж відмовити у відкритті провадження. Бо якщо вони радикально відійдуть від тієї позиції, яку вони задекларували в 2009 році, то це й так їхній, м’яко кажучи, недобрий в останні місяці імідж, мені здається, остаточно знівелює.

– А що буде, коли суд відмовить у провадженні?

Руслан Князевич:
Нічого не буде. Буде все нормально. Значить, тоді будемо чекати першої каденції лютого, коли Верховна Рада, за логікою, повинна ухвалити рішення остаточного по змінах до Конституції. Якщо вони будуть ухвалені (я думаю, що не виключено, що вони все ж таки будуть прийняті), і все стане на свої місця.

– І ЦВК запустить вибори. Але вже не в березні наступного року. Ви прогнозуєте вже рішення Верховної Ради…

Руслан Князевич:
Я думаю, що серпень 2012 року.

– Є Конституція, є КСУ, який може тільки тлумачити якісь положення Конституції. У той же час у нас виходить, що у зв’язку з тим, що змінили Конституцію раз, потім вирішили повернутися до тієї Конституції, яка була до того, то ми попали в ситуацію, коли з певних причин вибирають одні норми і запускають одні механізми, а з інших причин просто ігнорують ті норми, які мали б запускатися автоматично, оскільки ми, нібито, ще не перейшли до Конституції 1996 року, якщо парламент не проголосував.

Руслан Князевич:
Правильно було сказано, що основне призначення КСУ – знімати ті проблеми, які не здатні вирішити гілки влади. КСУ стоїть над владою. Це, так би мовити, арбітр, який є резервом влади. Коли влада не спроможна вирішити, зайшла у тупик, для того є вище око, яке повинне поставити все на місце відповідно до каркасу, на якому будується держава, згідно з Конституцією.

А коли КСУ стає на сторону однієї з гілок влади, то тоді влада стає безкарною, тому що вже немає кому її карати. Вона відчуває, що можна безмежно вирішувати на власний розсуд будь-які питання, а це вже загроза, оскільки зазіхає на основні підвалини взагалі конституційного ладу. Тому якщо КСУ й далі так буде діяти, то ми можемо говорити, що у нас, на превеликий жаль, органу, який повинен здійснювати конституційну юрисдикцію, по факту немає. Це дуже прикро.

– Пане Магера, Ви можете зробити висновок, який є складним, навіть на думку Венеціанської комісії?

Андрій Магера:
Якщо не буде рішення КСУ, все вирішать зміни до Конституції, якщо вони будуть ухвалені в лютому. Парламентські вибори відбудуться в жовтні 2012 року. Якщо ж не буде – доведеться оголошувати виборчий процес за скороченою процедурою
Висновок тут один. І Руслан тут правильно говорить: якщо не буде рішення КСУ, все вирішать, і це в кращому випадку, зміни до Конституції, якщо вони будуть ухвалені в лютому. За таких обставин, при набранні чинності цього закону про зміни до Конституції, чергові парламентські вибори відбудуться в жовтні 2012 року. Якщо ж такий закон не буде ухвалений або не буде необхідної кількості голосів, наприклад, 300 на підтримку, у такому разі доведеться оголошувати виборчий процес за скороченою процедурою.
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG