Однак із ним не погоджуються деякі аналітики економічного сектору. Так, за результатами дослідження Міжнародного фонду Блейзера, інвестори досі побоюються вкладати значні кошти в українську економіку. На те є чотири основні причини: значні політичні ризики, високий рівень корупції, дерегуляція підприємницької активності та непередбачуване правове середовище. У фонді впевнені, що доки керівництво держави не візьметься за вирішення цих проблем, стрімкого збільшення обсягів інвестицій не відбудеться.
Сім мільярдів інвестицій не забезпечать прорив
Нині найкрупнішими інвесторами в українську економіку залишаються Кіпр, Швеція, Німеччина та Росія. Найбільші суми вони інвестують у фінансовий сектор. Цього року експерти радять очікувати 4,5 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій. Наступного року, на думку виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, вони сягнуть 7 мільярдів доларів – завдяки зростанню надходжень на Євро-2012 та приватизаційним проектам.
«Очікувані 7 мільярдів доларів – це дуже незначна величина, особливо в порівнянні з тими сумами, які Україна отримувала у докризовий період. Якщо припустити, що ВВП України наступного року складе 130 мільярдів доларів, то 7 мільярдів – це точно не та сума, яка може забезпечити серйозний прорив країни», – зазначає він.
Натомість директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що суттєвого зростання в економічному секторі України не відбудеться. «Відверто кажучи, з тим самим Євро-2012 треба було починати раніше, щоб уже цей рік був таким собі визначальним. На жаль, очікувати реального прориву немає підстав. Якщо згадати, що минулого року українська економіка впала на 15%, навіть при щорічному зростанні у 4% ми досі не вийшли на попередній рівень. У найкращому випадку, ми наступного року вийдемо на рівень 2007 року», – зазначає експерт.
Владі дають 2 роки на реформи – соціолог
Водночас соціолог компанії R&B Group Євген Копатько каже, що нинішня українська влада «приречена на реформи». Це, на його думку, стосується і соціальної сфери, і вживання заходів для покращення бізнес-клімату. Оптимальний період для проведення такого типу реформ, вважає соціолог, – 2011 рік. «В одному з опитувань ми поставили таке запитання: скільки владі потрібно часу, щоб вийти з кризи? Близько половини респондентів сказали, що не менше двох років. Це дещо розширює можливості, але зловживати ресурсом довіри до безкінечності неможливо», – додає Євген Копатько.
Нині український уряд та парламент працюють над державним бюджетом на наступний рік. Документ обіцяють ухвалити до 24 грудня. Напередодні міністр фінансів Федір Ярошенко наголошував, що у проекті держбюджету витрати на економічну діяльність збільшені на 7,5 мільярдів гривень.