Неповага російських лідерів до демократичних принципів та прав своїх
громадян все більше непокоїть об’єднану Європу.
«Насилля, переслідування та приниження правозахисників-активістів, адвокатів та незалежних журналістів (Росії) нас дуже непокоїть. І кількість випадків на підтвердження цієї заяви неприпустимо велика», – заявила, виступаючи від імені голови європейської дипломатії, представниця угорського головування у Раді Євросоюзу Еніке Дьорі.
Напружений клімат, у якому живуть та працюють незалежні російські журналісти і працівники правозахисних організацій євродепутатам добре відомий. Саме це найчастіше й створює політичну скутість, що домінує у європейсько-російських стосунках, зауважив європарламентар від Угорщини Дьордь Шепфлін.
«Коли Європейський Союз має справу з Росією, то йому доводиться брати до уваги розмаїття незаконних факторів, зокрема, політичні втручання, корупцію та подекуди насилля, – каже він. – Тому відносини між Росією та Заходом стали предметом невпевненості, не кажучи вже про повну відсутність прозорості та відповідальності».
Європа дискредитує себе подвійними стандартами – євродепутат
Але якщо цей угорський євродепутат обмежився тільки наріканнями на нерівні позиції ЄС та Росії, то інші парламентарі, що брали слово, закликали до активних дій.
Крістіна Оюланд, яка представляє у Європарламенті Естонію, зазначила, що Європа дискредитує себе, коли встановлює санкції щодо одних країн і закриває очі на подібні порушення в інших. З огляду на це вона закликала, щоб у резолюції щодо стану правової системи Росії, яку планують ухвалити у четвер, додали положення, котрі примусили б Кремль оновити свій підхід до громадянських свобод та принципів правової держави.
Британець Ґрем Вотсон із того ж Альянсу лібералів та демократів Європарламенту, до якого належить і представниця Естонії, закликав до низки інших санкцій.
«Давайте з авторитарними режимами на кшталт російського спілкуватися і торгувати, – каже він. – Намагаймося при цьому говорити про права людини, як того вимагає обов’язок. Але давайте не дозволимо їхнім лідерам відмивати гроші через європейські банки, навчати своїх дітей у школах та університетах Європи або проводити відпустки на наших курортах».
Візові санкції є теж поміж можливих інструментів впливу
Британський євродепутат додав, що тільки тоді, коли такі заходи будуть вжиті до представників недемократичних країн усього світу, Європа наблизиться до так званої «етичної зовнішньої політики».
До проекту резолюції Європарламенту щодо правової системи у Росії, зокрема, додали вимогу щодо візової заборони та замороження активів російських чиновників, які входять до так званого «списку Магнітського».
Мова йде про резолюцію Європарламенту, якою наприкінці минулого року євродепутати виступили з вимогою заборонити в’їзд на територію ЄС шістдесятьом російським чільникам, які, як вважають, причетні до загибелі юриста Сергія Магнітського в одній із московських в’язниць.
громадян все більше непокоїть об’єднану Європу.
«Насилля, переслідування та приниження правозахисників-активістів, адвокатів та незалежних журналістів (Росії) нас дуже непокоїть. І кількість випадків на підтвердження цієї заяви неприпустимо велика», – заявила, виступаючи від імені голови європейської дипломатії, представниця угорського головування у Раді Євросоюзу Еніке Дьорі.
Напружений клімат, у якому живуть та працюють незалежні російські журналісти і працівники правозахисних організацій євродепутатам добре відомий. Саме це найчастіше й створює політичну скутість, що домінує у європейсько-російських стосунках, зауважив європарламентар від Угорщини Дьордь Шепфлін.
«Коли Європейський Союз має справу з Росією, то йому доводиться брати до уваги розмаїття незаконних факторів, зокрема, політичні втручання, корупцію та подекуди насилля, – каже він. – Тому відносини між Росією та Заходом стали предметом невпевненості, не кажучи вже про повну відсутність прозорості та відповідальності».
Європа дискредитує себе подвійними стандартами – євродепутат
Але якщо цей угорський євродепутат обмежився тільки наріканнями на нерівні позиції ЄС та Росії, то інші парламентарі, що брали слово, закликали до активних дій.
Крістіна Оюланд, яка представляє у Європарламенті Естонію, зазначила, що Європа дискредитує себе, коли встановлює санкції щодо одних країн і закриває очі на подібні порушення в інших. З огляду на це вона закликала, щоб у резолюції щодо стану правової системи Росії, яку планують ухвалити у четвер, додали положення, котрі примусили б Кремль оновити свій підхід до громадянських свобод та принципів правової держави.
Британець Ґрем Вотсон із того ж Альянсу лібералів та демократів Європарламенту, до якого належить і представниця Естонії, закликав до низки інших санкцій.
«Давайте з авторитарними режимами на кшталт російського спілкуватися і торгувати, – каже він. – Намагаймося при цьому говорити про права людини, як того вимагає обов’язок. Але давайте не дозволимо їхнім лідерам відмивати гроші через європейські банки, навчати своїх дітей у школах та університетах Європи або проводити відпустки на наших курортах».
Візові санкції є теж поміж можливих інструментів впливу
Британський євродепутат додав, що тільки тоді, коли такі заходи будуть вжиті до представників недемократичних країн усього світу, Європа наблизиться до так званої «етичної зовнішньої політики».
До проекту резолюції Європарламенту щодо правової системи у Росії, зокрема, додали вимогу щодо візової заборони та замороження активів російських чиновників, які входять до так званого «списку Магнітського».
Мова йде про резолюцію Європарламенту, якою наприкінці минулого року євродепутати виступили з вимогою заборонити в’їзд на територію ЄС шістдесятьом російським чільникам, які, як вважають, причетні до загибелі юриста Сергія Магнітського в одній із московських в’язниць.
