Депутати Львівської облради зініціювали на сесії звіт чиновників обласної адміністрації про виконання ними мовної програми, мета якої створити умови для розвитку української мови, контролювати дотримання гарантованих Конституцією та законами обов’язків держави щодо розвитку української мови й культури. Але звіт обмежився виступами посадовців від освіти та культури.
Неграмотної реклами чимало
Тим часом на сесії обранці продемонстрували десятки слайдів, на яких зафіксували неграмотно написану рекламу в області та у Львові, зокрема, а також численні іншомовні назви крамниць, ресторанів, кав’ярень, які затверджені Львівською міськрадою. Відтак у Львові є харчевня «Блінок», магазин ««ПервакЪ & ТабакЪ», «Б’юті трепел», «ЦісаR» і багато інших.
Місто охоплене епідемією безграмотності, англіцизмами та русизмами. У маршрутках і кав’ярнях звучить переважно закордонна музика, зокрема російські пісні, наголошували обранці від ВО «Свобода». Тим часом місцеві регіонали зробили їм закид, що і в закладах, власниками яких є «свободівці», звучать закордонні пісні.
Депутат Львівської облради, український філолог Ірина Фаріон негативно оцінила рекламний простір у Львові. Вона наголосила, що на її звернення у Львівську міськраду, в яких вона вказує про численні порушення мовного законодавства, мер не реагує.
«Останній запит скерувала у грудні минулого року. На минулій сесії «свободівці» скерували меру понад 60 «одиниць жаху». Реакції жодної. Чому ми ходимо цими самими колами? Пропоную три тези, які дадуть відповіді. За всі роки незалежної держави не створено центрального органу з питань мовної політики. За останні 10 років тричі змінювали відповідальний орган за здійснення мовної політики. Шляхи реалізації Концепції мовної політики невизначені», – зауважила Ірина Фаріон.
Мовну політику в області депутати не оцінили
Втім львівським депутатам забракло голосів, щоб оцінити виконання програми розвитку української мови на Львівщині як незадовільну. Виступи депутатів звелись до критики місцевої влади, оцінки рекламного простору і назв крамниць, а ще мовилось про необхідність придбання книг кількох українських авторів і плакатів про збереження української мови.
Однак не прозвучали конструктивні пропозиції, як власне поліпшити мовну культуру, особливо серед студентської молоді і учнівської, ефективніше скерувати бюджетні гроші на мовні та культурні проекти, а ще, можливо, спланувати бодай одну поїздку львівських митців у східні регіони, щоб там популяризувати українську мову і представити культуру Галичини. Тим паче, що львівські письменники під час недавнього літературного марафону зазначали, що поїхали б у Донецьку, Луганську області та інші, щоб прочитати свої твори і поспілкуватись з людьми.
Неграмотної реклами чимало
Тим часом на сесії обранці продемонстрували десятки слайдів, на яких зафіксували неграмотно написану рекламу в області та у Львові, зокрема, а також численні іншомовні назви крамниць, ресторанів, кав’ярень, які затверджені Львівською міськрадою. Відтак у Львові є харчевня «Блінок», магазин ««ПервакЪ & ТабакЪ», «Б’юті трепел», «ЦісаR» і багато інших.
Місто охоплене епідемією безграмотності, англіцизмами та русизмами. У маршрутках і кав’ярнях звучить переважно закордонна музика, зокрема російські пісні, наголошували обранці від ВО «Свобода». Тим часом місцеві регіонали зробили їм закид, що і в закладах, власниками яких є «свободівці», звучать закордонні пісні.
Депутат Львівської облради, український філолог Ірина Фаріон негативно оцінила рекламний простір у Львові. Вона наголосила, що на її звернення у Львівську міськраду, в яких вона вказує про численні порушення мовного законодавства, мер не реагує.
«Останній запит скерувала у грудні минулого року. На минулій сесії «свободівці» скерували меру понад 60 «одиниць жаху». Реакції жодної. Чому ми ходимо цими самими колами? Пропоную три тези, які дадуть відповіді. За всі роки незалежної держави не створено центрального органу з питань мовної політики. За останні 10 років тричі змінювали відповідальний орган за здійснення мовної політики. Шляхи реалізації Концепції мовної політики невизначені», – зауважила Ірина Фаріон.
Мовну політику в області депутати не оцінили
Втім львівським депутатам забракло голосів, щоб оцінити виконання програми розвитку української мови на Львівщині як незадовільну. Виступи депутатів звелись до критики місцевої влади, оцінки рекламного простору і назв крамниць, а ще мовилось про необхідність придбання книг кількох українських авторів і плакатів про збереження української мови.
Однак не прозвучали конструктивні пропозиції, як власне поліпшити мовну культуру, особливо серед студентської молоді і учнівської, ефективніше скерувати бюджетні гроші на мовні та культурні проекти, а ще, можливо, спланувати бодай одну поїздку львівських митців у східні регіони, щоб там популяризувати українську мову і представити культуру Галичини. Тим паче, що львівські письменники під час недавнього літературного марафону зазначали, що поїхали б у Донецьку, Луганську області та інші, щоб прочитати свої твори і поспілкуватись з людьми.