Нинішнє рішення Євросоюзу щодо нових «нев’їзних» білоруських чиновників – закономірне та логічне, кажуть у ЄС. Адже невдовзі після виборів 19 грудня та наступних масових арештів маніфестантів у Мінську Європа наклала на представників режиму Лукашенка низку санкцій та висунула вимогу негайно звільнити всіх політичних в’язнів.
Але цього не сталося. Натомість затримки активістів, суворі судові вироки і тиск на правозахисників, незалежних журналістів у Білорусі продовжуються. Як наслідок, список персон нон-ґрата щойно поповнився новими іменами, а на активи цих осіб у закордонних банках мають накласти арешт.
«Це ще й особи, які були залучені до судових процесів, що нині тривають. Серед них також особи, які виключають людей із університетів. Це два сектори, за якими ми наразі спостерігаємо», – пояснює в інтерв’ю Радіо Свобода голова зовнішньополітичного відомства Швеції Карл Більдт.
Про Лукашенка у ЄС не забули
Зустрівшись у Брюсселі, міністри закордонних справ європейської співдружності намагалися довести, що, попри «гарячі» події у Північній Африці, наслідки катастрофи та ядерну кризу в Японії, білоруські післявиборчі репресії й тиск на опозицію все ж не залишаються поза увагою.
«Ми занепокоєні ситуацією в Білорусі та засуджуємо арешти, суди й вироки на політичному ґрунті, що тривають і які стосуються представників неурядових організацій та лідерів опозиції, – зазначає Катрін Аштон, яка координує зовнішню політику Євросоюзу. – Вони повинні бути негайно звільнені. Залежно від того, як далі розвиватимуться події у Білорусі, ми готові розглянути наступні цілеспрямовані заходи в усіх напрямках співробітництва».
Тому, зачиняючи двері Європи для провладних білоруських чиновників, Євросоюз водночас обіцяє полегшити рух та взаємні контакти з пересічними громадянами цієї країни. Польща, Литва й Швеція вже зробили доступнішими свої довгострокові національні візи для громадян Білорусі, каже міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт.
«Наразі ми намагаємося спростити процедури насамперед для студентів та молоді, – пояснює він. – Це означає, що ми видаємо візи на триваліший період, і вони безкоштовні. Не для кожного, звичайно, бо в Білорусі є люди, що спроможні платити, тобто бізнесмени й інші. Але ми це робимо для молоді й так чинять, загалом, всі зацікавлені держави».
Фінансування громадянського суспільства Білорусі зросте
Того ж дня Європейська комісія підтвердила намір у чотири рази збільшити фінансову підтримку правозахисних організацій, незалежних ЗМІ та жертв політичних репресій у Білорусі.
Штефан Філе, єврокомісар із питань розширення та сусідства, каже, що Європа солідарна з білорусами та громадянським суспільством їхньої держави. У лютому на донорській конференції у Варшаві білоруському опозиційному рухові вже пообіцяли 87 мільйонів євро.
Водночас комісар Філе запевнив, що з європейського бюджету, призначеного для східних сусідів, гроші не використовуватимуть на потреби держав південного Середземномор’я. Таку ідею, з огляду на арабські революції, раніше висували Іспанія та Франція.
Але цього не сталося. Натомість затримки активістів, суворі судові вироки і тиск на правозахисників, незалежних журналістів у Білорусі продовжуються. Як наслідок, список персон нон-ґрата щойно поповнився новими іменами, а на активи цих осіб у закордонних банках мають накласти арешт.
«Це ще й особи, які були залучені до судових процесів, що нині тривають. Серед них також особи, які виключають людей із університетів. Це два сектори, за якими ми наразі спостерігаємо», – пояснює в інтерв’ю Радіо Свобода голова зовнішньополітичного відомства Швеції Карл Більдт.
Про Лукашенка у ЄС не забули
Зустрівшись у Брюсселі, міністри закордонних справ європейської співдружності намагалися довести, що, попри «гарячі» події у Північній Африці, наслідки катастрофи та ядерну кризу в Японії, білоруські післявиборчі репресії й тиск на опозицію все ж не залишаються поза увагою.
«Ми занепокоєні ситуацією в Білорусі та засуджуємо арешти, суди й вироки на політичному ґрунті, що тривають і які стосуються представників неурядових організацій та лідерів опозиції, – зазначає Катрін Аштон, яка координує зовнішню політику Євросоюзу. – Вони повинні бути негайно звільнені. Залежно від того, як далі розвиватимуться події у Білорусі, ми готові розглянути наступні цілеспрямовані заходи в усіх напрямках співробітництва».
Тому, зачиняючи двері Європи для провладних білоруських чиновників, Євросоюз водночас обіцяє полегшити рух та взаємні контакти з пересічними громадянами цієї країни. Польща, Литва й Швеція вже зробили доступнішими свої довгострокові національні візи для громадян Білорусі, каже міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт.
«Наразі ми намагаємося спростити процедури насамперед для студентів та молоді, – пояснює він. – Це означає, що ми видаємо візи на триваліший період, і вони безкоштовні. Не для кожного, звичайно, бо в Білорусі є люди, що спроможні платити, тобто бізнесмени й інші. Але ми це робимо для молоді й так чинять, загалом, всі зацікавлені держави».
Фінансування громадянського суспільства Білорусі зросте
Того ж дня Європейська комісія підтвердила намір у чотири рази збільшити фінансову підтримку правозахисних організацій, незалежних ЗМІ та жертв політичних репресій у Білорусі.
Штефан Філе, єврокомісар із питань розширення та сусідства, каже, що Європа солідарна з білорусами та громадянським суспільством їхньої держави. У лютому на донорській конференції у Варшаві білоруському опозиційному рухові вже пообіцяли 87 мільйонів євро.
Водночас комісар Філе запевнив, що з європейського бюджету, призначеного для східних сусідів, гроші не використовуватимуть на потреби держав південного Середземномор’я. Таку ідею, з огляду на арабські революції, раніше висували Іспанія та Франція.
