Початок будівництва Великої Соборної мечеті, попри те, що землю влада таки виділила, стримує дві причини. Як розповів Радіо Свобода заступник Муфтія Криму Айдер Ісмаїлов, для їхнього вирішення потрібен час. Перша причина – це різні бюрократичні процедури, пов’язані з проектуванням мечеті, а друга – значні кошти, збір яких уже почався.
Айдер-оджа каже, що за останні півроку вдалося зробити найголовніше – домогтися політичного рішення про будівництво й отримати документи на землю. За його словами, це означає, що вже можна перейти до другого етапу будівництва Соборної мечеті – оголошення архітектурного конкурсу на створення ескізного проекту мечеті Буюк Джума Джамі. Заступник муфтія сказав, що в конкурсі братимуть участь і українські, і закордонні архітектори.
Духовний комплекс Буюк Джума Джамі має включати саму мечеть з 4 мінаретами, приміщення для медресе і муфтіяту, невеликий готель, стоянку для автомобілів. Для контролю за збором коштів, який проводиться в Україні і за кордоном, створено Наглядову раду, яку очолили муфтій Еміралі-оджа Аблаєв і голова Меджлісу Мустафа Джемілєв.
Чи зніме будівництво Соборної мечеті гостроту релігійних проблем Криму?
Експерти сходяться на думці, що дозвіл на спорудження цієї мечеті суттєво вплинув на поліпшення етнополітичної та міжконфесійної ситуації на півострові. Однак розв’язання цієї проблеми не вирішує інших гострих питань у цій сфері. Попри те, що мусульмани отримали дозвіл на спорудження мечетей не лише у Сімферополі, але й у Джанкої, деяких інших населених пунктах автономії, актуальними залишаються прохання мусульманських громад про повернення культових споруд у кількох десятках міст і сіл Криму.
На тлі певного поліпшення ставлення регіональної влади до потреб кримських мусульман залишається непевною ситуація з громадами Української православної церкви Київського патріархату та Української греко-католицької церкви, які є досить чисельними і діють в усіх великих містах півострова. Однак досі ніде влада не виділила жодної земельної ділянки для спорудження храмів цих конфесій.
Через 8 років після того, як ялтинські греко-католики почали процедуру оформлення безкоштовної земельної ділянки для свого храму і так не отримали дозволу влади попри оформлення всіх документів, вони були змушені за власні кошти придбати інший шматок землі. Там за сприяння ялтинської родини Токачів збудували і минулого тижня освятили перший в автономії греко-католицький храм – церкву Святої Трійці.
Отець Ігор Гаврилів, парох ялтинської громади УГКЦ, сказав Радіо Свобода, що дуже радий за кримських мусульман, яким вдалося домогтися справедливості. За його словами, вони подали кримським греко-католикам гарний приклад того, як у молитві і праці виборювати свої права.
Айдер-оджа каже, що за останні півроку вдалося зробити найголовніше – домогтися політичного рішення про будівництво й отримати документи на землю. За його словами, це означає, що вже можна перейти до другого етапу будівництва Соборної мечеті – оголошення архітектурного конкурсу на створення ескізного проекту мечеті Буюк Джума Джамі. Заступник муфтія сказав, що в конкурсі братимуть участь і українські, і закордонні архітектори.
Духовний комплекс Буюк Джума Джамі має включати саму мечеть з 4 мінаретами, приміщення для медресе і муфтіяту, невеликий готель, стоянку для автомобілів. Для контролю за збором коштів, який проводиться в Україні і за кордоном, створено Наглядову раду, яку очолили муфтій Еміралі-оджа Аблаєв і голова Меджлісу Мустафа Джемілєв.
Чи зніме будівництво Соборної мечеті гостроту релігійних проблем Криму?
Експерти сходяться на думці, що дозвіл на спорудження цієї мечеті суттєво вплинув на поліпшення етнополітичної та міжконфесійної ситуації на півострові. Однак розв’язання цієї проблеми не вирішує інших гострих питань у цій сфері. Попри те, що мусульмани отримали дозвіл на спорудження мечетей не лише у Сімферополі, але й у Джанкої, деяких інших населених пунктах автономії, актуальними залишаються прохання мусульманських громад про повернення культових споруд у кількох десятках міст і сіл Криму.
На тлі певного поліпшення ставлення регіональної влади до потреб кримських мусульман залишається непевною ситуація з громадами Української православної церкви Київського патріархату та Української греко-католицької церкви, які є досить чисельними і діють в усіх великих містах півострова. Однак досі ніде влада не виділила жодної земельної ділянки для спорудження храмів цих конфесій.
Через 8 років після того, як ялтинські греко-католики почали процедуру оформлення безкоштовної земельної ділянки для свого храму і так не отримали дозволу влади попри оформлення всіх документів, вони були змушені за власні кошти придбати інший шматок землі. Там за сприяння ялтинської родини Токачів збудували і минулого тижня освятили перший в автономії греко-католицький храм – церкву Святої Трійці.
Отець Ігор Гаврилів, парох ялтинської громади УГКЦ, сказав Радіо Свобода, що дуже радий за кримських мусульман, яким вдалося домогтися справедливості. За його словами, вони подали кримським греко-католикам гарний приклад того, як у молитві і праці виборювати свої права.
