Частина перша
Частина друга
– Україна Віктора Януковича перетворюється на судову країну. Після того, як Партія регіонів та асоційовані з нею сили прийшли до влади в результаті перемоги Віктора Януковича на президентських виборах і кількох досить відомих вам маніпуляцій з Конституцією, фактично головним джерелом боротьби з її політичними опонентами стала, як ми знаємо, судова система і ГПУ.
Зараз у Печерському районному суді Києва триває процес над колишнім Прем’єр-міністром України і головним опонентом Віктора Януковича – Юлією Тимошенко.
Світове співтовариство разом з українськими громадянами також стежить за ще одним дивовижним процесом – над колишнім міністром внутрішніх справ України Юрієм Луценком.
Вважається, що обидва ці процеси поставлять крапку на європейській інтеграції України і можуть сприяти подальшому економічному і соціальному краху держави під проводом Партії регіонів.
Однак у результаті цього досить серйозного для самих «регіоналів» процесу починається вже боротьба і в самій владній команді, яка, на думку багатьох спостерігачів, скоро вже може набрати серйозніших обертів, ніж боротьба «регіоналів» з опозицією, бо грошей, на які розраховували переможці на виборах, не вистачає на всіх.
І от нова жертва ситуації внутрішньої боротьби в середовищі Партії регіонів та її союзників – Василь Волга, голова Державного комісії з фінансових послуг, один із найбільш серйозних пропагандистів поглядів Віктора Януковича, один із найбільш запеклих критиків Юлії Тимошенко, представник виразних проросійських сил в українському політичному спектрі, він за гратами. Його звинувачують у корупції.
Ось що сказав про дії свого колишнього союзника заступник Генпрокурора України Ренат Кузьмін:
Ренат Кузьмін: В одній із фінансових установ рішенням Держфінпослуг запровадили тимчасову адміністрацію. Щоб вивести цю адміністрацію і повернути на місце попередню, чиновники Державної комісії вимагали хабар у обсязі 500 тисяч доларів.
– Секрет у тому, що, на відміну від Юлії Тимошенко і Юрія Луценка, за Василя Волгу ніхто не вступиться. Це факт.
Пане Дмитре, чи вважаєте Ви, що арешт пана Волги пов'язаний дійсно з корупційною справою навколо Державної комісії, яка триває не перший місяць? Чи мова йде про політичну боротьбу в лавах тієї дивовижно створеної неконституційної владної більшості, яка керує Україною?
Дмитро Заборін (переклад): І так, і ні, Віталію. У першій частині питання дійсно це пов’язано, з одного боку, з корупційним питанням, з кримінальною справою, порушеною ще в лютому 2011 року стосовно директора департаменту Держфінпослуг Віктора Адамовича. Його звинуватили в отриманні саме цього хабара. І до сих пір його провина недоведена. Він знаходиться в СІЗО.
Тепер через півроку після того, як було затримано Адамовича (причому Волгу жодного разу не допитували по цій справі, він щодня ходив на роботу), раптом виявилося, що він якимось чином виявився причетним до цього хабара, він все це організував. Причому ГПУ заявляє це досить безапеляційно, хоча вина, ще раз підкреслюю, нічия не доведена.
З іншого боку, коли Волга прийшов на посаду керівника Держфінпослуг, поставив перед собою ряд задач, які почав послідовно реалізовувати...
– Про них говорить і заступник Генпрокурора. Про це і мова. Ну, з цієї точки зору.
Дмитро Заборін: Про ці речі заступник Генпрокурора нічого не каже.
Дмитро Заборін: По-перше, були закриті схеми «чорного» перестрахування, звідки щорічно виводилися мільярди гривень. По-друге, Волга змусив навести лад у фондах страхових компаній.
По-перше, були закриті схеми «чорного» перестрахування, звідки щорічно виводилися мільярди гривень. Це не 500 тисяч доларів, це мільярди гривень! По-друге, Волга змусив навести лад у фондах страхових компаній, щоб вони змогли платити страховку. По-третє, він навів лад у реєстрі, тому що майже половина тих, хто був у реєстрі, працювали з порушеннями. І це всіх влаштовувало.
От говорять: не задоволені учасники ринку. Вони можуть бути задоволені тільки в одному випадку: коли вони нормально заробляють, і коли їх ніхто не чіпає. А тут на порядок денний були поставлені інтереси громадян в першу чергу, в другу чергу – інтереси держави.
Що було ще зроблено? Він наступив на хвіст кредитним спілкам, які махлювали з грошима вкладників. Заяви громадян про те, що їм не повернені депозити, про те, що їм не виплачені відсотки, нікуди не ділися. Вони є в міліції, вони є в прокуратурі. Вони є навіть у мене, тому що люди писали нам листи з проханням допомогти повернути депозити. Хто поверне людям гроші – про це не говорить ніхто.
У тому числі по «Першій кредитній спілці» тимчасова адміністрація, яка була введена туди не раптово, а після тривалого часу, коли видавалися розпорядження Держфінпослуг по скаргах громадян. Через деякий час, коли це вже було необхідно зробити, була введена тимчасова адміністрація. І тимчасова адміністрації, не дивлячись на те, що бухгалтерські документи були вилучені керівництвом, яке відсторонили, змогла встановити, що впродовж одного року було з рахунків кредитної спілки виведено в невідомому напрямку більше 100 мільйонів гривень. Тільки однією людиною, керівником цієї кредитної спілки. Куди вони поділися, не зрозуміло. Хто поверне людям гроші, не зрозуміло.
І коли Волга взявся відразу за всі ці гроші…
– Давайте простіше. Ви вважаєте, що він став жертвою оцих…
Дмитро Заборін: Так. Це величезні гроші, які йому просто не могли вибачити.
– І коли Михайло Бродський вимагав його відставки, він був на боці якихось корупціонерів.
Дмитро Заборін: Про Бродського я нічого не знаю. Але як тільки Волга взявся….
– Ну як? Михайло Бродський говорив на засіданні Кабінету Міністрів, що Василь Волга має піти у відставку. Це ж було. Ви ж знаєте.
Дмитро Заборін: Так, це було. Але, як тільки Волга взявся за всі ці питання, супроти нього розгорнулася, скажемо так, «інформаційна війна».
– Пане Максиме, по-перше, які перспективи у цієї справи? По-друге, наскільки Ви погоджуєтеся з логікою ГПУ в цій ситуації?
Максим Копейчиков: Для того, щоб знати логіку прокуратури, треба бачити постанову про притягнення як обвинуваченого.
Якщо говорити про зв'язок з іншою справою проти пана Адамовича, то цілком можливо, що в процесі розслідування тієї справи з’явилися якісь додаткові докази, які стали підставою для тих рішень ГПУ, які ми зараз обговорюємо.
Щодо наявності підстав, то вочевидь формально вони існують. Чи існують вони неформально – це не мені про це говорити. Це радше політичне питання, ніж юридичне. Я фахівець з правознавства.
Я можу сказати, що, вочевидь, 99% всіх документів були оформлені належним чином для того, щоб вчинити необхідні процесуальні дії для того, щоб пана Волгу притягти як обвинуваченого.
– Ця справа все-таки триває довгий час. Колеги пана Волги вже могли б йому продемонструвати приклад того, що так просто все це не закінчиться. І те, що говорить пан Дмитро, що це стало для нього раптовим… Для мене це якесь перебільшення раптовості ситуації. Або занадто велика віра у те, що його можуть захистити певні сили, які привели його на цю посаду.
Максим Копейчиков: Достатньо очевидно, що це дійсно було раптовим. Чому? Тому що, якщо ця справа походить зі справи пана Адамовича, то, як я вже сказав, якщо немає жодних доказів, жодних показань, які вказують, що так чи інакше пан Волга мав стосунок до тієї справи, в якій обвинувачуваним є пан Адамович, то не було б рішення про притягнення обвинуваченого і не було б цього затримання.
Тобто, може, з’явився якийсь доказ. Тому це і може бути несподівано.
– Пане Дмитре, Ви вважаєте Василя Волгу політичним союзником нинішнього Президента та керівництва країни?
Дмитро Заборін: Так, я вважаю Василя Волгу союзником Президента, поскільки блок лівих, лівоцентристських сил на президентських виборах підтримав кандидатуру Віктора Януковича . І пан Волга неодноразово підкреслював, що в інавгураційній промові Президента містилися принципи, які близькі і зрозумілі з точки зору соціал-демократії і поняття справедливості, за яке виступає зокрема «Союз лівих сил».
– Ви знаєте, що під час своїх подорожей до російської столиці і тоді, коли Віктор Янукович був лідером опозиції, і тоді, коли він став вже Президентом, Василь Волга неодноразово говорив про зраду Януковича, про те, що Янукович не притримується тих проросійських позицій, які він декларує, про те, що стосунки з ними обов’язково призведуть до погіршення українсько-російських відносин і його не варто підтримувати.
Принаймні, в мене є така інформація з джерел, які є, я сказав би, досить серйозними з цієї точки зору. Якщо в мене є така інформація, вона, очевидно, може бути в пана Януковича, в його найближчого оточення.
Дмитро Заборін: Я не можу Вам нічого сказати з цього приводу без конкретних цитат, що Ви маєте на увазі.
– Я ж Вам розповів, що я маю на увазі. Були приватні зустрічі, була серйозна розмова.
Пан Волга викладав, що коли пан Янукович був лідером опозиції, справжні його наміри щодо того, що ніяких серйозних рішень, скажімо, по ситуації в Криму, по запровадженню російської мови, як державної, по вступу України до Митного союзу, по приєднанню України до Євразійської економічної спільноти, по приєднанню України до інших інтеграційних проектів Росії, не відбудуться, а відбудеться насамперед розподіл власності між Віктором Януковичем та афільованими до нього олігархами, і заключення таких угод з ЄС, які будуть вигідні цим олігархам.
До речі, все це – це ж ніяка не казка, тому що все це відбувається зараз на наших очах.
Максим Копейчиков: Для помсти – це досить складний механізм: заведення кримінальної справи та притягнення, як обвинуваченого.
– А що, треба вбити?
Максим Копейчиков: Ні!
– Для помсти? Для помсти треба використовувати легальні джерела.
Дмитро Заборін: Я Вам скажу, що у своїй критиці пан Волга завжди підкреслював, що влада в країні належить крупним корпораціям і великому капіталу, який все вирішує у своїх інтересах. Цей крупний капітал присутній у Верховній Раді і ухвалює такі закони, щоб нічого не змінювалося. Крупний капітал контролює виконавчу владу. І «Союз лівих сил», і Василь Волга пропонували свої рецепти відносно тих чи інших проблем.
Я не можу Вам сказати, що він займався прямою і агресивною критикою Віктора Януковича.
– Може, вже прийшов час для такої критики?
Максим Копейчиков: Парламент розглянув уже навіть впродовж цього року декілька змін до закону «Про державне регулювання ринків фінансових послуг», в тому числі він надав додаткові повноваження комісії…
Дмитро Заборін: Що було наслідком роботи Держфінпослуг під керівництвом Волги.
Максим Копейчиков: Але Держфінпослуг не є суб’єктом законодавчої ініціативи в цьому.
Дмитро Заборін: Правильно. Він працював системно з комітетом Віталія Хомутинника, готувався ряд законопроектів, в першу чергу законопроекти, які призвели б до того, що всі операції щодо перестрахування реєструвати в режимі он-лайн, по-перше, а по-друге, створити державну страхову компанію, яка займалася б реальним перестрахуванням (такої компанії до сих пір немає), по створенню фонду гарантування вкладів у кредитні спілки і повернення вкладникам 1,5 мільярда гривень, якщо я не помиляюся в цифрі, ті гроші, які були у людей просто вкрадені.
Це був цілий пакет законопроектів, якими він займався постійно і співпрацював з низкою народних депутатів.
– Чи можемо ми зробити висновок, що Василь Волга у своїй діяльності перейшов дорогу великому капіталу, який, звісно, є сьогодні урядовою владою?
Максим Копейчиков: Великий капітал здатний встановити такі перешкоди, які не дозволять будь-кому перейти йому дорогу.
– Як? І навіть українському народу?
Максим Копейчиков: Навіть… Ми не говоримо про український народ. Ми говоримо про виразників його волі в особі парламенту.
Дмитро Заборін: Я говорив про великі кошти, які виводилися фактично, робили шкоду державі в результаті «чорних» схем перестрахування. Це від 3,5 до 10 мільярдів гривень щорічно. Вистачить витратити незначні кошти на те, щоб щодня з’являлася якась інформація, що «підмочує» репутацію певній особі. Наприклад, про те, що він – корупціонер, фашист, взагалі негарна людина...
– Корупціонер – не завжди фашист, він може бути й комуністом.
Дмитро Заборін: А це через кому.
Якщо зараз ввести у будь-яку пошукову систему «Василь Волга» і подивитися статті за останніх півроку, то Ви їх знайдете величезну кількість. Причому вони часто повторюють одна одну. Для державного службовця поява подібних статей майже завжди є тим, у чому слід розібратися, як з боку керівництва, так і з боку правоохоронних органів.
Один відомий журналіст одного відомого Інтернет-видання з гордістю написав (на днях, його викликали на бесіду в СБУ, і він там побачив у папці з документами свої статті, які він писав про Василя Волгу): я всіх розкрив!
Але при цьому ця ж людина кілька місяців тому дала інтерв’ю, в якому спокійно…
– Ви можете назвати прізвище.
Дмитро Заборін: Це Анатолій Шарій. Видання «Обозреватель». Що він не гидує «заказухою», із задоволенням пише замовні…
– Наскільки я пам’ятаю, видання «Обозреватель» пов’язують з головним суперником Василя Волги – з Михайлом Бродським.
Дмитро Заборін: Так.
– Ну, так треба називати. Ви тут, Волга вже у в’язниці, а Ви не можете називати речі своїми іменами.
Дмитро Заборін: Я ж назвав.
– Тепер давайте продовжимо, що Бродський – це людина, яка користується підтримкою.
Дмитро Заборін: Так.
– Кого?
Дмитро Заборін: Я закінчу думку, а потім ми розберемося з Бродським.
– Ні, це не з Бродським треба розбиратися.
Дмитро Заборін: У зв’язку з появою цієї публікації Шарія, однієї з багатьох на «Обозреватели», народний депутат Анатолій Гриценко подавав депутатський запит в ГПУ, в СБУ з вимогою розібратися з «корупціонером» Волгою. І була перевірка по запиту народного депутата Гриценка КРУ, Рахункової палати, ГПУ, які порушень не виявили.
Тобто Ви розумієте, що увесь цей масив інформації дозволяє говорити про те, що насправді, маючи не дуже великі гроші, досить легко розбиратися з такими питаннями, якщо, скажімо так, над людиною немає великого і серйозного «даху», який може її зі всіх боків прикривати.
– Послухаймо дзвінок.
Слухач: Яким бізнесом займався пан Волга, що дозволяв собі так розкішно жити?
Дмитро Заборін: Щодо розкішного життя, то що Ви маєте на увазі? У людини є міська квартира у Києві і заміський будинок в селі Таценки Обухівського району. Ви можете поїхати і подивитися на цей будинок і навіть його сфотографувати. Навряд чи це можна назвати якимсь розкішним життям.
Наскільки мені відомо з біографії Волги, до того, як він зайнявся громадською, а потім політично діяльністю, він займався підприємництвом колись у 1990-і роки. Тоді він заробив якісь кошти і зміг придбати собі якусь нерухомість і свою сім’ю забезпечити.
Я не сказав би, що він розкошує, їздить на дорогих автівках. Що стосується автівки, то у нього Toyota Camry семирічна.
– Наступний дзвінок.
Слухач: Я дуже уважно слухав на радіо пана Волгу, коли йшла виборча кампанія.
Що я можу сказати? Спочатку він пішов під Симоненка і, вибачте, працював так конкретно під Симоненка. А потім він вирішив, що краще працювати безпосередньо на Януковича. Зараз він має те, що пожав.
– Тобто, Ви вважаєте, що праця на Януковича призводить людину цю у в’язницю?
Слухач: Ні, я не про те хочу сказати.
Він обрав собі лідера, він дуже захоплювався цим лідером, а зараз його просто, я так міркую, забрали, щоб він звільнив місце. Він вже не потрібен команді Януковича. І він пішов. У тюрму.
Максим Копейчиков: Є кримінальна справа. І, знов-таки, має щось з’явитися в цій кримінальній справі, що сприймається, принаймні слідчим, як доказ, достатній для того, щоб притягнути особу як обвинуваченого.Не буде ГПУ за відсутності будь-яких документів виносити постанову.
Говорити про те, що звідкись в іншій справі хтось написав статтю і воно з’явилося – ну не можна так. І пов’язувати те, що він фактично пішов до команди нашого Президента і внаслідок цього постраждав таким чином – досить сумнівна теза.
– Ми все ж таки зупинилися на ситуації Бродський-Волга. Тим більше, що вже сказали про «Обозреватель».
Відомо, що Михайло Бродський – представник команди віце-прем’єра і міністра інфраструктури Бориса Колеснікова. Василя Волгу пов’язують з лідером українських комуністів Петром Симоненком. Та, може, це просто конфлікт Колесніков-Симоненко, а чи спостерігаємо такий бізнес-конфлікт…?
Дмитро Заборін: Я не знаю.
– Що ж мені робити? Я ж маю якось з'ясувати реальність.
Дмитро Заборін: Так, може, варто запросити сюди Колеснікова і Симоненка?
– Це було б цікаво, якби ми могли сюди запросити пана Волгу. Якщо ми сюди запросимо Колеснікова і Симоненка, то вони навряд чи будуть обговорювати, вони будуть говорити про зовсім інше. Ви знаєте, про що ці люди говорять, коли вони з’являються в ефірі. Про швидкісні залізничні магістралі, про комуністичні ідеали. Вони не говорять реальні речі, на жаль.
Тому ми змушені якось розшифровувати це, поки що є така можливість. А то хтось із них теж завтра опиниться у в’язниці, і ми й про це не зможемо поговорити.
Дмитро Заборін: Я можу висловити тільки свою власну думку у зв’язку з розпорядженнями. У Президента готувалася зміна статусу комісії з Держфінпослуг на «національний». Це означало, що комісія, яка завжди була колегіальним органом і де всі члени призначалися Кабінетом Міністрів і приймали колегіальне рішення, а не одноосібне, я підкреслюю, в тому числі, що стосується коштів, це означало б для крупного капіталу те, що вплинути на керівника державного регулятора ставало б украй складно.
Тому, можливо, процеси були форсовані ударними темпами. От справа Адамовича раптом перетворилося у справу «організованого злочинного угруповання», як дозволяють собі висловлюватися деякі громадяни.
– Чи не думаєте Ви, пане Максиме, що зараз владі необхідно продемонструвати, що вона бореться не тільки з опозицією? Тому що ситуація дійсно складна. Якщо закінчиться в серпні процес Тимошенко, то це може призвести до закінчення будь-яких кредитних ліній, і потрібне якесь алібі. І заарештовують тих, хто не пов'язаний з найбільш серйозним олігархічними угрупованнями в українській владі, ані з сім’єю Януковича, ані з кланами Ахметова і Іванющенка.
Максим Копейчиков: Я не знаю, чи можна так сказати і чи взагалі вигідно Партії регіонів з точки зору політичних технологій демонструвати, що найвищі посадові особи держави є також якимсь чином причетними до корупційних скандалів.
– Вони ж обіцяли весь час, що вони будуть заарештовувати всіх: не тільки опозицію, а й владу.
Максим Копейчиков: Ну, вони вже достатньо заарештували в тому числі і призначених після того, як був обраний Віктор Янукович Президентом, достатньо вже було заарештовано, затримано осіб, які обіймали пости, в тому числі заступників голів.
– Моя думка, що реальна реабілітація Віктора Януковича, що він не політичні репресії робить, почнеться тоді, коли за корупцію буде заарештований, скажімо, у жовтні Микола Азаров і почнеться справа проти нього. Ну, і тоді вже дійсно немає чому, бо в одному залі…
Максим Копейчиков: А це не буде політична реабілітація. Якщо Прем’єр-міністр, якого призначили з твоєї подачі, є корупціонером…
– Так? А Ви знаєте, є такий колишній прем’єр-міністр Росії Михайло Касьянов. Він був чотири роки, здається, прем’єр-міністром за часів президентства…
Максим Копейчиков: Але він хотів стати президентом.
– Але його звинувачують у будь-яких злочинах і не заарештовують, правда. У нього відібрали дачу, яку він незаконно отримав. Можна привести чимало прикладів. І ніхто в Росії не вважає, що Володимир Путін якимсь чином до цього причетний. Це проста логіка.
Максим Копейчиков: Україна – не Росія. Ви ж знаєте.
– Які Ваші прогнози на розвиток цієї справи? Ви взагалі сподіваєтеся побачити пана Волгу найближчими роками на волі?
Дмитро Заборін: Я сподіваюся побачити його найближчими днями на волі.
– Як дні? Він на два місяці заарештований.
Дмитро Заборін: Я Вам зараз поясню.
Справа в тому, що рішенням Печерського суду, яким був обраний запобіжний захід, не визначає ніяких термінів утримання під вартою. Мене це дуже здивувало. Термін «два місяці» – це слова прес-служби ГПУ. Постанову суду я тримав в руках, я її читав. Її отримав адвокат пана Волги. Там написано, що рахується термін утримання під вартою з 19 липня. Тобто виходить, що терміни у нас визначаються довільно. Це по-перше.
По-друге, з моменту затримання і потім арешту до Волги не допускався адвокат. Коли він уже перебував у СІЗО СБУ, причому ніхто не знав, де він, навіть його сім’я, нікого не сповістили. До нього не допускався адвокат. Адвокат перший раз попав фактично через дві доби до нього.
По-третє, причиною утримання під вартою слідчий назвав можливість того, що Волга буде тиснути на свідків. Але всі свідки по даній справі вже заарештовані і допитані – тиснути немає на кого.
Максим Копейчиков: Не можна свідка заарештовувати.
Дмитро Заборін: Тиснути немає на кого, крім пана Андрія Азарова, який є по суті відстороненим керівником «Першої кредитної спілки». І я так розумію, він давав якісь покази, писав якісь заяви.
– А він – родич?
Дмитро Заборін: Скоріш за все однофамілець.
– Ну як? Ви ж мали дізнатися про зв’язки одного Азарова з іншим Азаровим.
Дмитро Заборін: Це однофамілець.
– Це вже якось реабілітує на певний час. Була б справа – Азаров знайдеться. Принаймні, прізвище «Азаров» тут прозвучало двічі в різних контекстах.
Ну, ми не робили цю програму, щоб звинувачувати у чомусь Прем’єр-міністра. Ми це розуміємо, що це тільки приклад того, як можуть розвиватися події в найближчі місяці.
Тому що коли, скажімо, Олексій Іванович Риков був головою РНК після смерті Володимира Ілліча Леніна, так радянські люди теж не думали, що його оголосять «ворогом народу» і розстріляють. Правда? Це ж такі несподівані речі відбуваються в подібних державах…
Сподіваюся, що ми колись будемо жити в державі, де населення буде довіряти судовій системі. Не треба буде дошукуватися, чия людина іншу чиюсь людину кудись запроторила. Ну, така українська реальність!
