Доступність посилання

20 Вересень 2017, Київ 00:10

За терактами в Норвегії може наступити фаза пропаганди


Charles Recknagel

Прага – Ми не повинні привертати особливу увагу людей до таких жорстоких убивць, як Андерс Берінґ Брейвік чи Усама бін Ладен, але робимо це, бо є відверта загроза нашій безпеці. Такі події, як теракти в Норвегії, ускладнюють аргументований діалог, якого ми потребуємо в умовах швидкоплинних змін цього світу. Згадані жорстокі вбивці розраховують, що після їхніх божевільних актів зростатиме увага до чогось ще бездумнішого й небезпечнішого, що веде до хаосу. Ми повинні розуміти це, бо такі ідеї зароджуються і снують у людському морі спілкувань та діалогів. Від кожного з нас залежить, чи буде прокладений шлях від слів до шалених дій.

Зрозуміло, що коли Брейвік ішов на вбивства десятків людей у своєму наступі проти правлячої Лейбористської партії Норвегії, це, звичайно, був акт холоднокровного вбивці. Але це не було чимось відмінним від 11 вересня 2011 року: обидва акти були діями божевілля.

Час і місце обох актів були розраховані на привернення уваги злочинцями так, щоб вони могли лякати людей ще чимось небезпечнішим. І це їхнє уявлення про те, якими ми повинні бути, замість аргументованих дебатів про реальні зміни у світі. Берінґ Брейвік наперед оприлюднив півтори тисячі сторінок пропаганди, де й зізнався у тому, що саме внаслідок його божевілля, жорстоких убивств ні в чому не винних людей почнеться «фаза пропаганди».

Адвокат Брейвіка Ґейр Ліппестад сказав, зокрема, у вівторок в Осло, що його підопічний твердить про вимушеність своїх жорстких актів для підготовки революції.

«Він каже, що жалкує, що так вчинив, але вважає, що необхідно було почати революцію в західному світі», – заявив адвокат.

Акт Брейвіка – це спроба нагнітання страху, що паралізує розум і волю

Крайні праві сили, які не мають якоїсь стійкої підтримки в суспільстві, мають цинічний політичний розрахунок на тимчасовий параліч маси людей своїми бездумними вбивствами. Вони б’ють по довірі, по аргументації діалогу і нібито пропонують надзвичайно просте до примітивізму рішення. Як Брейвік, що повторює давно відомі заклики: «Мусульмани, не асимільовані до 2020 року, будуть виселені». Або ж лякає, що за 50-70 років «ми, європейці , будемо в меншині». Хоча відомо, що в Норвегії всі іммігранти не нараховують і 10 відсотків.

Як Брейвік, так і Усама, лякають або ж «іммігрантами», або ж «небезпекою західної культури для мусульманського світу», і обидва у своїй ностальгії за «європейською» Європою віддають перевагу насильству над аргументами.

Двадцять років тому американський філософ Френсіс Фукуяма попереджав: об’єднуючий світ лібералізм, взаємна терпимість неминуче викличуть культурні тертя, призведуть до виникнення невеликих груп лютих і незгодних молодих людей, котрі своїми агресивними діями намагатимуться витворити ефект більший від їхньої чисельності.

Зрозуміло, що кровопролиття, вчинене Брейвіком, занадто прискіпливо підготовлене, щоб вважати його актом божевільної людини. Але це акт неврівноваженої людини, з тих, хто хоче вивести нас із рівноваги.

Charles Recknagel журналіст Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG