Кабінет Міністрів не голосував щодо директив на підписання в січні 2009 року контрактів на постачання газу, заявив сьогодні колишній міністр юстиції Микола Оніщук на засіданні Печерського районного суду Києва в процесі над колишнім Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко.
За його словами, питання про перебіг переговорів, які відбувалися 19 січня в Москві, перебував того ж дня на порядку денному засідання уряду в Києві, але Кабмін обмежився обговоренням, і питання про затвердження директив не виносилося на голосування.
Але, додав Оніщук, виступаючи в суді як свідок, за регламентом Кабміну такі директиви уряду як колегіального органу необхідні тільки на укладення міжнародних угод, а договори між суб’єктами господарювання, «Нафтогазом України» й російським «Газпромом», таких директив не потребують.
На думку тодішнього міністра юстиції, Тимошенко як прем’єр мала право поінформувати міністра палива й енергетики і керівництво «Нафтогазу», які перебували в Москві, про умови укладення газових угод, на які погодилися уряди України і Росії, в тому числі й видавши такого інформаційного листа в формі директив, бо законодавство цієї форми не визначає.
Юлію Тимошенко, серед іншого, звинувачують у тому, що вона одноосібно видала українській делегації на переговорах у Москві директиви про умови укладання газових контрактів, тоді як, за словами сторони звинувачення, для цього були необхідні директиви всього Кабінету Міністрів.
Нинішня влада України вважає, що ці контракти нерівноправні і рано чи пізно підірвуть засади двосторонньої співпраці України і Росії.
За його словами, питання про перебіг переговорів, які відбувалися 19 січня в Москві, перебував того ж дня на порядку денному засідання уряду в Києві, але Кабмін обмежився обговоренням, і питання про затвердження директив не виносилося на голосування.
Але, додав Оніщук, виступаючи в суді як свідок, за регламентом Кабміну такі директиви уряду як колегіального органу необхідні тільки на укладення міжнародних угод, а договори між суб’єктами господарювання, «Нафтогазом України» й російським «Газпромом», таких директив не потребують.
На думку тодішнього міністра юстиції, Тимошенко як прем’єр мала право поінформувати міністра палива й енергетики і керівництво «Нафтогазу», які перебували в Москві, про умови укладення газових угод, на які погодилися уряди України і Росії, в тому числі й видавши такого інформаційного листа в формі директив, бо законодавство цієї форми не визначає.
Юлію Тимошенко, серед іншого, звинувачують у тому, що вона одноосібно видала українській делегації на переговорах у Москві директиви про умови укладання газових контрактів, тоді як, за словами сторони звинувачення, для цього були необхідні директиви всього Кабінету Міністрів.
Нинішня влада України вважає, що ці контракти нерівноправні і рано чи пізно підірвуть засади двосторонньої співпраці України і Росії.
