Доступність посилання

25 Вересень 2017, Київ 05:59

Кінець Боснії?


Мортон Абрамовіц, старший науковий співробітник фонду The Century Foundation у Вашингтоні, колишній посл США у Туреччині та Таїланді і помічник Державного секретаря з питань розвідки і досліджень

«Смерть боснійської держави» – під таким заголовком вийшла стаття на шпальтах американського журналу The National Interest за співавторства відомого аналітика Мортона Абрамовіца. Нині він старший науковий співробітник фонду The Century Foundation у Вашингтоні, а раніше був послом США у Туреччині та Таїланді і помічником державного секретаря з питань розвідки і досліджень. Директор балканської редакції Радіо Свобода Ґордана Кнежевич поцікавилася у Мортона Абрамовіца, чи справді він думає, що Боснія і Герцеговина, яка виникла на теренах колишньої Югославії у 1992 році, скоро розпадеться.

– Щиро кажучи, такий заголовок дав редактор. Це досить тривожний заголовок, наш варіант був м’якшим. З іншого боку, я думаю, що становище дуже серйозне. Міжетнічне протистояння загострюється і по суті нагадує заморожений конфлікт. Залишити його так як є – дуже небезпечно, чи потенційно дуже небезпечно. Підхід Європейського Союзу полягає в тому, що з часом, як він надаватиме допомогу, буде певний поступ у зменшенні напруженості, відносини між сторонами поліпшаться. Очевидно, що це не спрацьовує. Треба діяти набагато енергійніше. Головна проблема, на мою думку, і в Боснії, і в Косові полягає у сербській внутрішній політиці. Поки ця проблема не розв’язана, я не думаю, що може бути вагомий поступ.

– Чому, на вашу думку, Європейський Союз не чинить тиск на Белград?

– Європейський Союз переважно не вірить у тиск. ЄС намагається знайти так звані конструктивні шляхи, щоб залучити сторони до співпраці, щоб з часом серйозно змінити становище. У Євросоюзі також вважають, що обіцянка вступу до ЄС заохотить всі сторони до компромісу і до появи ефективнішого боснійського уряду. Я б хотів, щоб так було, але я до цього ставлюся дуже скептично.

– Чи, на вашу думку, Боснія має вступити до НАТО і чи це дасть почуття безпеки всім етнічним групам?

– Гадаю, що це був би крок вперед, але я не певен, що всі сторони в Боснії з цим погодяться, і не думаю, що це розв’яже засадничу проблему, як пом’якшити міжетнічні тертя і рухатися вперед. Дехто тут є більшим оптимістом, ніж я. Але звісно, що я не проти цього.

– А той факт, що боснійські серби, боснійські хорвати і боснійські мусульмани пліч-о-пліч беруть участь у місіях НАТО в Афганістані та Іраку, чи не є чітким сигналом, що за вірної структури і в справді професійному середовищі…

– Це не стосується внутрішньої боснійської політики. Можливо, це заохотить зміни, але я не є оптимістом. Боснійські політики часто дбають не про ті питання, які турбують багатьох людей. Гадаю, що багато жителів Боснії, в усіх її частинах, хочуть, щоб було більше уваги до економіки, але, як виглядає, цього немає. Натомість ми бачимо, що політики весь час зациклюються на міжетнічних питаннях.

– Розділ Боснії за міжетнічними лініями було узаконено Дейтонськими угодами 1995 року, які і сьогодні дехто вважає Святим письмом…

– Це тому, що ніхто не знає, як їх замінити. Ніхто не підготує нову Дейтонську угоду, яка інтегрує країну. Якби сторони хотіли, то вони могли б це самі зробити, а вони не хочуть. Поки Захід не зобов’яже виконувати цілком нову угоду, – а там до цього зовсім не готові, – я не знаю, як нова Дейтонська конференція може чогось досягти. Подивіться, за останній рік проводили різноманітні зустрічі, урядовці найвищого рівня їздили туди і сюди. Але нічого не змінилося.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG