Прогноз у 50 мільйонів тонн зернових має справдитися. Адже врожайність цього року порівняно з минулим підвищилася, звітує заступник начальника відділу зернових та технічних культур Департаменту ринків рослинництва Міністерства аграрної політики Леонід Сухомлин. Однак сприяла цьому не так погода, як зусилля аграріїв, говорить він.
«Урожайність пшениці в цьому році майже 35 центнерів з гектара, в минулому була 28 центнерів. І хоча погодні умови цього року не зовсім сприятливі, але вдається зібрати непоганий врожай. Основними чинниками отримання такого врожаю в поточному році є, в першу чергу, дотримання технологічних вимог, внесення мінеральних добрив і правильний захист рослин».
Мовчазний протест
Експортний потенціал зернових, за даними Міністерства, складає близько 23-25 мільйонів тонн.
Однак оптимістичні дані уряду поки не відображається на обсягах експорту. У липні 2011 року з України було експортовано лише 380 тисяч тонн зернових – майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2010-го, і вчетверо менше, ніж у 2009-му. Такими є дані Української аграрної конфедерації. Як стверджує Сергій Стоянов, генеральний директор конфедерації, виробники навмисне притримують продукцію. Причиною такої ситуації є запровадження мита на експорт зернових та зміни в податковому кодексі, вважає він.
«Запровадили мито, зняли відшкодування ПДВ, думали, що трейдерам насолять. Цілили в трейдерів, а потрапили у виробників, фермерів. Звичайно, що ці два заходи відбиваються на цінах. Трейдер вираховує, віднімає з ціни мито і вже з такою пропозицією ціни виходить до товаровиробника. 250-300 гривень, які сьогодні віднімає обкладання митом, це і є той прибуток, який не отримає наш виробник. Тому він протестує і не продає зерно».
Зараз частка мита на пшеницю складає 9% (але не менше 17 євро за тонну), на кукурудзу – 12% (але не менше 20 євро за тонну) і ячменю – 14% (але не менше 23 євро за тонну).
Як пояснює Сергій Стоянов, запровадження мита і відміна відшкодування податку на додану вартість при експорті зернових призводить до нерентабельності виробництва.
«Собівартість виробництва тонни зерна у передових господарства становить 1250 – 1300 гривень. Такими господарствами виробляється відсотків 20 від загального обсягу зерна, що в нас вирощується, Решта 80% – більш слабкими господарствами. У них собівартість виробництва тонни зерна сягає 1600 гривень. А ціна фуражної пшениці становить1550 гривень. Тобто, такий продаж, який є зараз, просто не дає рентабельності».
Доступ до зовнішніх ринків – обмежено
Іван Томич, почесний президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України підтверджує: близько 80% виробників дійсно притримують товар. Адже вони не хочуть продавати продукцію за найнижчою ціною – яка є зараз.
«10% мито, плюс 12% втрата на ПДВ – от і маєте 22-25 % втрат. Тож, на чверть опущена планка можливої ціни для нашого фермера порівняно з фермерами сусідніх та європейських країн. У силу цих двох факторів в України зараз обмежений доступ до зовнішніх ринків».
Введення мита на експорт зерна повністю суперечить розвитку зернової стратегії України продовжує Іван Томич. Він вважає, що зараз зерновому ринку України необхідне скасування будь-яких обмежень.
«Нам потрібна докорінна зміна політики щодо зернового ринку. Ключовий момент полягає у необхідності скасування всіх обмежень. Необхідна чітка законодавчо визначена позиція: жодні зміни цінової політики, обмеження, заборони, квоти, мита не будуть запроваджуватися найближчі роки або навіть десятиліття».
Втрата лідерських позицій
Зерновий ринок України як такий сьогодні просто не функціонує, стверджує Алекс Ліссітса, президент Українського клубу аграрного бізнесу. І за нинішньої ситуації з цінами, Україна може втратити своє місце у чільній п’ятірці світових експортерів зерна, вважає експерт.
«Мито на експорт зерна – невигідне нікому, крім держави. Тому що воно впливає як на виробників, так і на експортерів. Виробники недоотримують ці 30% свого прибутку. Експортери втрачають також. Бо внаслідок сплати мита і податку на додану вартість, вони не зможуть вийти на світові ціни. За даних умов виграє виключно держава і державний бюджет. Звичайно, ситуація з експортом зміниться, і в більшості випадків Україна поступиться першими місцями якраз Росії, яка зараз масово експортує своє збіжжя закордон».
За даними Клубу аграрного бізнесу, за липень та частину серпня, Україна експортувала всього 800 тисяч тонн зерна. Це, як мінімум, в два з половиною рази менше, ніж у минулі врожайні роки. У той час Росія продала закордон вже майже 4 мільйони тонн збіжжя.
За підрахунками аграріїв, запровадження експортних мит завдасть збитків виробникам зерна на суму понад 6 мільярдів гривень, а відміна відшкодування ПДВ при експорті зернових – 12 мільярдів гривень.
«Урожайність пшениці в цьому році майже 35 центнерів з гектара, в минулому була 28 центнерів. І хоча погодні умови цього року не зовсім сприятливі, але вдається зібрати непоганий врожай. Основними чинниками отримання такого врожаю в поточному році є, в першу чергу, дотримання технологічних вимог, внесення мінеральних добрив і правильний захист рослин».
Мовчазний протест
Експортний потенціал зернових, за даними Міністерства, складає близько 23-25 мільйонів тонн.
Однак оптимістичні дані уряду поки не відображається на обсягах експорту. У липні 2011 року з України було експортовано лише 380 тисяч тонн зернових – майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2010-го, і вчетверо менше, ніж у 2009-му. Такими є дані Української аграрної конфедерації. Як стверджує Сергій Стоянов, генеральний директор конфедерації, виробники навмисне притримують продукцію. Причиною такої ситуації є запровадження мита на експорт зернових та зміни в податковому кодексі, вважає він.
«Запровадили мито, зняли відшкодування ПДВ, думали, що трейдерам насолять. Цілили в трейдерів, а потрапили у виробників, фермерів. Звичайно, що ці два заходи відбиваються на цінах. Трейдер вираховує, віднімає з ціни мито і вже з такою пропозицією ціни виходить до товаровиробника. 250-300 гривень, які сьогодні віднімає обкладання митом, це і є той прибуток, який не отримає наш виробник. Тому він протестує і не продає зерно».
Зараз частка мита на пшеницю складає 9% (але не менше 17 євро за тонну), на кукурудзу – 12% (але не менше 20 євро за тонну) і ячменю – 14% (але не менше 23 євро за тонну).
Як пояснює Сергій Стоянов, запровадження мита і відміна відшкодування податку на додану вартість при експорті зернових призводить до нерентабельності виробництва.
«Собівартість виробництва тонни зерна у передових господарства становить 1250 – 1300 гривень. Такими господарствами виробляється відсотків 20 від загального обсягу зерна, що в нас вирощується, Решта 80% – більш слабкими господарствами. У них собівартість виробництва тонни зерна сягає 1600 гривень. А ціна фуражної пшениці становить1550 гривень. Тобто, такий продаж, який є зараз, просто не дає рентабельності».
Доступ до зовнішніх ринків – обмежено
Іван Томич, почесний президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України підтверджує: близько 80% виробників дійсно притримують товар. Адже вони не хочуть продавати продукцію за найнижчою ціною – яка є зараз.
«10% мито, плюс 12% втрата на ПДВ – от і маєте 22-25 % втрат. Тож, на чверть опущена планка можливої ціни для нашого фермера порівняно з фермерами сусідніх та європейських країн. У силу цих двох факторів в України зараз обмежений доступ до зовнішніх ринків».
Введення мита на експорт зерна повністю суперечить розвитку зернової стратегії України продовжує Іван Томич. Він вважає, що зараз зерновому ринку України необхідне скасування будь-яких обмежень.
«Нам потрібна докорінна зміна політики щодо зернового ринку. Ключовий момент полягає у необхідності скасування всіх обмежень. Необхідна чітка законодавчо визначена позиція: жодні зміни цінової політики, обмеження, заборони, квоти, мита не будуть запроваджуватися найближчі роки або навіть десятиліття».
Втрата лідерських позицій
Зерновий ринок України як такий сьогодні просто не функціонує, стверджує Алекс Ліссітса, президент Українського клубу аграрного бізнесу. І за нинішньої ситуації з цінами, Україна може втратити своє місце у чільній п’ятірці світових експортерів зерна, вважає експерт.
«Мито на експорт зерна – невигідне нікому, крім держави. Тому що воно впливає як на виробників, так і на експортерів. Виробники недоотримують ці 30% свого прибутку. Експортери втрачають також. Бо внаслідок сплати мита і податку на додану вартість, вони не зможуть вийти на світові ціни. За даних умов виграє виключно держава і державний бюджет. Звичайно, ситуація з експортом зміниться, і в більшості випадків Україна поступиться першими місцями якраз Росії, яка зараз масово експортує своє збіжжя закордон».
За даними Клубу аграрного бізнесу, за липень та частину серпня, Україна експортувала всього 800 тисяч тонн зерна. Це, як мінімум, в два з половиною рази менше, ніж у минулі врожайні роки. У той час Росія продала закордон вже майже 4 мільйони тонн збіжжя.
За підрахунками аграріїв, запровадження експортних мит завдасть збитків виробникам зерна на суму понад 6 мільярдів гривень, а відміна відшкодування ПДВ при експорті зернових – 12 мільярдів гривень.
