Доступність посилання

24 Вересень 2017, Київ 22:30
Віктор Янукович явно невчасно з’їздив до російської столиці – хоча, напевно, сам він вважає інакше, і навіть висловив велике задоволення, що в такий знаменний день він був поряд із Медведєвим і Путіним. Але оскільки навіть делегати з’їзду «Єдиної Росії» не знали, що станеться на самому форумі, буквально до найостаннішої хвилини, Януковича теж важко назвати провидцем.

Правда в тому, що «тандемові» було явно не до нього – і візит знову завершився без будь-якої інформації про результати переговорів. Візит Януковича – лише непотрібний епізод в історії з поверненням Путіна в Кремль і Медведєва в Білий дім.

Але рокіровка, що відбулася на з’їзді «Єдиної Росії», може виглядати видатною сенсацією хіба що для тих, хто створював запаморочливу конструкцію протистояння «консерватора Путіна» і «модернізатора Медведєва» в своїх головах, ґрунтуючись на власних бажаннях або навіть на апаратних чутках. Мені неодноразово протягом цього року доводилося писати, що тандем збережеться в незмінному вигляді, що якщо Медведєв буде балотуватися на президента, то він обов’язково заявить про прем’єр-міністра Путіна, а якщо в президенти піде Путін, то ніщо йому не завадить призначити прем’єр-міністром Медведєва.

І справа, звичайно ж, не в бажаннях членів «тандему», а в тому, що вони є представниками одного і того ж елітного угруповання – симбіозу «сім’ї Бориса Єльцина» і силовиків, – тільки різних його фракцій. У цих фракцій немає ніяких сил, можливостей і бажання посунути одне одного просто тому, що вони – частини одного організму.

Головна проблема – роль Путіна

Тому насправді головною військовою таємницею Росії було не те, хто буде балотуватися на президентських виборах 2012 року, а те, чи збережеться після виборів політична роль Володимира Путіна. І насправді не дуже важливо, як саме – як сильного прем’єра чи як голови держави. Важливо, що саме збереження Путіна в тому чи іншому вигляді може для російського правлячого класу означати непорушність вибудуваної ще Єльциним корпоративної держави номенклатури і олігархії і міцність гарантій вседозволеності та безкарності для тих, хто цією державою керує.

Щоразу ці думки сприймалися з явною недовірою – аж надто хотілося вірити в справжню інтригу. Не сумніваюся, що і зараз серед коментаторів будуть ті, хто стане розповідати нам про «повернення Путіна» i крах надій.

А правда в тому, що росіянам доведеться ще довго жити з «тандемом» – до самого краху вибудуваної першим російським президентом системи номенклатурно-олігархічного авторитаризму. І другий, і третій президенти – лише ґвинтики в цій, по суті, анонімній владі «невідомих батьків».

Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG