Доступність посилання

21 Вересень 2017, Київ 18:04

На варшавському саміті «Східного партнерства» відкриватимуть перспективу українцям – польський міністр


Варшава – Упродовж двох днів – 29 і 30 вересня – у Варшаві триватиме саміт «Східного партнерства» – головна подія польського головування в Європейському Союзі. У столиці Польщі зустрінуться лідери країн Євросоюзу та сімох пострадянських держав, у тому числі – України. У саміті візьме участь Президент України Віктор Янукович. Чого від цієї зустрічі на верхах може очікувати Україна? Про це та про головні завдання саміту Радіо Свобода запитало у заступника міністра закордонних справ Польщі Єжи Помяновського.

– Пане міністре, які головні завдання саміту «Східного партнерства», що відбуватиметься у Варшаві 29-30 вересня?

– Другий саміт «Східного партнерства» – це зустріч держав ЄС і країн-партнерів. Участь у ньому беруть прем’єр-міністри, президенти країн Європейського Союзу та держав, охоплених «Східним партнерством». Це форум, на якому ухвалюються конкретні рішення щодо подальшої співпраці Європейського Союзу з цими державами. Головним документом саміту буде декларація його базових принципів. Які це принципи? По-перше, ми хочемо визнати європейські прагнення та європейський вибір країн-партнерів ЄС. По-друге, ми підтвердимо готовність ЄС укласти Угоду про асоціацію з Україною, переговорний процес щодо якої завершиться протягом періоду головування Польщі в ЄС, тобто до кінця цього року. Крім тото, ми підтвердимо готовність Євросоюзу розпочати переговори щодо зони вільної торгівлі з Грузією і Молдовою. Таким чином буде підтверджено, що Україна готова до кінця року завершити переговорний процес про асоціацію з ЄС, а Грузія і Молдова готові його розпочати.

– ЄС та Україна збираються укласти в грудні угоду про асоціацію та про вільну торгівлю. Який вплив це матиме на поточну політичну ситуацію в Україні, зокрема, чи це вплине на ситуацію арештованих лідерів опозиції та колишніх посадових осіб?

– Угода про асоціацію складається з двох частин. Перша – це питання економіки. Друга – це права людини, правосуддя та соціальні питання. Обидві моніторуються європейськими установами. Якщо Україна має труднощі в дотриманні європейських стандартів у системі правосуддя, у ставленні до опозиційних партій, то це важлива складова всього процесу створення угоди про асоціацію та її ратифікації. Однак на все це потрібно подивитися з ширшої переспективи. Угода про асоціацію – це не питання того чи іншого уряду, це європейський вибір українського народу. Саме тому ми прислуховуємося до голосу пані Тимошенко, яка кілька разів заявила, що процес над нею не повинен впливати на переговори щодо угоди про асоціацію. Вона зокрема сказала: «Мій процес закінчиться, та моя партія і надалі братиме участь у виборах, як опозиційна сила. Натомість народові України потрібно залишити відкриту перспективу». Ці слова дуже промовисті.

– Міністр Сікорський говорив, що Польща може бути посередником у переговорному процесі щодо газового контракту між Україною та Росією. Російські медіа критично оцінили цю польську ідею. Натомість польські експерти з енергетичних питань заявляють, що ця ідея не реальна і пов’язана з виборчою кампанією у Польщі. Чи цю ідею Варшави підтримують у Києві і чи вважаєте Ви, що таке польське посередництво можливе?

– Ця ідея відома як пропозиція. Але це непорозуміння спричинене неточними інтрпретаціями коментаторів. Насправді пан Сікорський говорив про те, що, на його власну думку та на думку його експертів, таке посередництво можливе, якщо в цьому зацікавлена Україна. На ці слова негайно відреагували у Москві. Але ж насправді це не пропозиція. Пропозиції не було, ми не чекаємо жодної відповіді з України. Якщо Україна не задоволена теперішньою газовою угодою з Росією, то вона може пошукати інші шляхи вирішення цієї проблеми. Саме це мав на увазі міністр. Нам дуже цікаво, як саме відбуватиметься переговорний процес із цього питання та які знаряддя будуть використані для вирішення цієї проблеми.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG