Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 15:30

Сесія «Євронесту» оголила розбіжності між східними партнерами та ЄС


Страсбург – Перша сесія Парламентської асамблеї «Євронест», яка поєднує Європарламент і законодавчі органи країн-учасниць програми Євросоюзу «Східне партнерство», виявила, наскільки разючі відмінності цілей, що їх переслідують країни «Східного партнерства» стосовно Європейського Союзу. Якщо парламентарі від України чи Молдови наголошували на перспективі членства у ЄС, то депутати з Грузії, Азербайджану та Вірменії висували насамперед принципи територіальної цілісності та засудження будь-якого військового втручання. Тим часом голова Європарламенту Єжи Бузек акцентував увагу на економіці, демократії та полегшенні контактів між населенням Європи та країн «Східного партнерства».

«Перша рибка не ловиться» – саме цим народним прислів’ям найкраще характеризується початок роботи Парламентської асамблеї «Євронест», створеної наприкінці весни.

Вже перший документ, а саме доповідь із рекомендаціями, адресованими самітові «Східного партнерства», що незабаром відбудеться у Варшаві, викликав гарячі дебати. Також не спромоглися парламентарі одразу ухвалити резолюцію щодо Білорусі, яка через політичні репресії в ній не була внесена до списку учасниць асамблеї «Євронест».

Не налаштували депутатів на конструктивний діалог навіть зусилля співголів, українського народного депутата Бориса Тарасюка, який представляє інтереси держав «Східного партнерства», і Крістіяна Віґеніна, євродепутата від Болгарії, який виступає від імені Європарламенту.

«Східне партнерство» – це «економіка, демократія та скасування віз»

Розбіжності між східноєвропейськими державами в очікуваннях від програми «Східного партнерства» не розвіяв навіть голова Європейського парламенту Єжи Бузек, який закликав залишити конфлікти для історії та зосередитися на майбутньому. На його думку, ця шведсько-польська ініціатива, що охоплює східноєвропейські держави пострадянського простору, переслідує три цілі.

«Ми хочемо якнайшвидше відкрити східним сусідам європейські ринки і навпаки, бо прагнемо мати добру економічну співпрацю для того, щоб громадяни цих країн поєднали демократію, реформи, вільний ринок для добробуту і стабільності, – каже Єжи Бузек. – Але довготривала стабільність неможлива без демократії, бо рано чи пізно недемократичні системи припиняють свою роботу».

Третім принципом співпраці у рамках «Східного партнерства» лідер голованого законодавчого органу об’єднаної Європи вважає відкриття кордонів для полегшення взаємної інтеграції простих людей. Для цього найважливішим має стати лібералізація візового режиму.

Характерно, що своє трактування питанню вільного пересування, зокрема, молоді, дав єврокомісар з бюджетних та фінансових планувань Януш Левандовський, якого також запросили на сесію.

«Ми надаємо можливість тренінгів (та навчання на Заході) для молодого покоління країн «Східного партнерства», – каже єврокомісар. – Проте нерідко це призводить до спотворених наслідків: коли така нагода з’являється, молодь часто не повертається до своєї країни. Це можна розцінити майже як добровільний «відтік мізків» зі Сходу на Захід. Візьміть це до уваги, будь-ласка».

Водночас, говорячи про фінансування, Левандовський ще раз нагадав, що надання коштів та їхні обсяги для окремих держав будуть залежати від прогресу реформ та перебігу демократичної перебудови.

Членство в ЄС чи лише вільна торгівля

Однак власні, часом протилежні, інтереси, з одного боку, кожної з держав, що були присутні у Страсбурзі, а з іншого – Європарламенту, – зайняли більшу частину роботи сесії. Бурхливі дебати викликали, зокрема, вимоги делегації Грузії щодо питання, яке їх турбує найбільше, а саме поваги до цілісності своїх територій.

Українська делегація тим часом наголошувала на іншому пріоритеті.

«Я гадаю, що головна місія нашого зібрання полягає у розмові про перспективу членства в ЄС, а не лише про «європейську перспективу», – заявив представник Верховної Ради від фракції Партії регіонів Леонід Кожара. – Це лунає, мов «небесний обрій» чи «горизонт». Ми повинні говорити не лише про наявні проблеми, а й про перспективи членства в Європейському Союзі для східних партнерів».

Коментуючи Радіо Свобода результати цього першого пленарного засідання представників «Східного партнерства» та Європарламенту, експерт із аналітичного центру «Європейська рада міжнародних відносин» Ніку Попеску зауважує, що, скажімо, Молдова, навіть без чіткої перспективи членства, розгорнула у себе доволі поглиблену й серйозну реформу. Тим часом Вірменія чи Азербайджан майже байдужі до ідеї приєднання до ЄС – ці країни дуже зацікавлені насамперед у перспективах вільної торгівлі з європейською співдружністю, додав європейський експерт.

«Навіть сьогодні більшість східних сусідів мають із Європою активніші комерційні стосунки, ніж, скажімо, з Росією», – каже він.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG