Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 08:50

Чи готові українські медики до Євро-2012?


Тренування швидкої медичної допомоги під час підготовки до фінальної частини Євро-2012, Київ, 1 квітня 2011 року

Київ – НСК «Олімпійський» відкривається 8 жовтня, а перший футбольний матч на стадіоні заплановано провести 10 листопада 2011 року. Столичний спорткомплекс – найбільша з арен, що приймають Євро. Вона вміщує 70 тисяч уболівальників. Загалом під час Євро-2012 в Україні очікують більше мільйона футбольних фанів, прогнозують експерти. Щоб прийняти таку кількість людей, потрібно забезпечити професійні медичні бригади екстреної допомоги, сучасну техніку й чітке реагування на нещасні випадки. Напередодні комісія УЄФА вивчила ситуацію з медичним забезпечення в Україні і вказала на недоліки.

У Національному агентстві України з підготовки й проведення чемпіонату запевняють, що прийняти вболівальників готові. Безпосередньо на стадіонах працюватимуть так звані медичні пари і будуть вони в кожному секторі. Крім того, для найкращої системи медичного забезпечення під час матчів використовується міжнародна система розрахунків, говорить заступник голови Національного агентства України з підготовки і проведення Євро-2012 (Укрєвроінфрапроект) Олександр Бірсан.

«Проведена робота з укомплектування медичних пунктів стадіону, організації рухомого контролю медичних постів у всіх секторах стадіону, автотранспортні медпункти теж зараз укомплектовуються обладнанням. Медична пара зобов’язана, виявивши факт, вирішити, чи це робити миттєво, чи доставити до найближчого медпункту», – зауважив Олександр Бірсан.

«Медична допомога буде надаватися протягом однієї-півтори хвилини»

Окрім фахових працівників на стадіоні необхідне сучасне медичне обладнання. Наприклад, мобільний дефібрилятор. Його використання в перші хвилини після зупинки серця рятує до 70% пацієнтів. Якщо ж людину доводиться везти в найближчий медпункт, то 9 із 10 помирає дорогою. Таке обладнання на комплексі просто необхідне. Адже, наприклад, під час Єврочемпіонату в Німеччині у 2006 році звернень саме кардіологічного характеру було близько 3 тисяч, говорить Володимир Філімонов, асистент кафедри клінічної фармакології та швидкої медичної допомоги Московського державного медико-стоматологічного університету.

«Я поясню, як дефібрилятор рятує життя. Доки я проводжу масаж серця, я попрошу, наприклад, Вас, принести мені автоматичний дефібрилятор. Де його брати? Коли ми йдемо з Вами коридором якогось закладу, то просто не помічаємо ці знаки – зелена табличка, серце із блискавкою всередині та стрілочка. Знак означає – за дефібрилятором іти «туди». Коли ми вмикаємо автоматичний дефібрилятор, то чуємо голосові підказки, вони нам говорять, що треба робити. «Розмістити електроди», після цього відбувається аналіз, чи присутнє серцебиття. Такий пристрій ніколи не нанесе розряд здоровій людині, яка цього не потребує. Тож, правильний алгоритм використання такого дефібрилятора забезпечує такий високий відсоток виживання пацієнтів», – розповів Володимир Філімонов.

У всьому світі медики користуються рекомендаціями Європейської ради реанімації. В Україні про них теж знають і намагаються дотримуватися. Хоча вони і не впроваджені в Україні на офіційному рівні. Тому медики працюватимуть за всіма найкращими світовими стандартами, переконаний представник медичної служби НСК «Олімпійський» Сергій Чуріков.

«На стадіоні медична служба буде побудована так, щоб допомога надавалася медичною бригадою упродовж однієї-півтори хвилини. Кількість дефібриляторів буде відповідати кількості секторів і ось цьому часовому показнику. Відповідним обладнанням, дефибріляторами будуть укомплектовані всі медпункти. Швидкі допомоги також укомплектовані такого типу дефібриляторами.В принципі, у нас якихось особливих проблем не буде з доступом до обладнання. Принаймні, на 10 тисяч має бути 1 дефібрилятор. Він і буде якраз у тих медичних пунктах, які вже відкриті», – сказав Сергій Чуріков.

УЄФА вказали Україні на два недоліки

Нещодавно Медичний комітет УЄФА вивчив ситуацію з медичним забезпеченням у Києві та Донецьку і зробив «здебільшого позитивні» висновки щодо стану об’єктів і умов у медичних закладах, до яких можуть бути направлені вболівальники. Водночас УЄФА також вказало на два недоліки, поінформував заступник голови Національного агентства України з підготовки і проведення Євро-2012 (Укрєвроінфрапроект) Олександр Бірсан.

По-перше, УЄФА наполягає на персональній відповідальності за надання медичної допомоги вболівальникам під час Євро-2012, сказав Олександр Бірсан. «Питання відповідальності конкретних осіб за надання медичної допомоги і налагодження комунікації для її отримання іноземними вболівальниками потребують доопрацювання», – наголосив заступник керівника Укрєвроінфрапроекту.

По-друге, доопрацювання потребує мовне питання при наданні медичної допомоги. Як повідомив Олександр Бірсан, для забезпечення спілкування українських медиків з іноземними гостями футбольного чемпіонату в кожному місті будуть діяти диспетчерські, працівники яких зможуть приймати дзвінки кількома мовами. Окрім того, на всіх рівнях буде створено англомовну систему медичної допомоги. Чиновник також зазначив, що є відповідні програми для залучення волонтерів з числа студентів старших курсів зі знанням англійської мови, які будуть прикріплені до конкретних медичних пунктів.

Єдиний номер порятунку – «112» – теж вимога УЄФА

Функціонування єдиного номеру допомоги 112 також є вимогою УЄФА до країн-організаторів Чемпіонату Європи з футболу. Однак в Україні поки така система не працює. Єдиний номер у Києві, Харкові, Львові та Донецьку впровадять, запевняє Василь Квашук, директор департаменту цивільного захисту МНС України.

«Дуже важко з фінансуванням. Але ми оголосили вже тендер на організації, які зможуть встановити і обладнати систему 112. Це стосується й інших міст, але їх плануємо тільки до 2015 року. Велике скупчення людей, якщо виникає надзвичайна ситуація, то досить оперативно будуть діяти всі служби. Час реагування і взаємодії . Правильність прийняття рішення на початковому етапі, як мінімум у два рази, зменшить час на реагування. А це значить і надання допомоги людям і врятування життя», – зауважив Василь Квашук.

Хоча приймати Єврочемпіонат українська екстрена медицина готова, однак проблем у сфері – чимало, говорить колишній міністр охорони здоров’я України Микола Поліщук. Серед них і відсутність єдиної системи сповіщення про нещасні випадки.

«Якщо ми візьмемо невідкладну медицину, яка надається хворим при дорожньо-транспортних пригодах чи інших, то я б не сказав, що вона є на високому рівні. Все ж таки у нас підготовка лікарів у екстреній медичній допомозі не зовсім відповідає тим параметрам, які потрібно. І оснащення бригад невідкладної медичної допомоги, які сьогодні виїжджають на виклики, досить застаріле. І немає всього необхідного переліку обладнання і медикаментів, які потрібні для цього», – наголосив Микола Поліщук.

В Україні смертність від нещасних випадків залишається високою упродовж 20 років і становить 132 випадки на 100 тисяч населення. В абсолютних цифрах це понад 60 тисяч людей, із них 24% помирає в лікарняних закладах, а 76% – на догоспітальному етапі. У розвинутих державах навпаки: 72% помирає в лікарнях, 28% – на догоспітальному етапі.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG