Доступність посилання

23 Жовтень 2017, Київ 04:09

Київ – Більшість українців позитивно ставляться до усиновлення дітей-сиріт. Такими є результати соціологічного дослідження компанії Research&Branding Group. А на момент опитування особисто могли б зважитися на усиновлення чверть респондентів. Водночас в Україні зменшується кількість дітей, які знаходять собі нові родини, стверджує Уповноважений з прав дитини при Президентові України. Громадські активісти пояснюють це тим, що усиновителів держава підтримує менше, аніж біологічних батьків та опікунів.

Більшість українців (88%) позитивно ставляться до усиновлення дітей-сиріт. Такими є результати соціологічного дослідження компанії Research&Branding Group. Нейтрально до такої практики ставляться 7% українців і негативно ще менше: 3% від усіх опитаних компанією.

Нині особисто могли б зважитися на усиновлення дітей-сиріт 25% українців, не можуть зважитися на цей крок 60%. Важко відповісти було 15% опитаних.

Найбільше шансів на усиновлення мають діти до 5 років без братів і сестер – Департамент усиновлення

У Держдепартаменті усиновлення та захисту прав дитини говорять: за останні роки кількість усиновлювачів-українців значно збільшилася. Цьому сприяє одноразова допомога батькам – така сама, як при народженні дитини, заборона іноземцям усиновлювати дітей до 5 років, а також робота соціальних служб. Однак найбільше шансів знайти собі нову сім’ю мають діти до 5 років, розповідає представниця держдепартаменту. За її словами, іноземцями було усиновлено 1202 дітей за минулий рік., а українцями – 2247, з них майже 90% хочуть усиновити дитину до п’ятирічного віку. І дуже мало – близько 20-ти сімей бажають усиновити не одну дитину, а наприклад, з братиками і сестричками. За інформацією департаменту, більшість українських усиновителів хочуть одну дитину, більш-менш здорову, і максимум – це до трьох років. Дітей 11-17 років українці всиновили всього 50. А до року – 984.

Документи на всиновлення кандидати можуть зібрати максимум за декілька тижнів, запевняють у Держдепартаменті усиновлення та захисту прав дитини . Іноземцям це зробити важче, однак щороку близько тисячі українських дітей знаходять нові родини саме за кордоном. Про такі випадки розповідає Валентина Бевзюк, директор Вовковинецької школи-інтернату, що на Хмельниччині: «Оце прислали фотографію Інни, яка в Італії. Взяли її вчителі. І вони нам пишуть листи подяки, що дитина сама стелить ліжко, вміє прибрати, вміє смажити яйце – а для італійців це шок: виявляється, он яка розумна дитина і чого вона навчилась».

Особливістю цієї школи-інтернату є так звані родинні групи, куди входять діти різного віку. Вони разом живуть і проводять дозвілля. На думку керівництва закладу, з психологічного боку, це краще, бо діти стають самостійнішими, розуміють, що таке сім я і відходять від казенного режиму та побуту.



Кількість усиновлених дітей за два роки зменшилася – Уповноважений з прав дитини

В Україні сьогодні близько 98 тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Однак, як повідомили Радіо Свобода у Держдепартаменті усиновлення та захисту прав дитини, 65% цих дітей перебуває під опікою. В інтернатах же живе від шістнадцяти до двадцяти тисяч дітей. 9,5 тис. виховуються у прийомних сім'ях та дитбудинках сімейного типу.

Такий будинок 6 років тому створили Сергій та Наталя Гедз. Зараз у їхній сім’ї виховується десятеро дітей, двоє з яких – рідні, ще двоє – усиновлені. У цьому році наймолодша дівчинка родини вже пішла до школи, розповідає мама Наталя.

«Побували в дитячому будинку, побачили очі дітей. В яких умовах вони живуть, – говорить жінка. – Враження від цього залишається надовго. Тож ми дізналися, що є державна програма «Дитячий будинок сімейного типу». Як допомогу на одну дитину ми отримуємо два прожиткових мінімуми і 35 відсотків від загальної суми – як винагороду батькам».

За словами Наталі, це дуже маленькі гроші, адже вони з чоловіком все роблять самі: «Ми самі і кухарі, і прибиральники, і медики, а нас всього двоє».

За словами Уповноваженого з прав дитини Юрія Павленка, у 2010 та за дев’ять місяців 2011 року було усиновлено значно менше дітей-сиріт, ніж у 2009 році, також зменшилася кількість дітей, влаштованих у сімейні форми виховання.

Усиновителів держава підтримує найменше – громадський активіст

Найменше усиновлюють старших дітей та дітей з особливими потребами, говорить президент Альянсу «Україна без сиріт» Руслан Малюта. За його словами, таких дітей виховувати складніше і в психологічному, і в фінансовому планах.

Водночас усиновителі – це категорія батьків в Україні, яких держава підтримує найменше. Біологічні батьки отримують після народження дитини певну суму, і з кожною наступною дитиною ця сума збільшується, прийомні батьки і опікуни отримують щомісяця два прожиткових мінімуми, а всиновителі можуть хіба отримати гроші, аналогічні сумі при народженні першої дитини, незалежно від кількості усиновлених дітей, пояснює Руслан Малюта. А якщо говорити про хвору дитину, наприклад, ВІЛ-інфіковану або дитину із синдромом Дауна, яких можна і треба всиновлювати – поки що на жодну додаткову підтримку така сім’я розраховувати не може, підсумовує він.

Кожна сирота виховується у люблячій сім’ї – це цілком реальна мета для України, впевнений президент Альянсу «Україна без сиріт». Однак для цього в державі необхідно виховувати культуру усиновлення, стверджує він.

«Вже є певне зрушення: сім-вісім років тому люди вважали, що всиновлення – це продаж дітей за кодон на органи, тепер громадська думка дещо змінилася, - зазначає Руслан Малюта. – Ми повинні зробити всиновлення нормальною частиною суспільного життя. Також важливим є підготовка фахівців з боку громадських організацій, допомога консультативна сім’ям після усиновлення, коли їм трапляються труднощі у вихованні дітей».

В Україні існує інтернет-портал «Сирітству –ні!», де розміщена інформація про дітей, які можуть бути всиновлені. У національній базі даних на усиновлення на обліку стоять 28 тис. дітей.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG