Доступність посилання

24 Жовтень 2017, Київ 09:02

«Клубам знайомств» та «шлюбним агентствам» в Україні пропонують видавати ліцензії. Таким чином депутати вирішили боротися з торгівлею людьми. Наразі Україна посідає одне з провідних місць серед країн-експотерів так званого «живого товару». Фахівці кажуть, що не останню роль в цьому процесі відіграють недобросовісні «шлюбні агентства» та «клуби знайомств». Чи допоможе ліцензування цих організацій у боротьбі з торгівлею людьми? Думки фахівців не збігаються.

Народні депутати України пропонують ліцензувати діяльність «клубів знайомств» та «шлюбних агентств». Відповідний законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії торгівлі людьми» парламент ухвалив у першому читанні. І вже через тиждень-два він може стати законом, сподівається один з ініціаторів нововведення, народний депутат Володимир Каплієнко.

Парламентар також зауважив: за офіційними даними ООН, наразі півмільйона українців примусово перебувають за кордоном. При цьому, каже він, обманом за кордон відправляють не лише жінок для роботи в секс-індустрії, а й чоловіків, наприклад, для роботи на будівництві.

«Основними країнами-постачальниками торгівлею людьми є Таїланд, Китай, Нігерія, Албанія, Болгарія, Молдова і, на превеликий жаль, Україна. Примусово утримуються закордоном або їдуть туди обманним шляхом не тільки жінки, а й діти, і чоловіки. І залучені в більшості ці люди або в сексуальній індустрії, або в порноіндустрії, – говорить Володимир Каплієнко. – До речі, ООН та відповідний департамент США проводили дослідження і визнали, що в українських реаліях недостатньо засобів спрямовано на боротьбу щодо протидії торгівлею людьми».

Ліцензування – це додаткові, але необхідні витрати

Президент Всеукраїнської асоціації клубів знайомств Євген Лаврик наголосив, що його організація підтримує відповідний законопроект. Адже дуже часто під виглядом шлюбних агентств та бюро знайомств працюють організації, які торгують людьми. А це, в свою чергу, негативно відображається на іміджі сумлінних учасників цього ринку.

«Імідж наших членів значно падає у зв’язку з тим, що під виглядом шлюбних агентств та бюро знайомств існує незаконна діяльність, пов’язана із торгівлею людьми. Ми розуміємо, що ліцензування – це додаткові матеріальні витрати, але ми розуміємо й те, що ці заходи вимушені. Також це очистить цей ринок від конкуренції, яка заважає нашим громадянам спокійно і безпечно виходити заміж, знайомитися і створювати сім’ю. Ми вивчали законодавство інших країн у цій сфері діяльності. І, наприклад, у Білорусі після ухвалення ліцензування скоротилась кількість жертв торгівлі людьми в рази», – сказав Євген Лаврик.

Представник Міністерства внутрішніх справ України Сергій Кропива у свою чергу наголосив, що ухвалення законопроекту дозволить працівникам органів внутрішніх справ здійснювати більш прискіпливий контроль за цією сферою.

«Ухвалення даного законопроекту дозволить працівникам органів внутрішніх справ належним чином здійснювати документування правопорушників, які здійснюють злочини в даній категорії. А також дозволить належним чином виділити тих суб’єктів господарювання, які діють згідно з чинним законодавством України. І тому громадяни зможуть звертатися до тих шлюбних агентств або Інтернет-ресурсів, через які вони зможуть познайомитися з іноземними громадянами і не турбуватися про подальші негативні наслідки», – зазначив Сергій Кропива.

В інтернеті контроль неможливий - правозахисник

Якщо парламентарі ухвалять законопроект, обов’язковому ліцензуванню будуть підлягати організації, які збирають і поширюють інформацію про осіб з метою знайомства. У тому числі в глобальній мережі інтернет. За словами ініціаторів, відповідний документ має попередити торгівлю людьми. Однак є тут і інший бік медалі, каже правозахисник Дмитро Гройсман. Він критикує цю ініціативу і вважає, що вона має бути відхилена.

«Коли ми оцінюємо цю ініціативу народних депутатів України, тут треба зважати на фактор того, чи взагалі досяжна її мета, чи можна ввести ефективне регулювання в мережі інтернет. Навіть у Китаї, де на регулювання інтернету «кинуті» величезні ресурси, які можна порівняти з бюджетом держави Україна, такого не досягли і досягти практично неможливо. Тому жодної позитивної мети, яка буде спрямована на покращення захисту людини, ця ініціатива не має і досягти нею цього неможливо», – наголосив правозахисник.

Ініціатор законопроекту Володимир Каплієнко сказав, що це питання й справді не вирішене, але запевнив «на сьогоднішній день той запобіжник, який ми малюємо, щоб була ліцензія, поставить і тут свій шлагбаум».

Крім того, правозахисник Дмитро Гройсман додав, що не вірить в статистику, яка свідчить, що ліцензування зменшує кількість торгівлі людьми на пострадянському просторі. Він пояснив це тим, що «в Україні, так само, як у Білорусі і в Російській Федерації, залишився радянський феномен, який полягає в тому, що органи, які борються зі злочинністю, самі ж ведуть і статистику цієї боротьби. Відтак маніпулюють цією статистикою. Має бути абсолютно незалежний орган, який би відслідковував, як змінюється криміногенна ситуація», – сказав він.

Більшість постраждалих мовчить

Торік зафіксували 257 випадків продажу людей у рабство в Україні, і цей показник уже кілька років залишається стабільним, констатують українські правоохоронці. Водночас, за даними ОБСЄ, жертвами торгівлі людьми стають в Україні щороку 30 тисяч людей , три чверті з них – жінки. Від початку цього року телефони гарячих ліній Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда Україна» зафіксували понад тисячу дзвінків, говорить представниця цієї організації Марина Легенька.

«Лише протягом цього року в центрі «Ла Страда Україна» надійшли 88 справ осіб, які потерпіли від торгівлі людьми. З них близько 20% – це справи жінок, які виїхали за кордон з метою виходу заміж за іноземця і з тих чи інших підстав вони потребують на сьогоднішній день допомоги, зокрема, щодо повернення в Україну. Там різні аспекти: вони потерпають і від насильства, в тому числі чоловіки в них забрали документи і використовують, як домашню робітницю, в тому числі є жінки, які перебувають у сексуальному рабстві, і великий відсоток жінок, які не можуть повернутися в Україну разом з дитиною», – розповіла Марина Легенька.

Народний депутат Володимир Каплієнко говорить, що більшість постраждалих від торгівлі людьми не звертаються за допомогою, відмовляються засвідчити факт правопорушення, тому точної статистики не існує.

В Україні діє стаття 149 Кримінального кодексу, відповідно до якої за «торгівлю людьми» «світить» до п’ятнадцяти років ув’язнення із конфіскацією майна.

Також статтею 302 Кримінального кодексу України, за «створення або утримання місць розпусти і звідництво» передбачено штраф до 850 гривень або ув’язнення від 2 до 7 років.

Ініціатори нового законопроекту пропонують внести до Кримінального кодексу додаткові санкції. А саме: якщо клуби знайомств та шлюбні агентства працюватимуть в Україні без спеціального дозволу, стягувати штраф від 8,5 тисяч до 17 тисяч гривень «з конфіскацією знарядь діяльності чи без такої».
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG