– Я сказав, що це прагматичний і навіть цинічний крок і що деколи в політиці треба робити такі кроки. Водночас я не помітив, щоб пан Тимошенко колись був політично активним, що давало б йому право… подати прохання про притулок – так, але не для того, щоб його отримати. Також мене вразило те, що деякі журналісти порівняли цей крок міністерства з тим, що в 1930-і роки Чехія дала своє громадянство Генріхові Манну (німецький письменник, який втік від нацистів). Це трохи інша категорія. Для мене пані Тимошенко – дуже суперечливий політик.
– У своєму блозі Ви також пишете, що Олександр Тимошенко принесе до Чехії «чималі фінанси». Чи у Вас про це конкретні дані? Адже саме деякі опоненти Юлії Тимошенко говорили про те, що її чоловік може ховати, відмивати в Чехії гроші.
– Це було лише моє припущення. Але можу уявити, що він не приїздить із порожніми руками. Він має тут 11 чи 12 років фірму, яка зареєстрована в якомусь панельному будинку. Так що є питання, наскільки вона активна і скільки має капіталу. Мене б здивувало, якби він приїхав із порожніми руками.
– Як надання політичного притулку Олександрові Тимошенку вплине на українсько-чеські відносини?
У жодній країні Європейського Союзу я не помітив, щоб було таке захоплення родиною Тимошенко, як у нас
– Напевно, це не матиме позитивного впливу. Це по-перше. По-друге, в жодній іншій країні Європейського Союзу я не помітив, щоб було таке захоплення родиною Тимошенко, як у нас. Я проти них особисто нічого не маю, але вони у мене не викликають великої довіри. Так само як мушу сказати, що в мене не викликає великої довіри і ціла українська політична сцена.
– Чи Ви контактуєте нині з українськими політиками і якими саме?
– На даний момент – ні.
