Прага – Європейський Союз збирається взяти приклад зі Сполучених Штатів і запровадити нові економічні санкції щодо Ірану. Міністри закордонних справ 27 держав ЄС будуть обговорювати це питання у понеділок. На порядку денному – графік, як зупинити імпорт іранської нафти, і можливий тиск на Центральний банк у Тегерані. Ще одна тема наради – відносини з Білоруссю.
Усі держави Європейського Союзу погоджуються, що потрібно перекрити «економічний кисень» іранській владі, щоб змусити її відмовитися від ядерної програми, яку вона, за підозрами, розробляє. Верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон висловила жаль через те, що Тегеран досі не відповів на жовтневі пропозиції про можливість переговорів. Тому нині в європейських столицях обмірковують суворіші кроки.
Перед брюссельською нарадою дипломатів ЄС президент Франції Ніколя Саркозі заявив: «Франція робитиме все, щоб уникнути збройної інтервенції, але існує лише один спосіб для цього – нам потрібні рішучіші санкції, щоб усі зупинили закупівлі іранської нафти і заморозили активи Центрального банку Ірану».
Але каменем спотикання є питання, як заморозити ці активи, не блокуючи торгівлі з Іраном і не поставивши під удар пересічних людей. Джерела Радіо Свобода повідомляють, що саме довкола цього у понеділок будуть точитися дискусії.
Консенсус щодо санкцій, розбіжності щодо термінів
Водночас є консенсус щодо нафтової політики, розбіжності лише стосовно термінів. Більшість держав Європейського Союзу, включно з Францією, Німеччиною і Великою Британією, сподівається зупинити поставки іранської нафти з 1 липня, тієї самої дати, яку раніше оголосили Сполучені Штати.
Але Греція просить продовжити цей термін на 9 місяців чи рік, щоб вона мала час знайти альтернативні поставки. Це питання чутливе і для Італії та Іспанії, які також купують значні кількості нафти з Ірану.
Чи матимуть вплив європейські нафтові санкції на Іран? Тут варто врахувати, що Європейський Союз нині купує п’яту частину від обсягів експорту іранської нафти (близько 500 тисяч барелів щодня).
А більш як половина (53 відсотки) експортованих іранських енергоносіїв потрапляє до Китаю, Японії, Індії і Південної Кореї. Тому якщо саме вони приєднаються до західних санкцій, то іранський режим зазнає серйозного удару, адже експорт енергоносіїв становить близько половини доходів іранського бюджету.
Саудівська Аравія готова замінити Іран
Наразі неясно, чи азійські велетні підтримають нову кампанію проти Ірану. Найважче буде переконати Китай, який є найбільшим імпортером іранської нафти, каже Радіо Свобода експерт із близькосхідної економіки Дейвід Нотт. «І Китай, і Росію. Китай особливо має дуже міцні ділові зв’язки з Іраном, які розвиваються», – зазначає експерт.
Китай, зокрема, бере участь в проектах видобутку енергоносіїв в Ірані. Пекін раніше не раз наголошував, що санкції проти Ірану не розв’язують ядерного питання, і не виявляв бажання шукати альтернативні джерела поставок нафти.
Захід має більше важелів вплину на трьох інших найбільших імпортерів іранської нафти в Азії – Індію, Японію і Південну Корею, але переконати їх згорнути енергетичну співпрацю з Тегераном буде непросто.
Імовірною альтернативою є Саудівська Аравія, яка вже оголосила, що може заповнити будь-яке скорочення поставок нафти внаслідок нових санкцій проти Ірану.
У фокусі також Білорусь
На нараді в Брюсселі Європейський Союз також планує розширити санкції проти режиму Олександра Лукашенка в Білорусі.
Наразі санкції стосуються особистого майна і заборони на в’їзд понад 200 осіб, які причетні до насильницького розгону демонстрантів під час протесів проти сумнівних результатів президентських виборів у 2010 році.
Міністри закордонних справ, як очікують, можуть занести у «чорний» список осіб, які підтримують режим у Мінську економічно, а також розглянуть питання щодо порушників прав людини в цілому.
До того обмеження стосувалися лише безпосередніх учасників переслідування протестантів проти фальсифікацій голосування.
Навряд чи в Брюсселі оголосять нові прізвища, але джерела Радіо Свобода повідомляють, що в результаті перегляду політики щодо офіційного Мінська попередній «чорний» список може поповнитися на майже 140 осіб.
Матеріал підготували Мар’яна Драч і Rikard Jozwiak
Усі держави Європейського Союзу погоджуються, що потрібно перекрити «економічний кисень» іранській владі, щоб змусити її відмовитися від ядерної програми, яку вона, за підозрами, розробляє. Верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон висловила жаль через те, що Тегеран досі не відповів на жовтневі пропозиції про можливість переговорів. Тому нині в європейських столицях обмірковують суворіші кроки.
Перед брюссельською нарадою дипломатів ЄС президент Франції Ніколя Саркозі заявив: «Франція робитиме все, щоб уникнути збройної інтервенції, але існує лише один спосіб для цього – нам потрібні рішучіші санкції, щоб усі зупинили закупівлі іранської нафти і заморозили активи Центрального банку Ірану».
Але каменем спотикання є питання, як заморозити ці активи, не блокуючи торгівлі з Іраном і не поставивши під удар пересічних людей. Джерела Радіо Свобода повідомляють, що саме довкола цього у понеділок будуть точитися дискусії.
Консенсус щодо санкцій, розбіжності щодо термінів
Водночас є консенсус щодо нафтової політики, розбіжності лише стосовно термінів. Більшість держав Європейського Союзу, включно з Францією, Німеччиною і Великою Британією, сподівається зупинити поставки іранської нафти з 1 липня, тієї самої дати, яку раніше оголосили Сполучені Штати.
Але Греція просить продовжити цей термін на 9 місяців чи рік, щоб вона мала час знайти альтернативні поставки. Це питання чутливе і для Італії та Іспанії, які також купують значні кількості нафти з Ірану.
Чи матимуть вплив європейські нафтові санкції на Іран? Тут варто врахувати, що Європейський Союз нині купує п’яту частину від обсягів експорту іранської нафти (близько 500 тисяч барелів щодня).
А більш як половина (53 відсотки) експортованих іранських енергоносіїв потрапляє до Китаю, Японії, Індії і Південної Кореї. Тому якщо саме вони приєднаються до західних санкцій, то іранський режим зазнає серйозного удару, адже експорт енергоносіїв становить близько половини доходів іранського бюджету.
Саудівська Аравія готова замінити Іран
Наразі неясно, чи азійські велетні підтримають нову кампанію проти Ірану. Найважче буде переконати Китай, який є найбільшим імпортером іранської нафти, каже Радіо Свобода експерт із близькосхідної економіки Дейвід Нотт. «І Китай, і Росію. Китай особливо має дуже міцні ділові зв’язки з Іраном, які розвиваються», – зазначає експерт.
Китай, зокрема, бере участь в проектах видобутку енергоносіїв в Ірані. Пекін раніше не раз наголошував, що санкції проти Ірану не розв’язують ядерного питання, і не виявляв бажання шукати альтернативні джерела поставок нафти.
Захід має більше важелів вплину на трьох інших найбільших імпортерів іранської нафти в Азії – Індію, Японію і Південну Корею, але переконати їх згорнути енергетичну співпрацю з Тегераном буде непросто.
Імовірною альтернативою є Саудівська Аравія, яка вже оголосила, що може заповнити будь-яке скорочення поставок нафти внаслідок нових санкцій проти Ірану.
У фокусі також Білорусь
На нараді в Брюсселі Європейський Союз також планує розширити санкції проти режиму Олександра Лукашенка в Білорусі.
Наразі санкції стосуються особистого майна і заборони на в’їзд понад 200 осіб, які причетні до насильницького розгону демонстрантів під час протесів проти сумнівних результатів президентських виборів у 2010 році.
Міністри закордонних справ, як очікують, можуть занести у «чорний» список осіб, які підтримують режим у Мінську економічно, а також розглянуть питання щодо порушників прав людини в цілому.
До того обмеження стосувалися лише безпосередніх учасників переслідування протестантів проти фальсифікацій голосування.
Навряд чи в Брюсселі оголосять нові прізвища, але джерела Радіо Свобода повідомляють, що в результаті перегляду політики щодо офіційного Мінська попередній «чорний» список може поповнитися на майже 140 осіб.
Матеріал підготували Мар’яна Драч і Rikard Jozwiak
