Доступність посилання

ТОП новини

Церква в Росії дуже тісно почала співпрацювати з владою – Гержов


Москва – Релігійність чи обрядовість переважає у святкуванні Великодня в Україні та Росії? І що сприяє зростанню релігійності? Два роки тому, в опитуванні компанії ГЕЛЛАП 46% українців відповіли, що релігія має важливе значення у їхньому щоденному житті. А росіян, які вважали так само, було на 10% менше. Що ж відрізняє українців і росіян у ставленні до релігії? Із цим запитанням Радіо Свобода звернулося до московського публіциста, співголови Об’єднання українців Москви Віктора Гержова.
Модними стало ходити в церкви, тому що керівники держави туди ходять
– Після часів радянського періоду церква стала більш доступною і люди пішли за традицією в ту ж віру. Дуже багато людей відвідувало Храм Христа Спасителя у Москві, коли туди привозили пояс Богородиці з Афону. В Росії відвідало десь три мільйони чоловік, а в Москві – десь один мільйон осіб. І коли їх питали в цей час, на запитання «Чи вважаєте ви себе православними?», «так» відповіли 72%. Але коли почали більш конкретніше задавати питання, то лише 18% зізналися що до Храму ходять від випадку до випадку, 8% несли Пасху і 27% ніколи не сповідуються і ніколи не причащаються. Тобто, це вже говорить про те, що модними стало ходити в церкви, тому що керівники держави туди ходять, особливо на великі свята, все це по телебаченню транслюється – це вже стає таким знаковим явищем.

– В Україні часто нарікають на те, що там немає єдиної православної церкви. Але експерти кажуть, що саме конкуренція церков – трьох православних, греко-католицької церкви, яка поділяє з ними східний обряд – якраз і додає тої великої релігійності, коли люди говорять про те, що 80% українців є віруючими... Якою, на Ваш погляд, є ситуація в Росії? Те, що в Росії є одна Російська православна церква – наскільки це впливає позитивно чи негативно на релігійність росіян?
Церква дуже тісно почала співпрацювати з владою. Ієрархи церкви підтримують владу і кажуть, що мітинги – це зло, розкол суспільства

– Так, я згоден абсолютно з тим, що різні конфесії православні дають можливість людям вибрати якусь церкву, де вже і українською мовою читається служба, і греко-католики там є, і є Московський патріархат Української-православної церкви, є і Київського патріархату. Крім того, що є вибір, це більш демократично.

Сьогодні в Росії на церкву йдуть такі нападки. Суспільство неоднозначно ставиться до неї як до інституту суспільного права, тому що церква дуже тісно почала співпрацювати з владою. Вона її підтримує і коли зараз були мітинги – на Болотній площі, на площі Сахарова за чесні вибори, то, в принципі, ієрархи церкви підтримують все ж таки владу і кажуть, що ці мітинги – це зло, розкол суспільства і може призвести до революції, що було в 17-му році. Це підтримка влади як благо данності, як раніше було при царях. І водночас зворотній зв’язок іде, коли влада підтримує церкву і закон, який минулого року прийнятий «Про передачу об’єктів релігійного призначення церкви». Масово передають об’єкти… навіть костели і, крім того, багато будується в Росії храмів. Якщо говорити про Москву, то є програма – «200 швидко споруджувальних храмів». Це такі модульні храми, які дуже швидко споруджуються. Вони в багатьох районах міста і влада їх активно підтримує.
  • Зображення 16x9

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG