Доступність посилання

ТОП новини

Великдень для українців – звичай чи обряд?


Київ – Українці відзначають Великдень – найбільше християнське свято. Пасками, писанками та іншими традиційними пасхальними частуваннями, освяченими у церкві, вони розговіваються після Великого посту. Радіо Свобода вирішило поцікавитися, якого сенсу в Україні надають такому святкуванню насамперед – релігійного чи обрядового.

Студентка Христина Гавриш із Коломиї, що на Івано-Франківщині, розповідає, що Великдень тут – одне з найбільших релігійних свят. Місцеві мешканці до його святкування ставляться дуже серйозно – дотримуються посту та усією родиною відвідують великодню службу. Втім, на думку Христини, переважна більшість українців, зокрема молодих, зазвичай, надає святу обрядового значення.

«Була в різних куточках України, то загалом більше обрядовості. Мало людей дотримуються чітко релігійних традицій. Існує навіть такий вислів: «Коли не прийду до церкви – то Великдень». Навіть піст дехто, на жаль, сприймає як привід для схуднення, а не як очищення душі і тіла. Дуже багато людей зустрічала, які взагалі є атеїстами, хоча саме обряду вони дотримуються», – зазначає Христина

Натомість настоятель київського храму Бориса і Гліба Української автокефальної православної церкви отець Юрій Бойко наголошує на позитивних змінах у ставленні українців до Великодня, а також на підвищенні інтересу молоді до релігії. Цьому, на його думку, посприяла «велика кількість знакових подій, що зблизила українців з Богом, а не з церковною обрядовістю».

Немає такої колосальної кількості алкоголю, як це було у 90-х роках, більше люди моляться
отець Юрій Бойко
«Укорінилася добра традиція щодо національного одягу, збільшилося красивих писанок і крашанок, немає такої колосальної кількості алкоголю, як це було у 90-х роках, більше люди моляться і передвеликодня сповідь молоді зараз суттєво глибша за сповіді старшого покоління», – розповідає отець Юрій.

«Людина міряє буття за релігійними святами» – соціальний психолог

Попри те, що більшість українців не пам’ятає пасхальних традицій своїх предків, чимало людей – релігійно освічені. Засоби масової інформації та розповіді етнографів допомагають поновити їм необхідні знання про святкування Великодня, зазначає Юрій Бойко.

Водночас шанування релігійних свят, за словами соціального психолога Олега Покальчука, є частиною культури, в якій чимало українців відчувають потребу. Втім, у такому святкуванні переважає насамперед звичаєвість, зазначає експерт.

Обрядовість завжди пов’язана з певним циклом традиційних ритуалів, у яких є своя історія
Олег Покальчук
«Обрядовість завжди пов’язана з певним циклом традиційних ритуалів, у яких є своя історія. В українській ментальності цей тип магічних стосунків із зовнішнім світом був розірваний кілька разів. Релігійність перш за все передбачає причетність людини не лише до конфесії, а й до певної церкви. В масовому вимірі в Україні це не спостерігається. Тому ми можемо говорити лише про звичаєвість. Тобто людина міряє своє буття за релігійними святами і цей календар спільний для всіх», – наголошує Олег Покальчук.

За результатами минулорічного дослідження Центру Разумкова, кількість віруючих українців збільшилася і становить понад 71 відсоток. Майже 60 відсотків громадян відвідують релігійні служби, переважна більшість – лише на церковні свята. Водночас найбільш релігійними є громадяни віком понад 60 років, свідчать результати дослідження.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG