Студентка Христина Гавриш із Коломиї, що на Івано-Франківщині, розповідає, що Великдень тут – одне з найбільших релігійних свят. Місцеві мешканці до його святкування ставляться дуже серйозно – дотримуються посту та усією родиною відвідують великодню службу. Втім, на думку Христини, переважна більшість українців, зокрема молодих, зазвичай, надає святу обрядового значення.
«Була в різних куточках України, то загалом більше обрядовості. Мало людей дотримуються чітко релігійних традицій. Існує навіть такий вислів: «Коли не прийду до церкви – то Великдень». Навіть піст дехто, на жаль, сприймає як привід для схуднення, а не як очищення душі і тіла. Дуже багато людей зустрічала, які взагалі є атеїстами, хоча саме обряду вони дотримуються», – зазначає Христина
Натомість настоятель київського храму Бориса і Гліба Української автокефальної православної церкви отець Юрій Бойко наголошує на позитивних змінах у ставленні українців до Великодня, а також на підвищенні інтересу молоді до релігії. Цьому, на його думку, посприяла «велика кількість знакових подій, що зблизила українців з Богом, а не з церковною обрядовістю».
Немає такої колосальної кількості алкоголю, як це було у 90-х роках, більше люди молятьсяотець Юрій Бойко
«Людина міряє буття за релігійними святами» – соціальний психолог
Попри те, що більшість українців не пам’ятає пасхальних традицій своїх предків, чимало людей – релігійно освічені. Засоби масової інформації та розповіді етнографів допомагають поновити їм необхідні знання про святкування Великодня, зазначає Юрій Бойко.
Водночас шанування релігійних свят, за словами соціального психолога Олега Покальчука, є частиною культури, в якій чимало українців відчувають потребу. Втім, у такому святкуванні переважає насамперед звичаєвість, зазначає експерт.
Обрядовість завжди пов’язана з певним циклом традиційних ритуалів, у яких є своя історіяОлег Покальчук
За результатами минулорічного дослідження Центру Разумкова, кількість віруючих українців збільшилася і становить понад 71 відсоток. Майже 60 відсотків громадян відвідують релігійні служби, переважна більшість – лише на церковні свята. Водночас найбільш релігійними є громадяни віком понад 60 років, свідчать результати дослідження.