Доступність посилання

ТОП новини

У Грузії спалахнув політичний скандал через звільнення працівника Міносвіти


Глава Національного центру іспитів Міністерства освіти Майя Міміношвілі
Глава Національного центру іспитів Міністерства освіти Майя Міміношвілі
Прага – Звільнення з роботи висококваліфікованого працівника міністерства освіти Грузії лише через день після того, як її син відвідав мітинг опозиції, спричинило черговий політичний скандал у Тбілісі. Звільнена – глава Національного центру іспитів Міністерства освіти Майя Міміношвілі – висловлює своє обурення політичною мотивацією такого кроку керівництва.

Упродовж майже десяти років Майя Міміношвілі користувалася репутацією зразкового і непідкупного державного службовця. Її інноваційні освітні реформи отримали похвалу як в освітян, так і в неурядових організаціях, і навіть з боку президента Міхеїла Саакашвілі.

Тому видворення з роботи, про яке оголосив Міміношвілі на початку тижня міністр освіти Грузії Дмитро Шашкін, просто шокувало всіх у міністерстві й Національному центрі екзаменів, тим більше, що це сталося напередодні випускних та вступних іспитів у Грузії. На веб-сайті міністерства формулювання про звільнення Майї Міміношвілі визначене так: «...погляди Міміношвілі на направленість реформ суттєво відрізняються від позиції установи».

Всі колеги Міміношвілі (близько 150 осіб) у відкритому листі до президента Саакашвілі не лише назвали звільнення політичною помстою за, нібито, участь сина керівника Центру експертизи у мітингу опозиції (коаліції «Грузинська мрія») 27 травня, але й пригрозили, у відповідь на звільнення їхнього шефа, всім штатом подати у відставку на знак протесту.

«Я підтверджую, що син відвідав мітинг. Мій син – доросла людина»

У розмові з Радіо Свобода 51-річна Майя Міміношвілі сказала, що її син – доросла людина і сам вирішує, як йому чинити.

«Це те, що кожен обговорює. Я не можу бути на сто відсотків упевнена, що це дійсно стало причиною для мого усунення з посади, але якщо це так, то я не можу не висловлювати свого обурення. Я підтверджую, що мій син був присутній на мітинзі. Мій син – доросла людина. Він має власну родину, живе окремо і сам вирішує. Так було навіть, коли ми жили ще разом, я завжди поважала його рішення, незалежно від того, схвалювала я їх чи ні. І так буде й надалі», – наголосила Майя Міміношвілі.

Відомо, що брат Майї, відомий музикант Заза Міміношвілі з групи «Шін», неодноразово заявляв про свою підтримку опозиційної «Грузинської мрії». У середу Майя Міміношвілі зустрілася з лідером згаданої опозиційної сили Грузії, мільярдером Бідзіною Іванішвілі, і розповіла йому про деталі свого звільнення з Міністерства освіти.

Коли журналісти запитали в Тбілісі у міністра освіти Дмитра Шашкіна про політичні мотиви цього звільнення, то останній лише кинув коротко: «Припиніть цю маячню».

Три роки тому сам Міхеїл Саакашвілі сказав по телебаченню у присутності Міміношвілі, що вона настільки сама безпосередньо чесна, що її власний син провалив екзамен на ступінь магістра.

Чільний працівник Міністерства освіти Грузії Ія Куталадзе назвала звільнення Міміношвілі ударом по низці найбільш успішних реформ у Грузії. «Це була команда професіоналів дуже високого рівня і її очолювала Майя Міміношвілі, яка була ініціатором кожної важливої новації, генератором нових ідей, і разом з тим прихильницею командних дій. Ця жінка зробила дуже багато для системи освіти взагалі та для втілення в життя сучасної моделі оцінювання в Грузії, зокрема», – зазначила Ія Куталадзе.

Міжнародні експерти вказують також на великі заслуги Міміношвілі у подоланні корупції в освіті Грузії, зокрема завдяки впровадженню нею нинішньої екзаменаційної системи.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG