Київ – Більшість народних депутатів порушують Конституцію України: вони не голосують особисто або (та) суміщають політичну діяльність із бізнесом або роботою у виконавчих органах влади. Такі показники двотижневого моніторингу оприлюднили у вівторок експерти громадського руху «Чесно».
Моніторинг громадського руху «Чесно» базується на шести критеріях (так званому «ЧЕСНОметрі»): це – особисте голосування, сумлінне відвідування пленарних засідань, причетність до корупційних дій (схем), прозорість доходів та витрат, незмінність політичної позиції і дотримання прав та свобод громадян.
Критерії, розроблені за участю науковців, правозахисників і громадськості, були представлені на презентації руху «Чесно» 23 липня.
До результатів «ЧЕСНОметра» прислухались у партіях «Удар» та «Фронт змін», відмовившись включати у партійний список кількох недоброчесних політиків. Найбільш млява реакція – з боку провладних партій, визнають у русі «Чесно».
Два тижні по-ЧЕСНОМУ
За два тижні, що минули після презентації 23 липня, позиції окремих депутатів змінились, так, замість трьох доброчинних депутатів, які відповідають усім критеріям «ЧЕСНОметру», наразі залишилось двоє – Василь Деревляний та Володимир Лановий. Про це повідомив експерт руху Вадим Гудима.
«Загалом 28 народних депутатів відреагували на результати «ЧЕСНОметра» після його оприлюднення, – каже Гудима. – «ЧЕСНОметр» також виявив ще двох недоброчесних депутатів – це Микола Томенко та Олександр Гудима. Один депутат потрапив до доброчесних, це Василь Деревляний, член фракції БЮТ, із Тернопільщини». 270 парламентарів в тій чи інші мірі причетні до корупційних дій, стверджують експерти руху «Чесно».
За даними «ЧЕСНОметру», 242 депутати порушують конституційну вимогу щодо особистого голосування, із них лише п’ятеро повідомили громадськості, що голосували за інших парламентарів (це Томенко, Давимука, Стецьків, Логвиненко і Гримчак).
Критику громадськості чесно враховано
Після першої презентації «ЧЕСНОметру», на адресу громадського руху лунала критика, найчастіше, у зв’язку з недосконалістю методології оцінювання народних обранців. За словами правника Тараса Шевченка, у «Чесно» критику почули й удосконалюють методологію, оперативно збирають інформацію не лише на нинішніх парламентарів, а й на кандидатів у народні депутати, адже попереду – парламентська виборча кампанія.
Так, переглянуто положення щодо незмінності політичної позиції депутата. За словами Шевченка, «додатковий аналіз був проведений за критерієм синхронного голосування – для того, щоб виявити тих людей, які нікуди формально не входили, лише вийшли з опозиції і при цьому синхронно голосують».
Крім цього, оформлюючи особливості критерію про дотримання депутатами прав і свобод громадян, експерти «Чесно» послуговувались консультаціями правозахисників, каже Шевченко.
Дехто з експертів припускає можливість маніпулювати положеннями критеріїв. Так, у розмові з Радіо Свобода, київський політолог та історик Олександр Палій застеріг аналітиків руху: «Критерії, які застосовує цей рух, більш-менш об’єктивні. Інша справа, що можливе маніпулювання критеріями, але поки що я з боку руху «Чесно» цього не бачу».
У цілому ж, появу руху «Чесно» та «ЧЕСНОметру» більшість незалежних експертів пов’язують з появою суспільного запиту на доброчесність політиків, на так звану «чисту політичну історію» нинішніх та майбутніх народних обранців.
Моніторинг громадського руху «Чесно» базується на шести критеріях (так званому «ЧЕСНОметрі»): це – особисте голосування, сумлінне відвідування пленарних засідань, причетність до корупційних дій (схем), прозорість доходів та витрат, незмінність політичної позиції і дотримання прав та свобод громадян.
Критерії, розроблені за участю науковців, правозахисників і громадськості, були представлені на презентації руху «Чесно» 23 липня.
До результатів «ЧЕСНОметра» прислухались у партіях «Удар» та «Фронт змін», відмовившись включати у партійний список кількох недоброчесних політиків. Найбільш млява реакція – з боку провладних партій, визнають у русі «Чесно».
Два тижні по-ЧЕСНОМУ
За два тижні, що минули після презентації 23 липня, позиції окремих депутатів змінились, так, замість трьох доброчинних депутатів, які відповідають усім критеріям «ЧЕСНОметру», наразі залишилось двоє – Василь Деревляний та Володимир Лановий. Про це повідомив експерт руху Вадим Гудима.
«Загалом 28 народних депутатів відреагували на результати «ЧЕСНОметра» після його оприлюднення, – каже Гудима. – «ЧЕСНОметр» також виявив ще двох недоброчесних депутатів – це Микола Томенко та Олександр Гудима. Один депутат потрапив до доброчесних, це Василь Деревляний, член фракції БЮТ, із Тернопільщини». 270 парламентарів в тій чи інші мірі причетні до корупційних дій, стверджують експерти руху «Чесно».
За даними «ЧЕСНОметру», 242 депутати порушують конституційну вимогу щодо особистого голосування, із них лише п’ятеро повідомили громадськості, що голосували за інших парламентарів (це Томенко, Давимука, Стецьків, Логвиненко і Гримчак).
Критику громадськості чесно враховано
Після першої презентації «ЧЕСНОметру», на адресу громадського руху лунала критика, найчастіше, у зв’язку з недосконалістю методології оцінювання народних обранців. За словами правника Тараса Шевченка, у «Чесно» критику почули й удосконалюють методологію, оперативно збирають інформацію не лише на нинішніх парламентарів, а й на кандидатів у народні депутати, адже попереду – парламентська виборча кампанія.
Так, переглянуто положення щодо незмінності політичної позиції депутата. За словами Шевченка, «додатковий аналіз був проведений за критерієм синхронного голосування – для того, щоб виявити тих людей, які нікуди формально не входили, лише вийшли з опозиції і при цьому синхронно голосують».
Крім цього, оформлюючи особливості критерію про дотримання депутатами прав і свобод громадян, експерти «Чесно» послуговувались консультаціями правозахисників, каже Шевченко.
Дехто з експертів припускає можливість маніпулювати положеннями критеріїв. Так, у розмові з Радіо Свобода, київський політолог та історик Олександр Палій застеріг аналітиків руху: «Критерії, які застосовує цей рух, більш-менш об’єктивні. Інша справа, що можливе маніпулювання критеріями, але поки що я з боку руху «Чесно» цього не бачу».
У цілому ж, появу руху «Чесно» та «ЧЕСНОметру» більшість незалежних експертів пов’язують з появою суспільного запиту на доброчесність політиків, на так звану «чисту політичну історію» нинішніх та майбутніх народних обранців.
