Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 00:31

МВС обіцяє не вимірювати свою роботу кількістю «розкритих» злочинів


Київ – Згідно з новим Кримінальним процесуальним кодексом, міліція не зможе відмовити людині в реєстрації заяви про скоєння злочину; крім того, зміняться і критерії оцінювання роботи міліції, заявляють у МВС. Водночас правозахисники твердять: ефективність роботи правоохоронців і надалі вимірюватимуть за кількістю «розкритих» справ. А це веде до насильства в міліції.

Завдяки новому Кримінальному процесуальному кодексу, який набуде чинності 19 листопада, робота української міліції стане прозорішою, запевняє начальник Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України Василь Фаринник. Адже тепер будуть приймати кожну заяву про вчинення злочину, бо відмовити в реєстрації кримінальної справи, згідно з новим законодавством, не можна. Раніше ж, за словами Фаринника, в реєстрації заяв відмовляли майже в 80 відсотках випадків. Він пояснює дотеперішню відмову у відкритті справи небажанням погіршувати статистику

«Той оперуповноважений починає спілкуватися з потерпілим. Замість того, щоб дійсно розкривати злочин, він придумує причини, як відмовити в порушенні кримінальної справи. Бо йому легше відмовити, ніж ухвалювати рішення про відкриття справи. Бо ж оцінка роботи конкретного дільничного, оперуповноваженого і органу внутрішніх справ на цій території пов’язана з кількістю зареєстрованих і кількістю нерозкритих злочинів, це негатив – то ясно, що вони робили багато, щоб не зареєструвати або відмовити у порушенні справи», – каже чиновник.

«Слідчий не буде нести відповідальності за те, що злочин нерозкритий»

Тепер, заявляє Фаринник, ефективність роботи міліції буде пов’язана з вироком суду. Тож оцінка діяльності правоохоронців базуватиметься головним чином на дотриманні прав і свобод потерпілого й обвинуваченого.

«Слідчий не буде нести відповідальності за те, що злочин нерозкритий, – наголошує Василь Фаринник. – Ми робимо все, щоб розмежувати відповідальність за реєстрацію справи і за її розкриття. З набуттям чинності нового Кримінального процесуального кодексу злочин вважатиметься розкритим тоді, коли є вирок суду про те, що людина винна».

Зменшити масштаби катувань в міліції

МВС видає бажане за дійсне, вважає правозахисник Дмитро Гройсман. Адже про статистику «розкритих» злочинів ні в КПК, ні в законах не йдеться. А от у внутрішніх документах МВС може все залишитися, як є – тож міліція, ймовірно, продовжуватиме «вибивати» свідчення, вважає Гройсман.

«Злочин і так на сьогодні з юридичної точки зору вважається розкритим виключно тоді, коли за ним суд виніс або вирок або постанову суду про закриття справи. Але вони так само можуть проводити оцінку ефективності роботи міліції за відношенням кількості зареєстрованих справ до кількості справ переданих до суду з затвердженим обвинувальним висновком», – зауважує правозахисник.

З іншого боку, зменшити масштаб катувань на стадії досудового слідства дозволяють інші новації КПК, стверджує Дмитро Гройсман. Це, насамперед, відміна можливості застосовувати явку з повинною як доказ у кримінальній справі.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG