Київ – За час незалежності в Україні сформувалися три основні моделі політичного лідерства, стверджує газета «День». Перша – так званий «червоний директор» або представник фінансово-промислових груп. Декларує національно-демократичні цінності. «Двовекторний» у зовнішній політиці. Уміє працювати з державною економікою, але не на благо народу, а в особистих і корпоративних інтересах. Друга модель – представник фінансово-промислової групи з проросійською зовнішньополітичною орієнтацією. Знає, як працювати з держекономікою, але ще краще знає, що треба користуватися випадком і на совість послужити собі й своїм спонсорам. І третя модель – прозахідний націонал-демократ. Начебто знає, як подолати економічні проблеми країни, але чомусь не діє. В результаті починає використовувати свою посаду для розв’язання особистих проблем і не забуває при цьому допомагати друзям. Яким же має бути національний лідер?
На думку журналістів «Дня», оптимальна модель національного лідера має виглядати так: проукраїнський демократ, який орієнтується на Євросоюз, але водночас знаходить спільну мову з Кремлем. Він знає, як налагодити економічне життя держави, а що найголовніше – він реально це робить.
Євроазіатська інтеграція – це потяг, у якому немає стоп-крана, а його пасажири не знають, якою буде кінцева станція. Вони можуть лише здогадуватися, що їм оголосять про це ближче до 2018 року, під кінець президентських повноважень Володимира Путіна. Як пише тижневик «Коментарі», чим примарнішою стає перспектива створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, тим більша ймовірність того, що Київ погодиться на пропозиції Москви, Мінська й Астани про приєднання до Митного союзу в рамках ЄврАзЕс. Докладніше про це видання розповідає в статті «Який союз будує Росія?».
Наступного року мільярди китайських доларів можуть влитися в українську економіку. Як пишуть «Ізвєстія в Україні», держава, яка володіє одними з найбільших у світі фінансових ресурсів, планує інвестувати в Україну величезні гроші. Проте є думка, що співпраця з Китаєм втягне Україну в боргову кабалу, а навколо заводів, створених на гроші інвесторів, виростуть українські «чайна-тауни», заселені вихідцями з цієї країни.
В Україні розпочалася битва з генномодифікованими організмами. Інспекція перевірить насіння по всій країні. У групі ризику – овочі і злаки. Причиною, як інформує газета «Сегодня», стали обнародувані результати дослідження французьких учених, які два роки годували піддослідних щурів ГМО-кукурудзою. У результаті у 70 відсотків гризунів, що харчувалися ГМО, утворилися величезні пухлини і вони загинули.
На думку журналістів «Дня», оптимальна модель національного лідера має виглядати так: проукраїнський демократ, який орієнтується на Євросоюз, але водночас знаходить спільну мову з Кремлем. Він знає, як налагодити економічне життя держави, а що найголовніше – він реально це робить.
Євроазіатська інтеграція – це потяг, у якому немає стоп-крана, а його пасажири не знають, якою буде кінцева станція. Вони можуть лише здогадуватися, що їм оголосять про це ближче до 2018 року, під кінець президентських повноважень Володимира Путіна. Як пише тижневик «Коментарі», чим примарнішою стає перспектива створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, тим більша ймовірність того, що Київ погодиться на пропозиції Москви, Мінська й Астани про приєднання до Митного союзу в рамках ЄврАзЕс. Докладніше про це видання розповідає в статті «Який союз будує Росія?».
Наступного року мільярди китайських доларів можуть влитися в українську економіку. Як пишуть «Ізвєстія в Україні», держава, яка володіє одними з найбільших у світі фінансових ресурсів, планує інвестувати в Україну величезні гроші. Проте є думка, що співпраця з Китаєм втягне Україну в боргову кабалу, а навколо заводів, створених на гроші інвесторів, виростуть українські «чайна-тауни», заселені вихідцями з цієї країни.
В Україні розпочалася битва з генномодифікованими організмами. Інспекція перевірить насіння по всій країні. У групі ризику – овочі і злаки. Причиною, як інформує газета «Сегодня», стали обнародувані результати дослідження французьких учених, які два роки годували піддослідних щурів ГМО-кукурудзою. У результаті у 70 відсотків гризунів, що харчувалися ГМО, утворилися величезні пухлини і вони загинули.
