Київ – 28 вересня у Криму почнеться засідання Ради глав урядів держав СНД. Головною темою зустрічі, за словами українського прем’єра Миколи Азарова, стане розширення зони вільної торгівлі СНД. Експерти ж не очікують від цього заходу жодних конкретних рішень.
Договір про створення зони вільної торгівлі СНД схвалили рік тому на засіданні Ради глав урядів Співдружності у Санкт-Петербурзі. У липні цього року Верховна Рада ратифікувала документ, а на початку вересня Президент Віктор Янукович його підписав.
За словами прем’єр-міністра Миколи Азарова, від вступу України до зони вільної торгівлі СНД щорічні додаткові надходження до держбюджету перевищать 9 мільярдів гривень. Поглиблення співпраці з державами Співдружності також дасть поштовх розвиткові української економіки, ринку праці та фінансовій системі країни, переконує прем’єр.
Що ж до перспективи поглиблення співпраці у рамках СНД, то, на думку директора українського представництва Інституту СНД Володимира Корнилова, тут лишається низка проблем.
«У СНД існують певні проблемні питання, пов’язані з готовністю інших держав Співдружності долучитись до зони вільної торгівлі», – каже політолог.
Відтак, зазначає Корнилов, очікувати якихось конкретних домовленостей під час нинішньої зустрічі не варто.
«У зоні вільної торгівлі СНД домінує російський капітал»
Наразі у зоні вільної торгівлі СНД домінує російський капітал, а сама Москва не бажає будувати відносини з партнерами на рівноправних засадах, зазначив Радіо Свобода колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко. Це, на його думку і є найбільшою проблемою такого утворення.
«Тут борються дві тенденції: одна – українська, яка від початку базувалась на тому, що нам потрібна нормальна зона співпраці, на засадах рівноправності нормально торгувати. Але ж є зовсім інша лінія, яку представляє Москва: ідеться про те, що ми начебто з вами вільно торгуємо, але не всіма товарами, а лише тим, чим нам вигідно», – говорить Огризко.
На думку ж політичного експерта Вадима Карасьова, економіки країн СНД – слабкі. Тож, наголошує він, у Ялті мали б бути розроблені антикризові механізми.
«Фактично, національних економік у країнах СНД немає – це провінційні, погано керовані філії світової економіки, – говорить Вадим Карасьов. – При цьому завдання цих філій – безперебійно постачати сировину на світові ринки. Оскільки на ринках нині кон’юнктура погана, економіка входить у рецесію, то відповідно виникає питання, що робити з цими економічними філіями світової економіки, які знаходяться у країнах СНД».
За даними виконкому СНД, у Ялті урядовці СНД розглянуть виконання міждержавної програми інноваційного розвитку та ще два десятки питань, які стосуються функціонування ринку Співдружності.
Договір про створення зони вільної торгівлі СНД схвалили рік тому на засіданні Ради глав урядів Співдружності у Санкт-Петербурзі. У липні цього року Верховна Рада ратифікувала документ, а на початку вересня Президент Віктор Янукович його підписав.
За словами прем’єр-міністра Миколи Азарова, від вступу України до зони вільної торгівлі СНД щорічні додаткові надходження до держбюджету перевищать 9 мільярдів гривень. Поглиблення співпраці з державами Співдружності також дасть поштовх розвиткові української економіки, ринку праці та фінансовій системі країни, переконує прем’єр.
Що ж до перспективи поглиблення співпраці у рамках СНД, то, на думку директора українського представництва Інституту СНД Володимира Корнилова, тут лишається низка проблем.
«У СНД існують певні проблемні питання, пов’язані з готовністю інших держав Співдружності долучитись до зони вільної торгівлі», – каже політолог.
Відтак, зазначає Корнилов, очікувати якихось конкретних домовленостей під час нинішньої зустрічі не варто.
«У зоні вільної торгівлі СНД домінує російський капітал»
Наразі у зоні вільної торгівлі СНД домінує російський капітал, а сама Москва не бажає будувати відносини з партнерами на рівноправних засадах, зазначив Радіо Свобода колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко. Це, на його думку і є найбільшою проблемою такого утворення.
Тут борються дві тенденції – українська і зовсім інша лінія, яку представляє МоскваВолодимир Огризко.
На думку ж політичного експерта Вадима Карасьова, економіки країн СНД – слабкі. Тож, наголошує він, у Ялті мали б бути розроблені антикризові механізми.
Фактично, національних економік у країнах СНД немає – це провінційні, погано керовані філії світової економікиВадим Карасьов
«Фактично, національних економік у країнах СНД немає – це провінційні, погано керовані філії світової економіки, – говорить Вадим Карасьов. – При цьому завдання цих філій – безперебійно постачати сировину на світові ринки. Оскільки на ринках нині кон’юнктура погана, економіка входить у рецесію, то відповідно виникає питання, що робити з цими економічними філіями світової економіки, які знаходяться у країнах СНД».
За даними виконкому СНД, у Ялті урядовці СНД розглянуть виконання міждержавної програми інноваційного розвитку та ще два десятки питань, які стосуються функціонування ринку Співдружності.
