Белград – У Сербії є всі умови для того, щоб країна стала мостом між Сходом та Заходом. Про це заявив цього тижня, напередодні візиту до Італії, президент Сербії Томислав Ніколич. Він пояснив, що стратегічною метою Белграда є вступ до Євросоюзу, але це не призведе до згортання близької співпраці з Росією.
Президент Сербії Томислав Ніколич не випадково запропонував нову міжнародну роль Сербії саме напередодні поїздки до Рима. У розмові з італійськими промисловцями президент уточнив, що пропонує їм відкривати в Сербії свої компанії, оскільки «майже все, що виробляють в Сербії, можна експортувати на російський ринок за безмитним режимом». Отож, Белград пропонує італійцям легше долати бар’єри на шляху до Росії.
Більшість європейських ЗМІ правлячу коаліцію в Сербії називає проросійською. Ніколич після обрання на пост глави держави вже двічі їздив до Росії. Досягнено домовленості про низку угод та про надання Сербії кредиту на суму в один мільярд доларів. До кінця року в Белграді мали б відкрити відділ «Ощадбанку» Росії. Преса цей банк називає фінансовим мостом між Росією, Україною, Білоруссю, Казахстаном та Сербією. Отож, термін «міст» подобається пропагандистам і в Москві, і в Белграді.
У грудні мали б розпочати будівництво на сербській дільниці майбутнього газопроводу «Південний потік». Все це поки що плани. А конкретно – російський «Газпром» є власником єдиної сербської нафтопереробної компанії, відносно єдиним постачальником нафти й газу до Сербії. Певна річ, що енергетична залежність впливає на політичне становище країни.
Російський рубль на сербському валютному ринку
Цього тижня сербська сторона зробила ще один крок на шляху наближення до Росії – Нацбанк Сербії вперше в історії надав російському рублеві той самий статус, який мають інші валюти. Отож, господарські суб’єкти та громадяни всі трансакції можуть реалізувати і в рублях. Втім, економісти та промисловці кажуть, що це не призведе до зростання товарообміну з російською стороною.
Никола Павічич, керівник компанії, котра упродовж десятиліть співпрацює з російськими партнерами, пояснює: «В Сербії є дуже мало експортерів, котрі були б зацікавлені продавати свої товари за рублі або купувати за рублі російські товари та обладнання. Російські експортери так само переважно торгують в інших валютах».
Більше половини громадян Сербії, згідно з опитуваннями, виступає за вступ до Євросоюзу. Коли йдеться про емоції, то значна частина сербів говорить про близкість зі слов’янськими та православними «братами» росіянами. А коли йдеться про економіку, то ті самі люди перспективу бачать у Європі.
Цікаво, що навіть щотижнева газета «Актер», котру вважають близькою до нинішнього уряду, попереджає що «Сербія може стати пішаком, яким росіяни готові раніше чи пізніше пожертвувати для досягнення стратегічних цілей».
Зрештою, нафту й газ серби й надалі будуть купувати від росіян не за «братерськими», а за світовими цінами. І не за рублі, а за долари.
Президент Сербії Томислав Ніколич не випадково запропонував нову міжнародну роль Сербії саме напередодні поїздки до Рима. У розмові з італійськими промисловцями президент уточнив, що пропонує їм відкривати в Сербії свої компанії, оскільки «майже все, що виробляють в Сербії, можна експортувати на російський ринок за безмитним режимом». Отож, Белград пропонує італійцям легше долати бар’єри на шляху до Росії.
Більшість європейських ЗМІ правлячу коаліцію в Сербії називає проросійською. Ніколич після обрання на пост глави держави вже двічі їздив до Росії. Досягнено домовленості про низку угод та про надання Сербії кредиту на суму в один мільярд доларів. До кінця року в Белграді мали б відкрити відділ «Ощадбанку» Росії. Преса цей банк називає фінансовим мостом між Росією, Україною, Білоруссю, Казахстаном та Сербією. Отож, термін «міст» подобається пропагандистам і в Москві, і в Белграді.
У грудні мали б розпочати будівництво на сербській дільниці майбутнього газопроводу «Південний потік». Все це поки що плани. А конкретно – російський «Газпром» є власником єдиної сербської нафтопереробної компанії, відносно єдиним постачальником нафти й газу до Сербії. Певна річ, що енергетична залежність впливає на політичне становище країни.
Російський рубль на сербському валютному ринку
Цього тижня сербська сторона зробила ще один крок на шляху наближення до Росії – Нацбанк Сербії вперше в історії надав російському рублеві той самий статус, який мають інші валюти. Отож, господарські суб’єкти та громадяни всі трансакції можуть реалізувати і в рублях. Втім, економісти та промисловці кажуть, що це не призведе до зростання товарообміну з російською стороною.
Никола Павічич, керівник компанії, котра упродовж десятиліть співпрацює з російськими партнерами, пояснює: «В Сербії є дуже мало експортерів, котрі були б зацікавлені продавати свої товари за рублі або купувати за рублі російські товари та обладнання. Російські експортери так само переважно торгують в інших валютах».
Більше половини громадян Сербії, згідно з опитуваннями, виступає за вступ до Євросоюзу. Коли йдеться про емоції, то значна частина сербів говорить про близкість зі слов’янськими та православними «братами» росіянами. А коли йдеться про економіку, то ті самі люди перспективу бачать у Європі.
Цікаво, що навіть щотижнева газета «Актер», котру вважають близькою до нинішнього уряду, попереджає що «Сербія може стати пішаком, яким росіяни готові раніше чи пізніше пожертвувати для досягнення стратегічних цілей».
Зрештою, нафту й газ серби й надалі будуть купувати від росіян не за «братерськими», а за світовими цінами. І не за рублі, а за долари.
