Київ – Європа «нахиляється вправо»: після парламентських виборів в окремих країнах Євросоюзу до влади прийшли праві політики та партії. Радикальнішою стала й Україна: вперше в її історії серед переможців цьогорічних парламентських перегонів – праве радикальне Всеукраїнське об’єднання «Свобода». Чим приваблює правий рух та радикальна ідеологія європейців? Що привело до парламенту «свободівців»?
Економічна криза, зниження соціальних стандартів, хвиля міграції розхитують Євросоюз, висуваючи в політичний авангард радикальну ідеологію. Праві перемогли на парламентських виборах в Австрії, Угорщині, Греції. За словами німецького політолога, професора Києво-Могилянської академії Андреаса Умланда, принципової різниці між європейськими правими партіями немає, вони сповідують ідеологію захисту корінної нації, захисту держави від мігрантів та демонополізацію в економіці.
«Праві екстремістські партії у повоєнній історії Європи приходили і по тому ішли. Були хвилі сходження та занепаду правих партій. Нинішній «правий нахил» я пов’язую зі світовою фінансовою кризою. Люди не вірять «старим» політикам, які не змогли їх захистити», – каже Умланд.
«До речі, подібне відбулося в Україні з ВО «Свобода». Вони прийшли до Верховної Ради у відповідь частини країни на внутрішню політику чинної влади та на події в ЄС. Але в Україні наявні тенденції, які виокремлюють правий спектр української політики від, наприклад, грецького чи австрійського. Так, тамтешню перемогу праворадикальної, неофашистської партії можна пояснити негативними наслідками світової кризи на економіку Греції. А в Україні інакша ситуація», – додає він.
На запитання Радіо Свобода, що саме спричинило виборчий успіх українських правих, Умланд відповів: «Є декілька причин, але найголовніша полягає у тій гуманітарній та економічній політиці, що її від 2010 року проводить уряд України, владна Партія регіонів. Згадайте, саме після приходу регіоналів до влади почалось і сходження «Свободи», якій віддали свої симпатії люди, критично налаштовані щодо нинішньої влади. Вони обрали ВО «Свобода» як найбільш опозиційну партію».
Андреас Умланд також вважає, що не можна проводити паралелі між українськими правими та російськими правими силами, які формувалися за різних умов та політичних і міграційних обставин.
Координатор Міжнародного центру моніторингу виборів (Нідерланди) Олександр Цінкер наголошує: «Я – громадянин Ізраїлю, у нас, вважайте, теж молода держава. А молоді держави, молоді нації схильні до радикалізму. Маємо своїх правих – партію «Лікуд», яка нагадує українське ВО «Свобода» державотворчими, патріотичними закликами та гаслами. Власне, з ними вона і потрапила до Кнесету (парламенту) Ізраїлю».
Україна: формування політичної нації потребує радикалів
Щодо України, то київський політолог Максим Розумний, який досліджує історію правих рухів в Європі та Україні, зауважує, що тут збільшення радикальних настроїв у суспільстві та популярність правих пояснюється ще і тим, що більше про побудову власне української держави за європейським зразком, крім них, більше ніхто і не говорить.
«Ми йдемо на «історичному протиході», коли в Європі вже національні державності, національні організми, так би мовити, занепадають або ж інтегруються у щось ширше. Ми, українці, лише формуємо свою політичну націю, свій націоналізм. Це такий націоналізм, який може мати як традиційне етнічне забарвлення, так і політичне», – зазначає Максим Розумний.
На думку експерта, нинішній феномен «Свободи» свідчить про те, що насправді етнічну концепцію нації серед чинних можновладців ніхто всерйоз не сприймає. Тим часом якраз у ці роки в Україні відбувається формування української політичної нації.
«Українське суспільство шукає виконавця – чи то виконроба – для справи формування політичної нації українців, яку складуть, вочевидь, усі народи, що мешкають здавна на цих теренах, але які вважають себе українцями за духом. Українцям потрібен авангард – більш рішучий і послідовний, ніж це були націонал-демократи помаранчевого періоду. У цьому сенсі «Свобода» далека від традиційних європейських правих», – вважає політолог.
До того ж нинішні парламентські вибори додали радикалізму не лише правого – у радикальних лівих (комуністів) з’явилися серйозні опоненти – «свободівці», стверджує Розумний.
Київ: «удар» «Свободи» по старих політиках
Координатор громадської ініціативи «Кияни проти руйнації Києва» Наталя Мусієнко високу підтримку ВО «Свобода» вважає цілком зрозумілою. «Важливий фактор перемоги «Свободи» в Києві є той, що хлопці-свободівці постійно протягом років б’ються на барикадах міста – на Пейзажній алеї, на будівельних майданчиках в історичних кварталах. Там, до речі, їх побачили і оцінили так звані «бабушки Черновецького», на 90 відсотків російськомовні, які у підсумку перетворились на «свободних бабусь», – каже вона.
Тепер ці бабусі носять домашні пиріжки до окружкому 223-го округу, активно підтримують ВО «Свобода» і готові разом з ними боротися «за голоси і за правду» до перемоги, додає координатор Громадської ініціативи «Збережи старий Київ» Ігор Луценко. Він вважає, що серед провладних самовисуванців було забагато одіозних як для киян персон – таких, як Лев Парцхаладзе, Ігор Баленко, Василь Горбаль та інші, яких кияни звинувачують у забудові історичної частини столиці та нищенні її історико-культурних пам’яток.
ВО «Свобода»: українці за духом, єднаймось!
Як самі «свободівці» бачать себе на політичному полі України та Європи, Радіо Свобода розповів кандидат у депутати від цієї партії, відомий артист Богдан Бенюк: «Змінюється час, змінюються стосунки, змінюються відносини між людьми. ВО «Свобода» – права сила, а за європейськими стандартами чи то традиціями, праві – це партії, яких бояться національні меншини. А виходить, що все це не так, що принаймні у нас в Україні існують важливі пріоритети, які дають різним людям і народам можливість спілкуватись і жити разом: це – правда, чесність, правдивість в існуванні, коли є духовна спорідненість у житті».
За словами Бенюка, «хвилю неправди, яка накрила Україну, може подолати лише сила духу та спорідненість різних людей». «І «Свобода» єднає саме таких людей. які є справжніми громадянами України», – запевняє представник політсили.
На думку деяких політологів, на відміну від європейських правих, праві сили України підтримують у людях не національну приналежність, а громадянську позицію та ставлення до української держави. А це може дати шанс «Свободі» «перерости» власну ідеологію і стати звичайною консервативною партією європейського зразка.
Економічна криза, зниження соціальних стандартів, хвиля міграції розхитують Євросоюз, висуваючи в політичний авангард радикальну ідеологію. Праві перемогли на парламентських виборах в Австрії, Угорщині, Греції. За словами німецького політолога, професора Києво-Могилянської академії Андреаса Умланда, принципової різниці між європейськими правими партіями немає, вони сповідують ідеологію захисту корінної нації, захисту держави від мігрантів та демонополізацію в економіці.
«Праві екстремістські партії у повоєнній історії Європи приходили і по тому ішли. Були хвилі сходження та занепаду правих партій. Нинішній «правий нахил» я пов’язую зі світовою фінансовою кризою. Люди не вірять «старим» політикам, які не змогли їх захистити», – каже Умланд.
ВО «Свобода». Вони прийшли до Верховної Ради у відповідь частини країни на внутрішню політику чинної влади та на події в ЄСАндреас Умланд
«До речі, подібне відбулося в Україні з ВО «Свобода». Вони прийшли до Верховної Ради у відповідь частини країни на внутрішню політику чинної влади та на події в ЄС. Але в Україні наявні тенденції, які виокремлюють правий спектр української політики від, наприклад, грецького чи австрійського. Так, тамтешню перемогу праворадикальної, неофашистської партії можна пояснити негативними наслідками світової кризи на економіку Греції. А в Україні інакша ситуація», – додає він.
На запитання Радіо Свобода, що саме спричинило виборчий успіх українських правих, Умланд відповів: «Є декілька причин, але найголовніша полягає у тій гуманітарній та економічній політиці, що її від 2010 року проводить уряд України, владна Партія регіонів. Згадайте, саме після приходу регіоналів до влади почалось і сходження «Свободи», якій віддали свої симпатії люди, критично налаштовані щодо нинішньої влади. Вони обрали ВО «Свобода» як найбільш опозиційну партію».
Андреас Умланд також вважає, що не можна проводити паралелі між українськими правими та російськими правими силами, які формувалися за різних умов та політичних і міграційних обставин.
Координатор Міжнародного центру моніторингу виборів (Нідерланди) Олександр Цінкер наголошує: «Я – громадянин Ізраїлю, у нас, вважайте, теж молода держава. А молоді держави, молоді нації схильні до радикалізму. Маємо своїх правих – партію «Лікуд», яка нагадує українське ВО «Свобода» державотворчими, патріотичними закликами та гаслами. Власне, з ними вона і потрапила до Кнесету (парламенту) Ізраїлю».
Україна: формування політичної нації потребує радикалів
Щодо України, то київський політолог Максим Розумний, який досліджує історію правих рухів в Європі та Україні, зауважує, що тут збільшення радикальних настроїв у суспільстві та популярність правих пояснюється ще і тим, що більше про побудову власне української держави за європейським зразком, крім них, більше ніхто і не говорить.
«Ми йдемо на «історичному протиході», коли в Європі вже національні державності, національні організми, так би мовити, занепадають або ж інтегруються у щось ширше. Ми, українці, лише формуємо свою політичну націю, свій націоналізм. Це такий націоналізм, який може мати як традиційне етнічне забарвлення, так і політичне», – зазначає Максим Розумний.
На думку експерта, нинішній феномен «Свободи» свідчить про те, що насправді етнічну концепцію нації серед чинних можновладців ніхто всерйоз не сприймає. Тим часом якраз у ці роки в Україні відбувається формування української політичної нації.
Українцям потрібен авангард – більш рішучий і послідовний, ніж це були націонал-демократи помаранчевого періодуМаксим Розумний
«Українське суспільство шукає виконавця – чи то виконроба – для справи формування політичної нації українців, яку складуть, вочевидь, усі народи, що мешкають здавна на цих теренах, але які вважають себе українцями за духом. Українцям потрібен авангард – більш рішучий і послідовний, ніж це були націонал-демократи помаранчевого періоду. У цьому сенсі «Свобода» далека від традиційних європейських правих», – вважає політолог.
До того ж нинішні парламентські вибори додали радикалізму не лише правого – у радикальних лівих (комуністів) з’явилися серйозні опоненти – «свободівці», стверджує Розумний.
Київ: «удар» «Свободи» по старих політиках
Координатор громадської ініціативи «Кияни проти руйнації Києва» Наталя Мусієнко високу підтримку ВО «Свобода» вважає цілком зрозумілою. «Важливий фактор перемоги «Свободи» в Києві є той, що хлопці-свободівці постійно протягом років б’ються на барикадах міста – на Пейзажній алеї, на будівельних майданчиках в історичних кварталах. Там, до речі, їх побачили і оцінили так звані «бабушки Черновецького», на 90 відсотків російськомовні, які у підсумку перетворились на «свободних бабусь», – каже вона.
Тепер ці бабусі носять домашні пиріжки до окружкому 223-го округу, активно підтримують ВО «Свобода» і готові разом з ними боротися «за голоси і за правду» до перемоги, додає координатор Громадської ініціативи «Збережи старий Київ» Ігор Луценко. Він вважає, що серед провладних самовисуванців було забагато одіозних як для киян персон – таких, як Лев Парцхаладзе, Ігор Баленко, Василь Горбаль та інші, яких кияни звинувачують у забудові історичної частини столиці та нищенні її історико-культурних пам’яток.
ВО «Свобода»: українці за духом, єднаймось!
Як самі «свободівці» бачать себе на політичному полі України та Європи, Радіо Свобода розповів кандидат у депутати від цієї партії, відомий артист Богдан Бенюк: «Змінюється час, змінюються стосунки, змінюються відносини між людьми. ВО «Свобода» – права сила, а за європейськими стандартами чи то традиціями, праві – це партії, яких бояться національні меншини. А виходить, що все це не так, що принаймні у нас в Україні існують важливі пріоритети, які дають різним людям і народам можливість спілкуватись і жити разом: це – правда, чесність, правдивість в існуванні, коли є духовна спорідненість у житті».
За словами Бенюка, «хвилю неправди, яка накрила Україну, може подолати лише сила духу та спорідненість різних людей». «І «Свобода» єднає саме таких людей. які є справжніми громадянами України», – запевняє представник політсили.
На думку деяких політологів, на відміну від європейських правих, праві сили України підтримують у людях не національну приналежність, а громадянську позицію та ставлення до української держави. А це може дати шанс «Свободі» «перерости» власну ідеологію і стати звичайною консервативною партією європейського зразка.
