Пан Ґі Мун висловив застереження і запропонував також посередницьке сприяння ООН у зв’язку з подіями на Корейському півострові.
«Ядерні погрози – це не гра. Агресивна риторика і військове позування лише викликають протидію і посилюють страх, і нестабільність. Треба, щоб усе вгамувалося, бо ситуація погіршується через брак спілкування і може вивести на шлях, якого ніхто не повинен прагнути. Я переконаний, що ніхто не збирається нападати на Північну Корею через незгоду з її політичною системою чи закордонною політикою. Але я боюся, що інші будуть твердо відповідати на будь-які прямі військові провокації», – заявив Пан Ґі Мун, натякаючи на рішучі застереження з Південної Кореї, а також на демонстрацію сили США, які брали участь у нещодавніх військових навчаннях з південнокорейськими союзниками і відрядили принаймні один зі своїх кораблів ближче до берегів півострова.
Кінець перемир’я
Пхеньян більше не визнає перемир’я, яке було укладене у липні 1953 року.
Теоретично війна на Корейському півострові не закінчена, бо мирного договору ніколи так і не було. Загроза конфлікту постійно існувала, а зараз вона, як припускають, знову зросла.
У лютому Північна Корея здійснила чергове ядерне випробування, яке зазнало осуду навіть від сусіднього Китаю, який досі був союзником комуністичного режиму у Пхеньяні.
У відповідь на північнокорейські випробування ООН запровадила санкції, які у Пхеньяні назвали агресивним кроком.
Відповіддю півночі на санкції ООН стала не лише войовнича риторика, але й оголошення про відновлення роботи на ядерному комплексі Йонбйон.
Комплекс, на якому, як вважають, відбувалося збагачення урану для збройних цілей, був зупинений 2007 року в результаті міжнародної угоди про надання допомоги Північній Кореї, зокрема, харчової.
Тепер, як вважають фахівці, Північна Корея зможе приблизно через півроку знову збагачувати уран, а також отримувати плутоній, придатний для збройного використання.
Північна Корея з системою, схожою на комуністичну монархію, є надто закритою і непередбачуваною, щоб можна було вгадати справжні наміри керівництва тієї держави.
Але аналітики вказують, що головним завданням режиму на чолі з онуком засновника країни Кім Ір Сена залишається одне – зберегти свою владу, тому є надія, що на саморуйнівні кроки Пхеньян не піде.