Доступність посилання

ТОП новини

Як українці та поляки вирішують адміністративно-територіальні проблеми


Герб Рава-Руської
Герб Рава-Руської
Львів – Допоки в Україні дискутують про адміністративно-територіальну реформу, у якої є свої прихильники і противники, то, скажімо, поляки й інші європейці такі проблеми вирішують самі. Які переваги і труднощі мають українці та поляки, які об’єдналися територіально?

Любича Крулевська – сільська ґміна Люблінського воєводства у Польщі. Ґміна – найменша адміністративна одиниця у сусідній державі. У Любичі Крулевській мешкає близько 7 тисяч людей, тут є дитячий садок, школа, виділені кошти на ремонт народного дому. Мешканці трьох населених пунктів виступили з ініціативою об’єднатись в одну територіальну громаду. Відбулись громадські слухання і наприкінці березня цього року громади звернулись до Люблінського воєводи з проханням об’єднати три населені пункти в один – Любичу Крулевську зі статусом міста. Воєвода направить відповідного листа у Міністерство адміністрації і цифризації. Рада міністрів ухвалює рішення і останній підпис – прем’єра.

Статус міста для Любичі Крулевської матиме численні переваги, розповідає Марек Келлнер, секретар ґміни. Оскільки будуть додаткові джерела фінансування, зокрема державні дотації на міські дороги.

«Також є можливість фінансування програм розвитку місцевого врядування, створюються кращі умови для інвесторів, які охочіше вкладають свій капітал у місто, а відтак це дасть можливість створення нових робочих місць. Претендувало на об’єднання ще одне село, але там громада відмовилась і ми без них зробили подання», – каже секретар ґміни.

До кінця року Любича Крулевська сподівається отримати статус міста, а відтак кращу перспективу для розвитку у прикордонному депресивному регіоні.

Спеціальний статус для Рава-Руської – порятунок

Тим часом кілька кілометрів від польської ґміни розташоване одне з найстаріших українських містечок – Рава-Руська, де мешкає більше 9 тисяч людей. Тут чотири школи, три садочки, ліцей, шпиталь, кілька заводів, а ще вигідне розташування. Місто районного значення, у фінансовій залежності від Жовківської райадміністрації. Грошей не вистачає на зарплату бюджетникам, хоча тут працює митниця, з якої місто нічого не отримує, а щодоби під вікнами раванчан проїжджають тисячі машин з кордону.

Питання об’єднання з кількома селами, що, по суті, вже входять у межі міста, дуже актуальне для Рава-Руської, а поштовхом для розвитку стало б отримання спеціального статусу прикордонного міста з відповідними преференціями. Завдяки збільшенню чисельності населення 15 тисяч, місто отримуватиме більшу державну дотацію, зокрема на дороги, до того ж можна буде створити опорний пункт міліції, якого у прикордонному містечку немає.

Рава-Руська єдина в Україні цього року відмовилося ухвалювати бюджет таким, як його запропонувала Жовківська райдержадміністрація. Документ місцеві депутати ухвалили лише тоді, коли районне керівництво гарантувало виділення додаткових коштів на утримання дитячих садків, каже мер Рава-Руської Ірина Верещук.

«Наші садочки у Рава-Руській відвідують діти з сіл, бо у них садків немає. Ми на одну дитину витрачає 1800 гривень, а діти з сіл у нас не враховані у розрахунках держави. Це є просте адміністрування і це потрібно вирішувати. Голова ОДА мав би виходити на прем’єра, щоб змінити статус міста. Але заполітизованість і бюрократія нас у державі поглинула», – наголосила мер.

Втім на звернення громади щодо надання спеціального статусу місту Верховна Рада, від рішення якої це і залежить, відповіла, що це не реально, оскільки відсутній закон про адміністративно-територіальну реформу, з ухваленням якого депутати зволікає через низку неузгодженостей у законопроекті. До того ж проведення адміністративної реформи неможливе без децентралізації повноважень, на що влада навряд чи піде. За оцінками експертів.

«Ми маємо право вимагати відповіді. Чому не відбувається процесів, щоби змінити наше життя на краще. Ось чомусь у Польщі все робиться просто, лиш би була воля громад», – зауважила мер Рава-Руської Ірина Верещук.

Відтак Рава-Руській, на відміну від Любичі Крулевської, годі сподіватись на спеціальний статус у найближчий рік. Хоча обидва населені пункти по різні боки кордону мають спільні проблеми – безробіття, відтік молодих людей, брак інвестицій.
  • Зображення 16x9

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG