Колишня в’язниця на Лонцького у «Ніч музеїв» відчинила свої двері для всіх, хто хотів ознайомитись із трагічною історією України у ХХ столітті: інсценізовані допити слідчого НКВС, підвальні камери, камери смертників, що збереглись у своєму первісному стані. Ще де-не-де навіть видно сліди людської крові на стінах. Згадували не лише репресованих галичан, але й кримських татар. Про їхню трагічну долю відвідувачі музею могли дізнатись із фотографій, із плакатів, переглянувши документальний фільм, відеокліпи, послухавши запис розмови з лідером кримських татар Мустафою Джемілєвим, читали поезію кримськотатарських поетів, а ще слухали записані спогади кримських татар.
Алам Алієв, який останні 5 років живе у Львові, а народився поблизу Ташкента, розповів історію своєї родини.
Солдати дали півгодини на збори і всю сім’ю вивезлиАлім Алієв
Комунікація пам’яті об’єднує
Львів’яни не багато знають про історію кримських татар, зауважив директор музею «Тюрма на Лонцького», історик Руслан Забілий, а тому присвятили «Ніч музеїв» цій трагічній сторінці в історії народу. До того ж хотіли продемонструвати, що зв’язок поміж людьми різних національностей в Україні сильніший, ніж ставлення влади до історії.
Коли ми говоритимемо про їхні проблеми, що з ними сталося, то і вони краще розумітимуть нашу трагедіюРуслан Забілий
69 років тому ніч із 17 на 18 травня ледь не стала останньою сторінкою з історії життя кримських татар. Радянська влада намагалась знищити народ і його культуру. Таку ж трагедію пережили українці Польщі в 1945-46 роках, а потім у 1947 році, під час операції «Вісла», – з Надсяння, Лемківщини, Холмщини, Підляшшя було примусово виселено більше ніж півмільйона українців з їхніх етнічних земель.
«Ніч музеїв» започаткували у Берліні у 1997 році, щоб привернути увагу людей до цих культурних установ, популяризувати музеї, і цю ініціативу підхопили у багатьох українських містах.