Економне теплопостачання: від паперу до реальності

Київ – 25 українських міст віднині мають стратегії модернізації теплопостачання: їх розробили за проектом «Реформа міського теплозабезпечення». Якщо втілити їх у життя – городяни та комунальні служби удвічі зекономлять на опаленні, прогнозують експерти. Втім, українські урядовці бажають продовження міжнародного фінансування. І намагаються знайти для заміни труб, котлів та утеплення будівель кредитні кошти. Тим часом українці почали вирішувати проблему модернізації опалення самотужки.

Киянин Єгор займається термомодернізацією житла. Він працює в невеличкій фірмі, яка виконує фасадне утеплення будинків та окремих квартир. Вартість утеплення досить велика, однак в результаті мешканці можуть економити на опаленні й не мерзнути в холодну пору року, розповідає Єгор.

«Утеплення двокімнатної квартири, яка має площу зовнішніх стін, наприклад, 60 квадратних метрів, коштує у нас від 15 до 20 тисяч гривень. Ми використовуємо пінопласт та армоване штукатурне покриття. Фактично, ми робимо з квартири «термос», – пояснює спеціаліст з утеплення. – Ніколи не чув, щоб ці роботи фінансувала держава, чи сприяла мешканцям в отриманні дешевих кредитів. Люди все роблять своїм коштом. На це потрібен дозвіл комунальних служб. Держава в цьому не перешкоджає – це єдиний позитив з її боку».

Єгор наводить власні розрахунки: для утеплення всього житла в Україні, за розцінками маленьких фірм-виконавців, треба більше ніж 150 мільярдів гривень. Він припускає, що в разі державної підтримки цих робіт, оптових закупівель матеріалів ­– витрати можна зменшити приблизно удвічі.

Водночас, за розрахунками Міністерства регіонального будівництва та житлово-комунального господарства, лише на утеплення панельних багатоповерхівок українських міст потрібно близько 70 мільярдів гривень.

Лучанам дешевше оплачувати кредит, ніж втрати тепла

Теплова модернізація житла та мереж може давати різний ефект. Якщо робити її за європейськими нормами – зростає економія, але вартість робіт зростає ще більше, повідомляє координатор житлово-комунальних програм мережі «Опора» Тетяна Бойко. Тому українці, за її словами, обирають дешевші технології, які швидше окуповуються.

«Один із прикладів – асоціація об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) «Лучани» у Волинській області. Вони провели повну заміну мереж і утеплення. Залучилися підтримкою держави для отримання дешевого кредиту. І нині теплопостачання, разом з відсотками за кредитом, обходиться їм на рік на 7% дешевше, ніж в середньому мешканцям Луцька».

Проте в цілому, за словами експерта, зношені тепломережі та будинки, зведені за радянськими нормами роблять українське опалення найбільш енергоємним у Європі. Щоб швидко досягти економії, треба врахувати кілька моментів, наголошує Тетяна Бойко.

«Перше, що треба змінити – це облік послуг. Ідеться про лічильники в кожній квартирі, в кожному будинку, на виході труб з кожної котельні. Друге – тарифи: треба впорядкувати їхнє субсидування, оскільки є витрати, які держава компенсує двічі, а то й тричі. Третє – підтримка ОСББ, тому що найкраще управління майном можуть організувати його власники, зокрема їм легше залучити кошти під конкретні проекти», – зауважує експерт.

Днями в Україні підбили підсумки проекту «Рефома міського теплозабезпечення». Завдяки ньому за останні три роки 25 українських міст і містечок отримали детальні плани дій для зменшення витрат на центральне опалення, які розробляли українські й зарубіжні фахівці коштом Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Ця робота дасть змогу Україні залучати інвестиції та кредитні кошти й отримувати конкретну вигоду від економії ресурсів, заявив під час підбиття підсумків проекту посол США в Україні Джон Теффт.

«Я за ці три роки об’їхав Україну вздовж і впоперек. І всюди я чув, що великою проблемою є опалення житла. І я дуже радий, що США доклало стільки зусиль щоб концептуалізувати цю проблему, сформулювати конкретні шляхи її розв’язання, в результаті на місцях розуміння того, як модернізувати міське теплопостачання стало набагато вищим», – зауважив посол США.

В адміністрації президента визнають, що зрозумілої всім концепції реформ ЖКГ немає

В адміністрації президента погоджуються, що план дій для низки українських міст дає Україні можливість суттєво економити на опаленні. Однак житлово-комунальний сектор має низку проблем, які Україна не зможе подолати самостійно, зауважує заступник керівника координаційного центру з впровадження економічних реформ при президентові України Яна Бугрімова.

«Передовсім це заполітизованість цього сектору, відтермінування непопулярних, але економічно обґрунтованих рішень, – каже вона. –. Друге: житлово-комунальний сектор – найконсервативніша галузь економіки, яка відстала у розвитку щонайменше на 20 років. Третє: єдиної державної концепції реформування у цій сфері, яку розуміють всі в центрі й на місцях – її немає».

Зі свого боку, заступник міністра Регіонального розвитку Григорій Семчук наголошує, що така концепція є: це закон про енергоефективність житла. Але він визнає, що Україна вже домовилася про отримання кредитів за низькими відсотками, які дадуть змогу модернізувати значну частину українських котелень та почати масове утеплювання багатоповерхівок.

«143 мільярди гривень треба на модернізацію тепломереж, 33 мільярди – на модернізацію котелень. І 70 мільярдів – щоби провести санацію будівель перших масових серій, де найбільші теплові втрати. Зверніть увагу: жодна країна не виводила з кризи житлово-комунальну галузь лише за рахунок підвищення тарифів та бюджетних коштів, – вважає урядовець. – Тому нині ми вже домовилися про отримання від українських банків 13 мільярдів гривень на цю галузь. Відсотки гаситимуть міста, підприємства, а там де проекти є соціальними – держава».

Експерти радять починати з котлів і труб

Без великих кредитів під державні гарантії зробити український житлово-комунальний сектор енергоощадним нереально, вважає енергетичний експерт Дмитро Марунич. Він окреслює пріоритетні напрямки модернізації, які, вважає експерт, окупляться найшвидше.

«Заміна тепломереж – це головне, що дасть змогу зменшити втрати. Друге – це котельні, можливо, частину з них треба переводити на інші види палива. В деяких населених пунктах буде доречна децентралізація опалення. Термомодернізація будинків – це дуже великий обсяг роботи. Тому не думаю, що найближчим часом таких проектів буде багато», – підсумовує експерт.

За різними підрахунками експертів Європейського союзу, житлове господарство України є вдвічі–вчетверо більш енергоємним, аніж в середньому у країнах ЄС. Нині для опалення Україна використовує близько 10 мільярдів кубометрів газу на рік, реформування цього сектору вже в найближчі роки дасть змогу зменшити цю кількість удвічі, вважають фахівці.

«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних стратегій. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.