– Неоднозначну реакцію викликала в Україні й, насамперед, у Криму заява генконсула Росії у Сімферополі Володимира Андрєєва. Наскільки дипломатичні такі заяви?
– Я думаю, що росіяни – дуже далекі від дипломатії. Особливо, коли це стосується українського питання, або будь-яких питань, які зазіхають на непорушність, святість російського імперського духу, і взагалі російського іміджу. А об’єктивної реальності для росіян не існує, воно визначається лише контекстом, через який у Росії намагаються трактувати ті чи інші історичні питання. Тому такі заяви є абсолютно провокативними. Ну що ж, треба дивитися на них із певною мірою терплячості.
– У меджлісі кримськотатарського народу відреагували на заяву генконсула Росії вимогою «повідомити пану Андреєву про його небажане перебування на території Української держави». У меджлісі вважають таку заяву недружньою.
Треба було б його (генконсула) вигнати, показати межу, через яку ми не дозволимо нікому переступати
– Хоча ми мусимо дивитися на заяви та дії російською сторони з мудрістю, тим не менше ми повинні себе поважати і бути принциповими. Треба було б його (генконсула) вигнати, показати межу, через яку ми не дозволимо нікому переступати.
– Українській незалежності вже понад двадцять років. І такі гострі (якщо їх так назвати) заяви з боку російських дипломатів стали лунати в Україні після приходу до влади Віктора Ющенка (після Помаранчевої революції). До цього всіляке бувало, зокрема, своє вміння резонансно висловлюватися демонстрував у Києві покійний нині Віктор Степанович Черномирдін, але такої гостроти, як зараз, з боку російських дипломатів не було. Це випадковість?
Влада Януковича (як і влада Ющенка) не є дружніми до Росії
– Я думаю, це не випадковість. Справа в тому, що коли президент Кучма здійснював свою політику, вона практично йшла в одному руслі з політикою Російської Федерації. У Росії були еліти Єльцина, в Україні – еліти Кучми. Вони були одного поля ягідки. Навіть, коли Кучма заявляв про євроінтеграційні наміри, всі прекрасно розуміли, що за чаркою чогось міцного президенти України та Росії могли домовитися і посміятися над власними заявами. А коли сталася Помаранчева революція, Росія вперше відчула значний геополітичний провал на європейській карті, втрату впливу і почала реалізовувати агресивну політику. Чому ж і зараз немає змін у цьому? Тому що твердження «Янукович – проросійський президент» є міфом. Бо влада Януковича (як і влада Ющенка) не є дружніми до Росії. Вона є зорієнтованою на утвердження незалежності – незалежності українського олігархічного капіталу від російського впливу. І тут ведеться боротьба не на життя, а на смерть.
Російський капітал потребує експансії в Україну, а український – захищається як може
Українська олігархія прекрасно розуміє – якщо вона здасть свої позиції бодай на міліметр, це означатиме вплив великого російського капіталу, посилення російського політичного впливу в Україні та закручування гвинтиків для нашої олігархії. Російський капітал потребує експансії в Україну, а український – захищається як може.