В інтерв’ю Радіо Свобода Мирослав Мамчак розповів, що, за даними з військових джерел, 8 серпня 2008 року великий десантний корабель Чорноморського флоту Росії «Ямал» із підрозділами морської піхоти вийшов із Севастопольської бухти. Заявку на вихід корабля російські військові подали, як і належить за міждержавною угодою, за добу – 7 серпня, коли бойові дії в Цхінвальському регіоні ще не почалися.
Для військових не було таємницею, що наближався варіант силового вирішення цього абхазько-російсько-грузинського конфлікту
«Для військових не було таємницею, що наближався варіант силового вирішення цього абхазько-російсько-грузинського конфлікту. І коли була подана заявка на вихід кораблів у Новоросійськ, то стало зрозуміло, що сили флоту до чогось будуть залучені, бо якихось навчань за планом не було», – розповів Мирослав Мамчак.
Згодом «Ямал» взяв курс на грузинське узбережжя, а морські піхотинці висадилися в Потійському порту. Разом з тим, за даними тих же джерел, підготовка морських піхотинців до операції почалася ще раніше – 6 серпня спостерігався пік їхніх тренувань на полігоні в Козачій бухті.
Окрім «Ямала», до грузинського узбережжя також пішли ще два великі десантні кораблі. Ця група плавзасобів брала участь у військових навчаннях «Кавказ-2008» неподалік Новоросійська, але до бази після їхнього завершення, попри очікування, одразу не повернулася.
Не повернулися вчасно з навчань і бомбардувальники 917-го окремого мішаного авіаполку в Качі, які залишилися в російській Анапі в очікуванні війни. Це, а також інформація про активне відновлення російськими військовими залізниці до Абхазії, свідчили, що на Кавказі визріває війна, розповів Мамчак.
Україна не мала й не має юридичних важелів щодо подібних ситуацій – експерт
Згодом із Севастопольської бухти до Кавказького узбережжя вийшла оперативно створена велика ударна група кораблів Чорноморського флоту Росії. У її складі було 8 кораблів, у тому числі флагман флоту, ракетний крейсер «Москва». На його борту перебував командувач Чорноморського флоту з оперативною групою.
Мирослав Мамчак каже, що залучення такого потужного угруповання проти країни, в якої не було повноцінного флоту, було неадекватним.
На той час у Грузії на морі воювати було нічим. Єдиний ракетний катер «Тбілісі», куплений в Україні, стояв без зброї в ремонті головних машин і вийти в море не міг
На його думку, перед російськими військовими стояло завдання заблокувати Грузію з моря і знищити її берегову інфраструктуру. Це вдалося зробити частково, за винятком порту Батумі, куди якраз прямував американський крейсер.
Мирослав Мамчак пригадує, що ті дні були дуже напруженими у Севастополі. Не виключався варіант блокування Севастопольської бухти, щоб не допустити участі російських військових у війні з української території. Офіцер каже, що сил і засобів для цього було достатньо, але не було правових підстав.
«Щоб протистояти силовим шляхом, то це питання обговорювалося. Але треба було мати юридичні підстави для цього. Міністр оборони і командувач ВМС України їх не мали, як і не мав верховний головнокомандувач. Росіяни тоді подали заявку, що вони йдуть до Новоросійська – використали, по суті, шпарину в угоді про базування флоту. Й Україна не мала юридичних важелів, щоб перешкодити їхньому виходові із Севастополя», – розповів військовий експерт.
Українське керівництво й досі не зробило висновків з цієї війни, вважає Мамчак, бо, подовживши угоду про перебування Чорноморського флоту Росії в Україні, не домоглося юридичного врегулювання проблеми участі російських військових у бойових діях з української території проти третіх країн. Чинні міждержавні угоди це питання обходять, зазначив капітан 1-го рангу запасу Мирослав Мамчак.