Останній призов – запорука переходу на контракт?

Київ – 10,8 тисяч юнаків. Саме стільки молодих людей підлягають останньому призову на строкову військову службу в жовтні-листопаді цього року, згідно з розпорядженням Кабінету міністрів. З них 5 тисяч направлять у Збройні сили, у внутрішні війська – 4,8 тисяч осіб, а до Державної спеціальної служби транспорту – 1 тисячу. Порівняно з минулим роком чисельність призовників зменшилася майже вдвічі, проте така динаміка ще не свідчить про успішний перехід на контрактну армію, як це заплановано на 2017 рік, попереджають експерти. На стимули для контрактників у вигляді більшої зарплати, житла чи права на безкоштовне навчання у виші у Міноборони грошей, скоріш за все, не вистачить.

За даними експертів, тільки один із десяти потенційних призовників вливається до складу Збройних сил. Інші або мають відстрочки, або їм не дозволяє служити здоров’я чи релігійні переконання, або просто «відкошують» від призову.

Серед тих, хто не ухилився від обов’язку перед Батьківщиною – полтавчанин Сергій. «Мама проти, батько за. Армія зараз не така, як раніше. Позитивний досвід тут є. Звичайно, залежить, хто куди попаде. Але для себе можна отримати якусь професію, можна знайти досвід роботи, автослюсаря, наприклад», – розповідає про переваги служби хлопець.

Відмова від призову – це ще не професійна армія

Те, що у Міноборони виявили намір востаннє провести призов на строкову службу до армії вже цієї осені, зовсім не означає, що призову більше не буде взагалі, пояснює військовий експерт Центру Разумкова Олексій Мельник. Останнім призов може бути конкретно до Збройних сил, проте залишаються і інші силові структури: внутрішні війська і війська спецтранспорту. І про припинення призову до цих структур мова не йде, звертає увагу експерт. Крім того, відмовитися від призову – не означає перейти до професійної армії.

Уряд ухвалив рішення щодо підвищення заробітної плати військовослужбовцям майже вдвічі. Знайти фінансування на такий матеріальний стимул, а ще на забезпечення житлом і на право безкоштовно навчатися в українських вишах в Міноборони розраховують за рахунок реалізації нерухомого майна та подальшого скорочення армії. Такий шлях Олексій Мельник називає дещо нереалістичними, наголошуючи, що лише кошти з держбюджету насправді є єдиним реальним джерелом утримання української армії.

«Дійсно, є багато надлишкового майна, але те майно, яке можна швидко і прозоро реалізувати за ринковою ціною, його не так багато. Ми швидко зможемо побачити, що наповнення спецфонду за рахунок економічної діяльності Міністерства оборони буде провалене, як було провалене минулого року та й останні десять років. Друге питання, що стосується економії на скороченні, також нереалістичне. Скорочення, як ми бачимо, йде переважно за рахунок скорочення призову військовослужбовців-строковиків, які й так не дуже дорого обходяться державі, і економії суттєвої тут не буде», – пояснює Олексій Мельник.

Набрати контрактників – найлегше з усіх завдань

Підтвердженням серйозності намірів реформувати Збройні сили і перейти на службу за контрактом буде проект бюджету на 2014 рік, каже колишній міністр оборони України, член профільного комітету Олександр Кузьмук, в якому повинно бути передбачене необхідне фінансування. В іншому випадку обіцянки залишаться лише словами. Набрати контрактників – чи не найлегше завдання у цій справі, наголошує він, важливіше забезпечити їм належні умови і пільги після закінчення терміну контракту, щоб люди були адаптовані до цивільного життя, і потурбуватися про добробут їхніх вчителів-офіцерів.

«Ми лише говоримо: контракт і контракт, а в нас ще є молодші і старші офіцери, що живуть абсолютно не достойно. Чому ми про них не думаємо? А від них залежить більше, ніж від контрактників, тому що вони навчають і приймають рішення. І головне моральне і фізичне навантаження несуть офіцери, а про них ніхто не думає», – звертає увагу Олександр Кузьмук.

Окрім останнього призову у 2013 році, Міноборони запланувало й те, що у 2014 році звільниться в запас останній строковик.

До 2017 року планують повністю завершити реформування війська. Після проведення всіх етапів державної програми реформування та розвитку збройних сил на 2013–2017 роки українська армія повністю перейде на контрактну форму комплектування, обіцяють у Кабінеті міністрів.