В яких містах світу живуть найпорядніші, найчесніші люди? Міжнародний журнал Reader's Digest провів експеримент, який допоміг це з’ясувати. Його співробітники залишали гаманець із грошима на вулицях 16 міст світу, а далі спостерігали за поведінкою тих, хто їх знаходив.
Як ви поводитиметеся, якщо знайдете гаманець із грошима на вулиці? Журнал Reader's Digest спробував дослідити, як чинять люди в такій ситуації в різних куточках світу. Його співробітники нібито ненароком губили гаманці у парках, на тротуарах та біля входів до торговельних центрів 16 міст. Кожен гаманець уміщував суму в національній валюті, що дорівнювала 50 американським доларам, а також приватні світлини й контактний номер власника. Потім журналісти нишком спостерігали, чи намагалися випадкові перехожі віднайти власника цінної знахідки.
Найбільше чесних людей виявилося в Гельсінкі: 11 гаманців із 12 завдяки чесності тамтешніх мешканців повернулися до їхніх власників. 27-річний бізнесмен Лассе Люомакоскі, повернувши знахідку, розповів, що фінляндці є «за природою своєю чесними», вони живуть у маленькому, спокійному, солідарному суспільстві з дуже низьким рівнем корупції.
Найменше фактів повернення зафіксували в португальській столиці Лісабоні. Там лише один із 12 «загублених» гаманців віддали назад його власнику. Та й то зробило це подружжя з Нідерландів, а не місцеві мешканці.
Загалом повернули близько половини гаманців, а точніше – 47 %. Відповідно, решту 53 % ті, хто їх взяв до рук, залишили собі.
Редактор британської версії Кетрін Гакні (Catherine Haughney) Reader's Digest, яка проводила експеримент на вулицях Лондона, запевняє, що 47 % людей, які повернули гаманець, – це насправді гарний результат.
«Коли сьогодні в багатьох країнах економіка розладнана, цікаво, як це впливає на етичні цінностей людей. Отож, ми думаємо, що це чудово, що так багато людей повернули гаманці».
Гаманці повертають, бо так виховали батьки
Україна у списку не представлена, а з її сусідів – Москва обійняла почесне шосте місце в рейтингу: там із дванадцяти сім людей поспішили відшукати господаря гаманця. Одним із тих, хто так вчинив, виявився офіцер МНС Росії. Він пояснив, що батьки виховували його «чесною і порядною людиною». Інший москвич розповів, що просто люди мають допомагати іншим і робити щасливішими один одного.
У Варшаві власникам повернули п’ять гаманців. 28-річна біотехнолог Марлена Камінська перетелефонувала за номером, який був усередині гаманця, лише після певного часу. Дівчина розповіла, що колеги по роботі порадили їй не перейматися, але сумління таки мучило. Тому, зрештою, вона почала розшукувати власника.
Не стать чи вік, а економіка впливають на порядність
Результати експерименту виявили, що вік та стать не мали якогось особливого впливу на поведінку людини. Приміром, у Польщі всі сім неповернутих гаманців знайшли жінки. Молоді люди в Нью-Йорку, розгледівши сімейні фото, встромлені в гаманець, кинулися шукати власника, а ось їхні однолітки з Праги цього не зробили.
Прикметно, що економічні умови у Фінляндії, країні з найчеснішими людьми, за даними експерименту, та в Португалії, де повернули лише один гаманець, так само разюче різняться. Економіка Фінляндії стабільно зростає, а рівень безробіття тримається на позначці 7,3 %. Тим часом у Португалії три роки поспіль фіксують спад ВВП, а безробіття сягає 17,5 %.
Не повернув гаманець – значить погана людина?
Експеримент дав змогу запитати в тих, хто повернув гроші та документи, чому вони це зробили. А ось мотивація тих, хто привласнив чужі речі, – залишилась нез’ясованою. Приміром, як пояснити дії чоловіка років п’ятдесяти на вулиці словенської столиці Любляни? Взявши до рук чужий гаманець, він спочатку почав кудись телефонувати, можливо, до поліції, але раптом припинив це робити, сів до дорогої автівки й здимів з місця разом із гаманцем.
Даніель Ар’єлі, який вивчає в Дюкському університеті в Північній Кароліні психологію і поведінку людей, наголошує, що саме це є найцікавішим запитанням.
«Найпростіша інтерпретація таких досліджень – сказати, що ось є істинно гарні люди, а є погані. Але насправді це не так. Ми спостерігаємо, що чимало дуже гарних людей спроможні робити найрізноманітніші жахливі речі. У зв’язку з цим виникає запитання, яке середовище сприяє тій чи іншій поведінці?
Але Кетрін Гакні переконана, що все це можна пояснити дуже просто: «Є просто чесні люди, які, знайшовши гаманець, хочуть розшукати його власника. Це дуже добросердно».
Матеріал підготували Heather Maher, Жанна Безп’ятчук
Як ви поводитиметеся, якщо знайдете гаманець із грошима на вулиці? Журнал Reader's Digest спробував дослідити, як чинять люди в такій ситуації в різних куточках світу. Його співробітники нібито ненароком губили гаманці у парках, на тротуарах та біля входів до торговельних центрів 16 міст. Кожен гаманець уміщував суму в національній валюті, що дорівнювала 50 американським доларам, а також приватні світлини й контактний номер власника. Потім журналісти нишком спостерігали, чи намагалися випадкові перехожі віднайти власника цінної знахідки.
Найбільше чесних людей виявилося в Гельсінкі: 11 гаманців із 12 завдяки чесності тамтешніх мешканців повернулися до їхніх власників. 27-річний бізнесмен Лассе Люомакоскі, повернувши знахідку, розповів, що фінляндці є «за природою своєю чесними», вони живуть у маленькому, спокійному, солідарному суспільстві з дуже низьким рівнем корупції.
Найменше фактів повернення зафіксували в португальській столиці Лісабоні. Там лише один із 12 «загублених» гаманців віддали назад його власнику. Та й то зробило це подружжя з Нідерландів, а не місцеві мешканці.
Загалом повернули близько половини гаманців, а точніше – 47 %. Відповідно, решту 53 % ті, хто їх взяв до рук, залишили собі.
Редактор британської версії Кетрін Гакні (Catherine Haughney) Reader's Digest, яка проводила експеримент на вулицях Лондона, запевняє, що 47 % людей, які повернули гаманець, – це насправді гарний результат.
«Коли сьогодні в багатьох країнах економіка розладнана, цікаво, як це впливає на етичні цінностей людей. Отож, ми думаємо, що це чудово, що так багато людей повернули гаманці».
Гаманці повертають, бо так виховали батьки
Україна у списку не представлена, а з її сусідів – Москва обійняла почесне шосте місце в рейтингу: там із дванадцяти сім людей поспішили відшукати господаря гаманця. Одним із тих, хто так вчинив, виявився офіцер МНС Росії. Він пояснив, що батьки виховували його «чесною і порядною людиною». Інший москвич розповів, що просто люди мають допомагати іншим і робити щасливішими один одного.
У Варшаві власникам повернули п’ять гаманців. 28-річна біотехнолог Марлена Камінська перетелефонувала за номером, який був усередині гаманця, лише після певного часу. Дівчина розповіла, що колеги по роботі порадили їй не перейматися, але сумління таки мучило. Тому, зрештою, вона почала розшукувати власника.
Не стать чи вік, а економіка впливають на порядність
Результати експерименту виявили, що вік та стать не мали якогось особливого впливу на поведінку людини. Приміром, у Польщі всі сім неповернутих гаманців знайшли жінки. Молоді люди в Нью-Йорку, розгледівши сімейні фото, встромлені в гаманець, кинулися шукати власника, а ось їхні однолітки з Праги цього не зробили.
Прикметно, що економічні умови у Фінляндії, країні з найчеснішими людьми, за даними експерименту, та в Португалії, де повернули лише один гаманець, так само разюче різняться. Економіка Фінляндії стабільно зростає, а рівень безробіття тримається на позначці 7,3 %. Тим часом у Португалії три роки поспіль фіксують спад ВВП, а безробіття сягає 17,5 %.
Не повернув гаманець – значить погана людина?
Експеримент дав змогу запитати в тих, хто повернув гроші та документи, чому вони це зробили. А ось мотивація тих, хто привласнив чужі речі, – залишилась нез’ясованою. Приміром, як пояснити дії чоловіка років п’ятдесяти на вулиці словенської столиці Любляни? Взявши до рук чужий гаманець, він спочатку почав кудись телефонувати, можливо, до поліції, але раптом припинив це робити, сів до дорогої автівки й здимів з місця разом із гаманцем.
Даніель Ар’єлі, який вивчає в Дюкському університеті в Північній Кароліні психологію і поведінку людей, наголошує, що саме це є найцікавішим запитанням.
«Найпростіша інтерпретація таких досліджень – сказати, що ось є істинно гарні люди, а є погані. Але насправді це не так. Ми спостерігаємо, що чимало дуже гарних людей спроможні робити найрізноманітніші жахливі речі. У зв’язку з цим виникає запитання, яке середовище сприяє тій чи іншій поведінці?
Але Кетрін Гакні переконана, що все це можна пояснити дуже просто: «Є просто чесні люди, які, знайшовши гаманець, хочуть розшукати його власника. Це дуже добросердно».
Матеріал підготували Heather Maher, Жанна Безп’ятчук
