«Жриці нелюбові» або проституція як синонім рабства

Брюссель – Жінки, залучені до проституції, це жертви сексуальної експлуатації та приклади сучасного рабства. Про це заявляють у Брюсселі правозахисники й політики, які борються із торгівлею людьми, сутенерством та проституцією. Рівно 65 років тому ООН у Нью-Йорку ухвалила спеціальну Конвенцію щодо боротьби із цим явищем. Але час минає, а сексуальне рабство тільки набирає обертів. В Україні та ЄС спробували привернути увагу до боротьби із проституцією.

У низці українських міст відбулися акції під гаслом «За Україну без проституції». Організатор та лідер Всеукраїнського жіночого руху «За вільну Україну» Раїса Шматко пояснює Радіо Свобода, що це явище «вже досягло таких масштабів, що нас вважають центром секс-індустрії».

«Це соромно і це є глум. А все тому, що люди доведені до зубожіння. Дуже багато виходять заробляти гроші «на панелі». Це стосується і дітей. Вони зовсім незахищені, особливо ті, що на вулиці. Кожен другий зважується на це задля шматка хліба. Тож ми не можемо стояти осторонь», – додає Раїса Шматко, організація якої входить до об’єднання Європейське жіноче лобі.

Як переконують фахівці, зокрема зі згаданої організації, що опікується правами жінок, 95 відсотків осіб, залучених до проституції, сподіваються якомога швидше припинити цю діяльність. Під гаслом «Разом за Європу вільну від проституції» активісти організували акцію й під стінами Європарламенту.

Німці проституцію узаконили, а шведи - заборонили

У іншому кінці Брюсселя тривала міжнародна конференція, присвячена цій же темі. Доповідачі з 19 держав виступили із критикою, закликаючи припинити легалізацію проституції. На їхнє переконання, це явище є формою насилля над жінками і її слід викорінювати.

Так, зокрема, вважає міністр внутрішніх справ Бельгії Жоель Мільке, яка налаштована доволі рішуче.

«Проституція ніколи не буває добровільною, а народжена торгівлею людьми. Наші аналітики переконують, що всі країни, де суворо забороняють проституцію, як наприклад, Швеція, демонструють різке, більш як на половину, скорочення і проституції, і сутенерства», – каже представниця Бельгії.

Конвенцію про боротьбу із торгівлею людьми та проституцією підписали дев’ятнадцять країн Євросоюзу. Однак, за 65 років після цього в різних державах були розроблені окремі і дуже різні стратегії. Німці та голландці це явище узаконили й узяли під контроль. Бельгія розробила толерантний підхід до проституції без її легалізації. Тим часом, Швеція на неї наклала повну заборону.

Як пробудити відповідальність клієнтів «жриць кохання»?

Тим часом, про злочинний характер не самої проституції, а насамперед сутенерства та торгівлі людьми, як «живим товаром» нагадує навіть королева Бельгії Матільда.

«Ці злочини, на жаль, далі мають місце у нашому суспільстві. Навіть більше: ця кримінальна діяльність є однією із найприбутковіших і через це перебуває у стадії різкого зростання. З огляду на поширення цієї сучасної форми рабства, я вітаю нові ініціативи, що покликані протистояти торгівлі людьми й експлуатації проституції», – зазначає королева Матільда.

Ініціативи, про які говорить бельгійська королева, стосуються обмеження можливостей потрапляння жінок до кіл проституції та підтримки тих, що намагаються припинити цю діяльність. Планують також широке залучення до боротьби із торгівлею жінками Європолу, Європейського агенства юстиції та щойноствореної Європейської прокуратури. Французький міністр із прав жінок Наджат Валлуд-Белкасем, пропонує розпочати широку інформаційну кампанію, спрямовану на пробудження відповідальності серед тих, хто користується послугами «жриць кохання».

Тим часом, питання «чи є проституція синонімом рабства?» у Європі ставиться вже понад сто років. Скажімо, відомий французький письменник Віктор Гюґо вважав, що так, це форма рабства. Однак, як стверджують його біографи, це не заважало класикові літератури систематично вдаватися до послуг повій.