Олександр Руцькой – про розгін Білого дому 20 років тому

Протистояння президента Росії Бориса Єльцина і депутатів Верховної Ради поставило Росію 20 років тому на межу громадянської війни. Генерал-майор авіації, герой Радянського Союзу Олександр Руцькой з 1991 до 1993 року обіймав посаду віце-президента Росії. У подіях осені 1993 року він виступав на боці Верховної Ради, був одним із ключових супротивників президента Росії Бориса Єльцина. Кілька місяців провів у вʼязниці, звільнений за амністією. У 1996-2000 роках був губернатором Курської області. Зараз займається бізнесом. Із Олександром Руцьким кореспондент Радіо Свобода Анастасія Кириленко розмовляла у фойє московського Центру документального кіно, куди генерал прийшов на прес-показ фільму кореспондента НТВ Володимира Чернишова про події жовтня 1993 року.

– Олександре Володимировичу, чого Ви чекаєте від показу фільму?

– 18 років поспіль суцільна брехня про ті події, що сталися в 1993 році! Останні два роки починають пробиватися паростки правди. Я це всіляко підтримую ось з яких міркувань: не для того, щоб із кимось звести рахунки, а для того, щоб люди дізналися правду про ці трагічні події, щоб це більше ніколи не повторилося. Тому що це братовбивча війна, самоїдська. Ось кажуть: а що ж тоді не перемогли , могли ви перемогти ? Та не потрібна була ніяка перемога, потрібно було спокійно розвести мости. Пропонували нормальну формулу: одночасні вибори парламенту і президента країни. Але завадила жадоба влади, і про це пише Олександр Коржаков у своїй книзі «Від світанку до заходу».

– Єльцин відмовився від цієї пропозиції : одночасні вибори депутатів і президента?

– Так. І коли говорять, що Руцькой намагався захопити владу через 15 хвилин після того, як зʼїзд на підставі рішення Конституційного суду мене призначив виконуючим обовʼязки президента... Я написав заяву власноруч: у майбутніх одночасних виборах парламенту і президента Росії я, Руцькой Олександр Володимирович, брати участі не буду.


– Чому?

– А тому що це суто принципова позиція: щоб ніхто не думав і ніколи не говорив, що я підпилював Єльцину стілець і рвався до влади. Я хотів одного: щоб економічні реформи були не в інтересах списку журналу «Форбс», а в інтересах населення країни. На превеликий жаль, я мав рацію – ось чим закінчилася ця приватизація: відбулося тотальне зубожіння населення, гепнувся промисловий потенціал, сільськогосподарський, оборонний комплекс. І через пʼять років після 1993 року що було? Дефолт. Нездатність країни платити за боргами. Це найганебніше, що може бути. Ось до чого прийшли. А це було спочатку зрозуміло, куди ми йдемо. Тому коли говорять «конституційна криза» – не було ніякої конституційної кризи. Усі законодавчі ініціативи, з якими виступав Єльцин (я маю на увазі внесення змін до Конституції), всі вносилося (зокрема і посаду президента Росії) до Конституції рішенням Зʼїзду народних депутатів. І ніхто йому не заважав, так.

А далі – хто міг погодитися з цієї божевільної приватизацією, коли було зрозуміло, що національне надбання країни присвоїть купка пройдисвітів? Самі подумайте: нафта, газ, промисловий потенціал, заводи як можуть належати якомусь фізичній особі, яка й пальцем не вдарила для створення цього виробництва? Це називається національне надбання. Ми пропонували поетапну приватизацію. Спочатку приватизувати сферу обслуговування: кафе, ресторани, їдальні, перукарні – навіщо вони державі? На першому етапі відкатати процес проведення приватизації. Але знову ж, приватизація пропонувалася на конкурсній основі, передачею власності в управління. А далі, згідно з договором, вважалося: скільки коштує переданий в управління обʼєкт, і людина потім викуповував би його в іпотеку. А гроші пішли б до фонду соціального розвитку країни. Це цивілізована приватизація. І гроші ми б отримували для того, щоб вирішити соціальні проблеми: побудувати школи, лікарні, поліклініки, спортивні комплекси, інфраструктуру, дороги.

Божевільні гроші, просто божевільні! Уявіть собі: Каха Бендукідзе викупив «Уралмаш» за 450 тисяч доларів. Ви уявляєте собі, що це таке? А порт «Находка» викупили за 120 тисяч доларів! Пристойний автомобіль дорожче коштує. Коли зараз говорять: «Путін, Путін!» Хвилинку, а хто розрахувався зі зовнішніми боргами? Зовнішні борги були такі, що ми навіть не здатні були їх виплатити... Відразу вирішити проблеми неможливо, тому що візьміть статзбірниках і подивіться, якої шкоди було завдано нашій країні фашистською Німеччиною за роки Великої вітчизняної війни, а потім подивіться на показники 1998 року. Зараз, щоб вирулити, треба мінімум років ще 15-20. Тому що сьогодні ми живемо тільки за рахунок енергоресурсів. А тепер треба промисловий потенціал відновити. Не тільки відновити – він уже застарів за цей час. Якби він працював в інтересах країни, якби впроваджувалося сучасне технологічне обладнання, ми б про це з вами не говорили. Але навіть після приватизації металургійних, хімічних комбінатів, ви думаєте, там йде оновлення обладнання? Ні, там просто видавлюють з останнього все, що можна видавити.

– Хто брехав про події 1993 року?

– Давайте візьмемо архівні відеозаписи телепередач з 21 вересня по 5 жовтня, хоча б цей етап. З екрану телебачення лунало: «Снайпери Верховної Ради». Виявилося, що це снайпери НЕ Верховної Ради! Уявіть собі, що ви перебуваєте в приміщенні, і з усіх боків по будівлі бʼють із артилерійських снарядів. Як ви себе почувати будете? Вбивають військовослужбовців, співробітників міліції. З екрана лунало: «Руцькой – корупціонер, у нього в Швейцарії рахунки, передано в траст, в управління майно за кордоном». Через два роки прокуратура пише мені листа: кримінальна справа номер така-то припинена, «ваші підписи підроблені, винні в підробці підписів не виявлені». Це теж лунало з екрану – що я злодій і шахрай. Дискредитація в очах громадськості! Ну і далі – «фашисти, червоно-коричневі»... Які червоні, коли 24 вересня Зюганов зі своїми більшовиками-депутатами пішов з Верховної Ради піднімати народні маси і більше не зʼявлявся? А керівник фракції КПРФ Іван Рибкін став секретарем Ради безпеки! А через два тижні після розстрілу Верховної Ради партії, що не брали участь в цих трагічних подіях, підписали договір про взаєморозуміння і співпрацю з Єльциним: ЛДПР, КПРФ.

Мало того, цей державний переворот отримав і дипломатичний супровід: Козирєв перебував у США і там забезпечив дипломатичне прикриття державного перевороту. Закритими указами Єріну було присвоєно звання Героя Росії. Командиру танкової дивізії, яка стріляла, – звання Героя Росії . А потім, буквально через рік-півтора всі отримали стусана: Грачов, Єрін, Козирєв , Філатов – всіх викинули на вулицю з Кремля. Якщо ми не хочемо повторення тих подій, значить, люди повинні знати правду.

– Багато хто сприйняв як провокацію Ваш заклик авіації бомбити Кремль. 2 жовтня в прямому ефірі Руцькой закликав: «Товариші , піднімайте літаки, летіть бомбити Кремль!»...

– Що стосується авіації – це емоційний сплеск. Уявіть собі, що ви перебуваєте в приміщенні, і з усіх боків по будівлі бʼють з артилерійських снарядів. Як ви себе почувати будете? Це емоційний сплеск і не більше. А що стосується будівлі мерії, так це була чистої води провокація, тому що з 16 і 17 поверхів відкрили вогонь по демонстрації, яка йшла розблокувати Верховну Раду. Тому я дав команду зловити виродків, які стріляють по людях, а вони пішли через готель «Мир», який примикає до будівлі РЕВ, до мерії. А в готелі «Мир» перебував штаб внутрішніх військ і міліції. Так хто стріляв по демонстрації? А що стосується Останкіно, люди туди пішли – не тільки Макашов, але й депутати. Є закон про засоби масової інформації, сподіваюся, ви його знаєте. Відповідно до закону, народні депутати мають право виступити по ЗМІ і висловити свою позицію. Приїхали в Останкіно, вимагали і просили – надати можливість виступити на телебаченні і розповісти, що відбувається в Москві. Не дали.
​
– А вантажівками навіщо?

– А далі пішло ! 14 діб брехати – як ви думаєте, як можна це все терпіти? Візьміть архівні відеозаписи і стоп-кадрами подивіться, звідки стріляють в Останкіно. З будівлі по людям на площі перед Останкіно і з бойових машин піхоти, з великокаліберних кулеметів, КПВТ називається, бʼють по людях. Хто знаходився в будівлі? Внутрішні війська, міліція, у бойових машинах піхоти – офіцери і солдати внутрішніх військ. Хто їм дав команду стріляти по людях? І той же Ситников – солдат, у вбивстві якого звинувачували тих, хто намагався проникнути в Останкіно? А слідство довело, що він був убитий пострілом зсередини будівлі. Точно так само, як і в монтажній, де жодного вікна немає, убитий інженер. Була проведена дактилоскопічна експертиза загиблих. Так от, зі зброї, вилученої з Верховної Ради, жодної людини не вбито. Так хто вбив?

– Чому говорили про снайперів Верховної Ради ?

– Памʼятаєте , був такий журналіст Марк Дейч? У журналі «Столиця» Дейч опублікував інтервʼю з генералом ФСБ, чиї були снайпери. Дослівно я не можу цитувати, але суть в наступному. Цей генерал каже Марку Дейчу: «Коржаков у Внуково зустрів 25 хлопців спортивної статури. Сіли в автобуси, поїхали під Фрязіно. Там знаходиться бригада спецназу внутрішніх військ. Там отримали снайперські гвинтівки». Так чиї були снайпери? Снайперських гвинтівок у Верховній Раді не було...

– Скільки було придністровських добровольців у Москві і як вони зʼявилися?

– Ну як рахувати ? Приходять люди, проходили комунікаціями водогінними... Комунікаціями через метро приходили. Порахувати людей, хто звідки, було неможливо.

– Це не Ви їх покликали з Придністровʼя ?

– А як ми можемо їх кликати, якщо у нас звʼязок відключений ? Електрики немає, води немає. Одне кільце колючого дроту і міліція, друге кільце дроту і внутрішні війська, третє кільце...

– Але чому саме Придністровʼя?

– Ну, прийшли хлопці, молодці, захищати Конституцію. А керувати цим процесом – це, по суті, стихійне лихо, як управляти, коли немає важелів управління?

– Ви щось зробили не так: більшість підтримала Єльцина.

- Підтримала. А що, ви вважаєте, це нормально – з танків лупити по Верховній Раді? Ставити людей до стінки і розстрілювати?
Обдурений натовп. Тому що 24 години на добу всі без винятку засоби масової інформації втовкмачували в свідомість, що в Білому домі «червоно-коричневі», «фашисти», «антисеміти» – чого тільки не лунало! Якщо взяти прізвища всіх тих, хто загинув... Я в книзі «Кривава осінь» згадав про те, що жоден загиблий навіть не мав судимості. А називали всіх тільки бандитами і кримінальниками. Ну і де бандити і кримінальники, якщо жоден із загиблих навіть не мав судимості ?


– Чому Вас так швидко амністували ?

– Для того, щоб не допустити передачі матеріалів справи до суду.

– Чого боялися?

– А що, ви вважаєте, це нормально – з танків лупити по Верховній Раді? Ставити людей до стінки і розстрілювати?

– Є й інше пояснення: амністували заради миру, проти громадянської війни.

– Слухайте, це говорять ті, хто нічого не розуміє про ті події. Рішення розстріляти парламент це – злочин. Думка моя ні тоді, ні сьогодні не змінилося. Щороку в підсвідомості я згадую цей час і жалкую, що загинули люди, але підсвідомість загострюється саме в ці дати. Загиблі – основна маса з них була просто розстріляна: ставили до стіни і розстрілювали пʼяні омонівці. Я вважаю, що не було ні з того боку перемоги, ні з цього боку. Були знищені реальні можливості становлення Росії в нових формах економічних відносин. Згадайте, основний аргумент Єльцина був у тому, що Верховна Рада і Зʼїзд народних депутатів заважає проводити реформи. Але от з 1993 по 1998 рік Верховної Ради не було, Зʼїзду не було, була ручна Державна Дума. Ось результат реформ. Ну і ще війна в Чечні, зубожіння населення країни, невиплата заробітних плат і так далі.

Про перемогу не слід говорити, просто було знищено реальний рух Росії до нових форм економічних відносин. Тоді несамовито підтримували Єльцина , а сьогодні ті ж люди дружно заголосили: «Лихі 90-ті, корупція, розграбування країни». Я таких людей називаю «прапори на бані». Знаєте, якщо на бані поставити прапор, то в яку сторону вітер – в таку і буде прапор відхилятися. Ось так само поводяться ці люди.

– Розкажіть про «валізи Руцького» . Чи були документи про корупцію в оточенні президента хоч колись, хоч у якомусь вигляді опубліковані ?

– Це вигаданий афоризм, «валізи Руцького». Навіть їх порахували. Деякі кажуть – 11, 12, 14, деякі кажуть – 20 валіз «компромату». Відкриємо тлумачний словник Даля або Ожегова і подивимося, що таке «компромат». Це компрометуючі матеріали. Цим міжвідомча комісія, якою я керував, не займалася. Вона займалася вивченням, аналізом документів, що вийшли з уряду і з адміністрації президента. Це розпорядження і постанови уряду, розпорядження та укази президента, що стосувалися матеріальних і фінансових ресурсів. Тобто спрямовуються кудись матеріальні ресурси, і дивимося: а що повернулося натомість? На цьому, власне кажучи, і ґрунтувалася робота міжвідомчої комісії. За підсумками роботи я щотижня, відповідно до вказівки Єльцина, писав йому доповідну. Про те, що ну просто йде нахабне тотальне розграбування країни. Це якщо загально.

– І чому тоді не вдалося...

– А чому не вдалося: мене ось 4 жовтня вночі запакували в Лефортово, і в цю ж ніч всі сейфи були розкриті і всі матеріали роботи міжвідомчої комісії викрадені. Хто міг розкрити сейфи і викрасти матеріали міжвідомчої коміcсіі в Кремлі ? Ось і все.

Більше про штурм Білого дому у Росії 20 років тому читайте на сайті російської редакції Радіо Свобода