Доступність посилання

Олександр Руцькой – про розгін Білого дому 20 років тому

Москва, 5 жовтня 1993 року
Москва, 5 жовтня 1993 року
Протистояння президента Росії Бориса Єльцина і депутатів Верховної Ради поставило Росію 20 років тому на межу громадянської війни. Генерал-майор авіації, герой Радянського Союзу Олександр Руцькой з 1991 до 1993 року обіймав посаду віце-президента Росії. У подіях осені 1993 року він виступав на боці Верховної Ради, був одним із ключових супротивників президента Росії Бориса Єльцина. Кілька місяців провів у вʼязниці, звільнений за амністією. У 1996-2000 роках був губернатором Курської області. Зараз займається бізнесом. Із Олександром Руцьким кореспондент Радіо Свобода Анастасія Кириленко розмовляла у фойє московського Центру документального кіно, куди генерал прийшов на прес-показ фільму кореспондента НТВ Володимира Чернишова про події жовтня 1993 року.

Олександре Володимировичу, чого Ви чекаєте від показу фільму?

Пропонували нормальну формулу: одночасні вибори парламенту і президента країни. Але завадила жадоба влади
– 18 років поспіль суцільна брехня про ті події, що сталися в 1993 році! Останні два роки починають пробиватися паростки правди. Я це всіляко підтримую ось з яких міркувань: не для того, щоб із кимось звести рахунки, а для того, щоб люди дізналися правду про ці трагічні події, щоб це більше ніколи не повторилося. Тому що це братовбивча війна, самоїдська. Ось кажуть: а що ж тоді не перемогли , могли ви перемогти ? Та не потрібна була ніяка перемога, потрібно було спокійно розвести мости. Пропонували нормальну формулу: одночасні вибори парламенту і президента країни. Але завадила жадоба влади, і про це пише Олександр Коржаков у своїй книзі «Від світанку до заходу».

– Єльцин відмовився від цієї пропозиції : одночасні вибори депутатів і президента?

– Так. І коли говорять, що Руцькой намагався захопити владу через 15 хвилин після того, як зʼїзд на підставі рішення Конституційного суду мене призначив виконуючим обовʼязки президента... Я написав заяву власноруч: у майбутніх одночасних виборах парламенту і президента Росії я, Руцькой Олександр Володимирович, брати участі не буду.


– Чому?

Щоб ніхто не думав і ніколи не говорив, що я підпилював Єльцину стілець і рвався до влади
Коли говорять «конституційна криза» – не було ніякої конституційної кризи. Усі законодавчі ініціативи, з якими виступав Єльцин, всі вносилося
Уявіть собі: Каха Бендукідзе викупив «Уралмаш» за 450 тисяч доларів. А порт «Находка» викупили за 120 тисяч доларів! Пристойний автомобіль дорожче коштує. Сьогодні ми живемо тільки за рахунок енергоресурсів. А тепер треба промисловий потенціал відновити
– А тому що це суто принципова позиція: щоб ніхто не думав і ніколи не говорив, що я підпилював Єльцину стілець і рвався до влади. Я хотів одного: щоб економічні реформи були не в інтересах списку журналу «Форбс», а в інтересах населення країни. На превеликий жаль, я мав рацію – ось чим закінчилася ця приватизація: відбулося тотальне зубожіння населення, гепнувся промисловий потенціал, сільськогосподарський, оборонний комплекс. І через пʼять років після 1993 року що було? Дефолт. Нездатність країни платити за боргами. Це найганебніше, що може бути. Ось до чого прийшли. А це було спочатку зрозуміло, куди ми йдемо. Тому коли говорять «конституційна криза» – не було ніякої конституційної кризи. Усі законодавчі ініціативи, з якими виступав Єльцин (я маю на увазі внесення змін до Конституції), всі вносилося (зокрема і посаду президента Росії) до Конституції рішенням Зʼїзду народних депутатів. І ніхто йому не заважав, так.

А далі – хто міг погодитися з цієї божевільної приватизацією, коли було зрозуміло, що національне надбання країни присвоїть купка пройдисвітів? Самі подумайте: нафта, газ, промисловий потенціал, заводи як можуть належати якомусь фізичній особі, яка й пальцем не вдарила для створення цього виробництва? Це називається національне надбання. Ми пропонували поетапну приватизацію. Спочатку приватизувати сферу обслуговування: кафе, ресторани, їдальні, перукарні – навіщо вони державі? На першому етапі відкатати процес проведення приватизації. Але знову ж, приватизація пропонувалася на конкурсній основі, передачею власності в управління. А далі, згідно з договором, вважалося: скільки коштує переданий в управління обʼєкт, і людина потім викуповував би його в іпотеку. А гроші пішли б до фонду соціального розвитку країни. Це цивілізована приватизація. І гроші ми б отримували для того, щоб вирішити соціальні проблеми: побудувати школи, лікарні, поліклініки, спортивні комплекси, інфраструктуру, дороги.

Божевільні гроші, просто божевільні! Уявіть собі: Каха Бендукідзе викупив «Уралмаш» за 450 тисяч доларів. Ви уявляєте собі, що це таке? А порт «Находка» викупили за 120 тисяч доларів! Пристойний автомобіль дорожче коштує. Коли зараз говорять: «Путін, Путін!» Хвилинку, а хто розрахувався зі зовнішніми боргами? Зовнішні борги були такі, що ми навіть не здатні були їх виплатити... Відразу вирішити проблеми неможливо, тому що візьміть статзбірниках і подивіться, якої шкоди було завдано нашій країні фашистською Німеччиною за роки Великої вітчизняної війни, а потім подивіться на показники 1998 року. Зараз, щоб вирулити, треба мінімум років ще 15-20. Тому що сьогодні ми живемо тільки за рахунок енергоресурсів. А тепер треба промисловий потенціал відновити. Не тільки відновити – він уже застарів за цей час. Якби він працював в інтересах країни, якби впроваджувалося сучасне технологічне обладнання, ми б про це з вами не говорили. Але навіть після приватизації металургійних, хімічних комбінатів, ви думаєте, там йде оновлення обладнання? Ні, там просто видавлюють з останнього все, що можна видавити.

– Хто брехав про події 1993 року?

Які червоні, коли 24 вересня Зюганов зі своїми більшовиками-депутатами пішов з Верховної Ради піднімати народні маси і більше не зʼявлявся?
– Давайте візьмемо архівні відеозаписи телепередач з 21 вересня по 5 жовтня, хоча б цей етап. З екрану телебачення лунало: «Снайпери Верховної Ради». Виявилося, що це снайпери НЕ Верховної Ради! Уявіть собі, що ви перебуваєте в приміщенні, і з усіх боків по будівлі бʼють із артилерійських снарядів. Як ви себе почувати будете? Вбивають військовослужбовців, співробітників міліції. З екрана лунало: «Руцькой – корупціонер, у нього в Швейцарії рахунки, передано в траст, в управління майно за кордоном». Через два роки прокуратура пише мені листа: кримінальна справа номер така-то припинена, «ваші підписи підроблені, винні в підробці підписів не виявлені». Це теж лунало з екрану – що я злодій і шахрай. Дискредитація в очах громадськості! Ну і далі – «фашисти, червоно-коричневі»... Які червоні, коли 24 вересня Зюганов зі своїми більшовиками-депутатами пішов з Верховної Ради піднімати народні маси і більше не зʼявлявся? А керівник фракції КПРФ Іван Рибкін став секретарем Ради безпеки! А через два тижні після розстрілу Верховної Ради партії, що не брали участь в цих трагічних подіях, підписали договір про взаєморозуміння і співпрацю з Єльциним: ЛДПР, КПРФ.

Мало того, цей державний переворот отримав і дипломатичний супровід: Козирєв перебував у США і там забезпечив дипломатичне прикриття державного перевороту. Закритими указами Єріну було присвоєно звання Героя Росії. Командиру танкової дивізії, яка стріляла, – звання Героя Росії . А потім, буквально через рік-півтора всі отримали стусана: Грачов, Єрін, Козирєв , Філатов – всіх викинули на вулицю з Кремля. Якщо ми не хочемо повторення тих подій, значить, люди повинні знати правду.

– Багато хто сприйняв як провокацію Ваш заклик авіації бомбити Кремль. 2 жовтня в прямому ефірі Руцькой закликав: «Товариші , піднімайте літаки, летіть бомбити Кремль!»...

– Що стосується авіації – це емоційний сплеск. Уявіть собі, що ви перебуваєте в приміщенні, і з усіх боків по будівлі бʼють з артилерійських снарядів. Як ви себе почувати будете? Це емоційний сплеск і не більше. А що стосується будівлі мерії, так це була чистої води провокація, тому що з 16 і 17 поверхів відкрили вогонь по демонстрації, яка йшла розблокувати Верховну Раду. Тому я дав команду зловити виродків, які стріляють по людях, а вони пішли через готель «Мир», який примикає до будівлі РЕВ, до мерії. А в готелі «Мир» перебував штаб внутрішніх військ і міліції. Так хто стріляв по демонстрації? А що стосується Останкіно, люди туди пішли – не тільки Макашов, але й депутати. Є закон про засоби масової інформації, сподіваюся, ви його знаєте. Відповідно до закону, народні депутати мають право виступити по ЗМІ і висловити свою позицію. Приїхали в Останкіно, вимагали і просили – надати можливість виступити на телебаченні і розповісти, що відбувається в Москві. Не дали.

– А вантажівками навіщо?

– А далі пішло ! 14 діб брехати – як ви думаєте, як можна це все терпіти? Візьміть архівні відеозаписи і стоп-кадрами подивіться, звідки стріляють в Останкіно. З будівлі по людям на площі перед Останкіно і з бойових машин піхоти, з великокаліберних кулеметів, КПВТ називається, бʼють по людях. Хто знаходився в будівлі? Внутрішні війська, міліція, у бойових машинах піхоти – офіцери і солдати внутрішніх військ. Хто їм дав команду стріляти по людях? І той же Ситников – солдат, у вбивстві якого звинувачували тих, хто намагався проникнути в Останкіно? А слідство довело, що він був убитий пострілом зсередини будівлі. Точно так само, як і в монтажній, де жодного вікна немає, убитий інженер. Була проведена дактилоскопічна експертиза загиблих. Так от, зі зброї, вилученої з Верховної Ради, жодної людини не вбито. Так хто вбив?

– Чому говорили про снайперів Верховної Ради ?

– Памʼятаєте , був такий журналіст Марк Дейч? У журналі «Столиця» Дейч опублікував інтервʼю з генералом ФСБ, чиї були снайпери. Дослівно я не можу цитувати, але суть в наступному. Цей генерал каже Марку Дейчу: «Коржаков у Внуково зустрів 25 хлопців спортивної статури. Сіли в автобуси, поїхали під Фрязіно. Там знаходиться бригада спецназу внутрішніх військ. Там отримали снайперські гвинтівки». Так чиї були снайпери? Снайперських гвинтівок у Верховній Раді не було...

– Скільки було придністровських добровольців у Москві і як вони зʼявилися?

– Ну як рахувати ? Приходять люди, проходили комунікаціями водогінними... Комунікаціями через метро приходили. Порахувати людей, хто звідки, було неможливо.

– Це не Ви їх покликали з Придністровʼя ?

– А як ми можемо їх кликати, якщо у нас звʼязок відключений ? Електрики немає, води немає. Одне кільце колючого дроту і міліція, друге кільце дроту і внутрішні війська, третє кільце...

– Але чому саме Придністровʼя?

– Ну, прийшли хлопці, молодці, захищати Конституцію. А керувати цим процесом – це, по суті, стихійне лихо, як управляти, коли немає важелів управління?

– Ви щось зробили не так: більшість підтримала Єльцина.

- Підтримала. А що, ви вважаєте, це нормально – з танків лупити по Верховній Раді? Ставити людей до стінки і розстрілювати?
Обдурений натовп. Тому що 24 години на добу всі без винятку засоби масової інформації втовкмачували в свідомість, що в Білому домі «червоно-коричневі», «фашисти», «антисеміти» – чого тільки не лунало! Якщо взяти прізвища всіх тих, хто загинув... Я в книзі «Кривава осінь» згадав про те, що жоден загиблий навіть не мав судимості. А називали всіх тільки бандитами і кримінальниками. Ну і де бандити і кримінальники, якщо жоден із загиблих навіть не мав судимості ?

Москва, 1993 рік. Чотирнадцять днів осені

1/7
У виставковому просторі Меморіалу відкрилася виставка «Москва, 1993. Чотирнадцять днів осені», на якій можна побачити роботи фотографа Дмитра Борка з фотоальбому «1991/1993». …Двадцять років тому президент Росії Борис Єльцин підписав указ про достроковий розпуск тоді ще Верховної Ради та З'їзду народних депутатів. Почалося двотижневе протистояння парламенту та державних структур. Країна розділилася на два протиборчі табори. Білий дім і площа перед ним стали ареною і символом цього протистояння. Політична криза протривала 14 днів із 21 вересня до 4 жовтня, коли був розстріляний із танків Білий дім. Країна стояла на порозі громадянської війни. Війни не сталося, але плата за перехід від однієї політичної системи до іншої виявилася високою – близько 200 людських життів. Сьогоднішня Росія – спадкоємиця 4 жовтня 1993 року. Чи такою, як вона є нині, очікували побачити її учасники і сучасники подій? Організатори виставки не ставлять мети відповісти на це питання. Ми всього лише хочемо нагадати про те, що трапилося два десятиліття тому…. Виставка підготовлена ​​за матеріалами фондів Державної публічної історичної бібліотеки Росії, Міжнародного «Меморіалу» та Правозахисного центру «Меморіал».
2/7
У виставковому просторі Меморіалу відкрилася виставка «Москва, 1993. Чотирнадцять днів осені», на якій можна побачити роботи фотографа Дмитра Борка з фотоальбому «1991/1993». …Двадцять років тому президент Росії Борис Єльцин підписав указ про достроковий розпуск тоді ще Верховної Ради та З'їзду народних депутатів. Почалося двотижневе протистояння парламенту та державних структур. Країна розділилася на два протиборчі табори. Білий дім і площа перед ним стали ареною і символом цього протистояння. Політична криза протривала 14 днів із 21 вересня до 4 жовтня, коли був розстріляний із танків Білий дім. Країна стояла на порозі громадянської війни. Війни не сталося, але плата за перехід від однієї політичної системи до іншої виявилася високою – близько 200 людських життів. Сьогоднішня Росія – спадкоємиця 4 жовтня 1993 року. Чи такою, як вона є нині, очікували побачити її учасники і сучасники подій? Організатори виставки не ставлять мети відповісти на це питання. Ми всього лише хочемо нагадати про те, що трапилося два десятиліття тому…. Виставка підготовлена ​​за матеріалами фондів Державної публічної історичної бібліотеки Росії, Міжнародного «Меморіалу» та Правозахисного центру «Меморіал».
3/7
У виставковому просторі Меморіалу відкрилася виставка «Москва, 1993. Чотирнадцять днів осені», на якій можна побачити роботи фотографа Дмитра Борка з фотоальбому «1991/1993». …Двадцять років тому президент Росії Борис Єльцин підписав указ про достроковий розпуск тоді ще Верховної Ради та З'їзду народних депутатів. Почалося двотижневе протистояння парламенту та державних структур. Країна розділилася на два протиборчі табори. Білий дім і площа перед ним стали ареною і символом цього протистояння. Політична криза протривала 14 днів із 21 вересня до 4 жовтня, коли був розстріляний із танків Білий дім. Країна стояла на порозі громадянської війни. Війни не сталося, але плата за перехід від однієї політичної системи до іншої виявилася високою – близько 200 людських життів. Сьогоднішня Росія – спадкоємиця 4 жовтня 1993 року. Чи такою, як вона є нині, очікували побачити її учасники і сучасники подій? Організатори виставки не ставлять мети відповісти на це питання. Ми всього лише хочемо нагадати про те, що трапилося два десятиліття тому…. Виставка підготовлена ​​за матеріалами фондів Державної публічної історичної бібліотеки Росії, Міжнародного «Меморіалу» та Правозахисного центру «Меморіал».
4/7
У виставковому просторі Меморіалу відкрилася виставка «Москва, 1993. Чотирнадцять днів осені», на якій можна побачити роботи фотографа Дмитра Борка з фотоальбому «1991/1993». …Двадцять років тому президент Росії Борис Єльцин підписав указ про достроковий розпуск тоді ще Верховної Ради та З'їзду народних депутатів. Почалося двотижневе протистояння парламенту та державних структур. Країна розділилася на два протиборчі табори. Білий дім і площа перед ним стали ареною і символом цього протистояння. Політична криза протривала 14 днів із 21 вересня до 4 жовтня, коли був розстріляний із танків Білий дім. Країна стояла на порозі громадянської війни. Війни не сталося, але плата за перехід від однієї політичної системи до іншої виявилася високою – близько 200 людських життів. Сьогоднішня Росія – спадкоємиця 4 жовтня 1993 року. Чи такою, як вона є нині, очікували побачити її учасники і сучасники подій? Організатори виставки не ставлять мети відповісти на це питання. Ми всього лише хочемо нагадати про те, що трапилося два десятиліття тому…. Виставка підготовлена ​​за матеріалами фондів Державної публічної історичної бібліотеки Росії, Міжнародного «Меморіалу» та Правозахисного центру «Меморіал».
5/7
У виставковому просторі Меморіалу відкрилася виставка «Москва, 1993. Чотирнадцять днів осені», на якій можна побачити роботи фотографа Дмитра Борка з фотоальбому «1991/1993». …Двадцять років тому президент Росії Борис Єльцин підписав указ про достроковий розпуск тоді ще Верховної Ради та З'їзду народних депутатів. Почалося двотижневе протистояння парламенту та державних структур. Країна розділилася на два протиборчі табори. Білий дім і площа перед ним стали ареною і символом цього протистояння. Політична криза протривала 14 днів із 21 вересня до 4 жовтня, коли був розстріляний із танків Білий дім. Країна стояла на порозі громадянської війни. Війни не сталося, але плата за перехід від однієї політичної системи до іншої виявилася високою – близько 200 людських життів. Сьогоднішня Росія – спадкоємиця 4 жовтня 1993 року. Чи такою, як вона є нині, очікували побачити її учасники і сучасники подій? Організатори виставки не ставлять мети відповісти на це питання. Ми всього лише хочемо нагадати про те, що трапилося два десятиліття тому…. Виставка підготовлена ​​за матеріалами фондів Державної публічної історичної бібліотеки Росії, Міжнародного «Меморіалу» та Правозахисного центру «Меморіал».
6/7
У виставковому просторі Меморіалу відкрилася виставка «Москва, 1993. Чотирнадцять днів осені», на якій можна побачити роботи фотографа Дмитра Борка з фотоальбому «1991/1993». …Двадцять років тому президент Росії Борис Єльцин підписав указ про достроковий розпуск тоді ще Верховної Ради та З'їзду народних депутатів. Почалося двотижневе протистояння парламенту та державних структур. Країна розділилася на два протиборчі табори. Білий дім і площа перед ним стали ареною і символом цього протистояння. Політична криза протривала 14 днів із 21 вересня до 4 жовтня, коли був розстріляний із танків Білий дім. Країна стояла на порозі громадянської війни. Війни не сталося, але плата за перехід від однієї політичної системи до іншої виявилася високою – близько 200 людських життів. Сьогоднішня Росія – спадкоємиця 4 жовтня 1993 року. Чи такою, як вона є нині, очікували побачити її учасники і сучасники подій? Організатори виставки не ставлять мети відповісти на це питання. Ми всього лише хочемо нагадати про те, що трапилося два десятиліття тому…. Виставка підготовлена ​​за матеріалами фондів Державної публічної історичної бібліотеки Росії, Міжнародного «Меморіалу» та Правозахисного центру «Меморіал».
7/7
У виставковому просторі Меморіалу відкрилася виставка «Москва, 1993. Чотирнадцять днів осені», на якій можна побачити роботи фотографа Дмитра Борка з фотоальбому «1991/1993». …Двадцять років тому президент Росії Борис Єльцин підписав указ про достроковий розпуск тоді ще Верховної Ради та З'їзду народних депутатів. Почалося двотижневе протистояння парламенту та державних структур. Країна розділилася на два протиборчі табори. Білий дім і площа перед ним стали ареною і символом цього протистояння. Політична криза протривала 14 днів із 21 вересня до 4 жовтня, коли був розстріляний із танків Білий дім. Країна стояла на порозі громадянської війни. Війни не сталося, але плата за перехід від однієї політичної системи до іншої виявилася високою – близько 200 людських життів. Сьогоднішня Росія – спадкоємиця 4 жовтня 1993 року. Чи такою, як вона є нині, очікували побачити її учасники і сучасники подій? Організатори виставки не ставлять мети відповісти на це питання. Ми всього лише хочемо нагадати про те, що трапилося два десятиліття тому…. Виставка підготовлена ​​за матеріалами фондів Державної публічної історичної бібліотеки Росії, Міжнародного «Меморіалу» та Правозахисного центру «Меморіал».
Назад
Вперед

Чому Вас так швидко амністували ?

– Для того, щоб не допустити передачі матеріалів справи до суду.

Чого боялися?

– А що, ви вважаєте, це нормально – з танків лупити по Верховній Раді? Ставити людей до стінки і розстрілювати?

Є й інше пояснення: амністували заради миру, проти громадянської війни.

– Слухайте, це говорять ті, хто нічого не розуміє про ті події. Рішення розстріляти парламент це – злочин. Думка моя ні тоді, ні сьогодні не змінилося. Щороку в підсвідомості я згадую цей час і жалкую, що загинули люди, але підсвідомість загострюється саме в ці дати. Загиблі – основна маса з них була просто розстріляна: ставили до стіни і розстрілювали пʼяні омонівці. Я вважаю, що не було ні з того боку перемоги, ні з цього боку. Були знищені реальні можливості становлення Росії в нових формах економічних відносин. Згадайте, основний аргумент Єльцина був у тому, що Верховна Рада і Зʼїзд народних депутатів заважає проводити реформи. Але от з 1993 по 1998 рік Верховної Ради не було, Зʼїзду не було, була ручна Державна Дума. Ось результат реформ. Ну і ще війна в Чечні, зубожіння населення країни, невиплата заробітних плат і так далі.

Про перемогу не слід говорити, просто було знищено реальний рух Росії до нових форм економічних відносин. Тоді несамовито підтримували Єльцина , а сьогодні ті ж люди дружно заголосили: «Лихі 90-ті, корупція, розграбування країни». Я таких людей називаю «прапори на бані». Знаєте, якщо на бані поставити прапор, то в яку сторону вітер – в таку і буде прапор відхилятися. Ось так само поводяться ці люди.

Розкажіть про «валізи Руцького» . Чи були документи про корупцію в оточенні президента хоч колись, хоч у якомусь вигляді опубліковані ?

– Це вигаданий афоризм, «валізи Руцького». Навіть їх порахували. Деякі кажуть – 11, 12, 14, деякі кажуть – 20 валіз «компромату». Відкриємо тлумачний словник Даля або Ожегова і подивимося, що таке «компромат». Це компрометуючі матеріали. Цим міжвідомча комісія, якою я керував, не займалася. Вона займалася вивченням, аналізом документів, що вийшли з уряду і з адміністрації президента. Це розпорядження і постанови уряду, розпорядження та укази президента, що стосувалися матеріальних і фінансових ресурсів. Тобто спрямовуються кудись матеріальні ресурси, і дивимося: а що повернулося натомість? На цьому, власне кажучи, і ґрунтувалася робота міжвідомчої комісії. За підсумками роботи я щотижня, відповідно до вказівки Єльцина, писав йому доповідну. Про те, що ну просто йде нахабне тотальне розграбування країни. Це якщо загально.

І чому тоді не вдалося...

– А чому не вдалося: мене ось 4 жовтня вночі запакували в Лефортово, і в цю ж ніч всі сейфи були розкриті і всі матеріали роботи міжвідомчої комісії викрадені. Хто міг розкрити сейфи і викрасти матеріали міжвідомчої коміcсіі в Кремлі ? Ось і все.

Більше про штурм Білого дому у Росії 20 років тому читайте на сайті російської редакції Радіо Свобода
XS
SM
MD
LG