– В Україні зараз багато говорять про те, що гарантії безпеки, які Україна отримала в обмін на відмову від ядерної зброї, були нічого не варті, і що це була помилка, тож від ядерної зброї не треба було відмовлятися. Як Ви оцінюєте ті події?
– Гадаю, на момент підписання угоди, сторони думали, що це є серйозна угода, але, як виявилося, угода була не варта паперу, на якому вона була написана. Звичайно, багатьом в Україні тепер здається, що Україна поквапилася з цим рішенням. Але збільшувати кількість ядерних держав у світі ніхто б не хотів, тож зараз це також не було б рішенням проблеми. Думаю, ідея відновлення ядерного статусу України не здобула б їй велику підтримку на Заході. Я рада, що ми не чули жодних подібних заяв від нового тимчасового уряду.
Ми побачили, що нейтральний статус України не гарантує їй безпеки, і не зупинив Росію
Але Україна дійсно потребує серйозніших гарантій безпеки. Бо ми побачили, що нейтральний статус України не гарантує їй безпеки, і не зупинив Росію перед тим, вона відкинула всі свої зобов’язання. Тепер, після заяви президента Барака Обами, що Україну протягом найближчого часу не прийматимуть в НАТО, заяви, яка на мою думку, була досить таки сміливою, бо вона так однозначно виключає членство України в НАТО, незалежно від того, хто прийде до влади в Києві, постає питання, як Україна має гарантувати свою безпеку. Бо Україна не може стати членом НАТО, нейтральний статус нічого не дає, і вона залишається у дуже вразливому становищі доти, доки президент Путін залишатиметься біля керма Росії, а це, я думаю, він планує на довго.
– То що ж реально Україна може зробити в цій ситуації?
Генеральний секретар НАТО підтвердив зобов’язання альянсу щодо України, дані під час саміту 2008 року в Бухаресті
– Гадаю, тут є лише два виходи. Перше, я думаю, попри те, що є люди, які висловлюються проти членства України в НАТО, потрібно посилювати двосторонні контакти, НАТО має підтвердити свої попередні запевнення щодо того, що двері НАТО залишаються відкритими для України. Бо, незважаючи на те, що заявив президент Обама, генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен підтвердив зобов’язання альянсу щодо України, дані під час саміту 2008 року в Бухаресті. Є багато можливостей підтвердити ці зобов’язання і посилити співпрацю, не згадуючи зараз про членство.
Альтернативою могло би бути створення якоїсь нової безпекової архітектури в цій частині світу, яка б включала НАТО, Україну та Росію, і чітко означала б використання сили у випадку порушення безпеки. Тобто, якби Росія повторила те, що вона робить нині, то це би викликало відповідь НАТО, і навпаки. Йдеться не лише про Україну, яку Росія не пускає в НАТО, але і про Молдову, і про Грузію, де сьогоднішній сценарій може повторитися коли завгодно. І він повториться, якщо безпеку цих країн якимось чином не буде гарантовано.
– Для підписання такого роду угоди потрібно мати довіру до партнера. Нині багато західних лідерів говорять, що Росія втратила їхню довіру. Але, із іншого боку, співпрацю з Росією, навіть у військовому плані, не багатьом з них хочеться розривати. Багато українських експертів побоюються, що після кількох тижнів, чи місяців протестів, західні країни повернуться до попередньої співпраці з Росією, як це було після грузинської війни. Чи їхні побоювання обґрунтовані?
– Думаю, нинішня ситуація відрізняється від грузинської, бо тоді не були застосовані санкції щодо Росії. Гадаю, це було помилкою, бо навіть Росія не виконує повністю угоду про припинення вогню, якої було досягнуто тоді. Але зараз, здається, НАТО дає чіткий сигнал, що альянс знижує рівень, чи навіть повністю припиняє воєнні стосунки з Росією. Переглядаються стосунки в усіх без винятку областях, навіть у таких ключових питаннях, як постачання до Афганістану через північний шлях, тобто територію Росії. Виглядає, що ці потоки будуть переведені Каспійським напрямком. Росію планують виключити з програми патрулювання знищення хімічної зброї Сирії, та, ймовірно з інших подібних проектів.
Партнери по НАТО заявили, що вони посилюватимуть контакти з Україною в політичному та військовому плані
Але йдеться про зміни, які триватимуть декілька місяців, вже за нових умов, коли, будемо сподіватися, курява осяде, думаю, розпочнеться серйозна дискусія про те, якою буде безпекова архітектура в цій частині світу. Але не думаю, що це може статися у найближчому майбутньому.
– Тимчасовий український уряд багато критикують зараз за те, що він не відповів на російську воєнну агресію в Криму. З іншого боку, саме за це його хвалять на Заході, що наводить на думку багатьох аналітиків, що ці дії були узгоджені. Чи може Україна в принципі розраховувати на військову підтримку НАТО у випадку воєнного конфлікту з Росією?
– Я не знаю, чи український уряд консультував свої дії щодо Криму з американським керівництвом чи НАТО, але, гадаю, що це було свідомим і негайним рішенням українського уряду не піддаватися на провокації. І, гадаю, що це дозволило уникнути різанини в Криму. Також загально відомо, що українське військо є достатньо слабким, і його не можна порівняти за потужністю з російським. З іншого боку, російське військо також не можна порівняти з військами країн НАТО. Але, на загал, думаю, новий тимчасовий уряд просто був заскочений інтенсивністю та швидкістю російських дій в Криму.
Тепер, коли загрози надходять вже зі сходу і півдня України, вже вдалося дещо мобілізувати війська та залучити резервістів
Звичайно, Україна не зможе виграти війну з Росією, і ми на цей момент не знаємо, чи вона зможе отримати воєнну допомогу від альянсу у випадку потреби. Ми сподіваємося, все ж таки, що такої потреби не буде.
– Чи обговорюється у Брюсселі цей гірший сценарій?
Думаю, що президент Путін вже розрахував свої наступні кроки, і ми маємо бути до них готові