Доступність посилання

ТОП новини

Тріо Ахметов-Янукович-Путін роздмухало громадянську війну на Донбасі – Гармаш


Сергій Гармаш
Сергій Гармаш
Київ – Ключові гравці, які розігрують карту сепаратизму на Донеччині – Рінат Ахметов, Віктор Янукович і Володимир Путін. Кожен із них керується своїми мотивами, але разом ця трійця роздмухала громадянську війну в регіоні. Таку думку висловив в інтерв’ю Радіо Свобода головний редактор донецької інформаційної агенції «ОстроВ» Сергій Гармаш. І цю війну, на його погляд, зупинити вже буде дуже важко.

– Тривалий час я не міг зрозуміти, що взагалі відбувається. Тобто, сепаратисти приходять будь-куди, беруть що завгодно, починаючи від адміністрації й закінчуючи будівлями СБУ, прокуратори і майже не отримують ніякого спротиву. Тоді я почав себе запитувати – чому влада не дає їм відсіч? Тож спочатку треба зрозуміти – а хто є владою в Донецьку? Реальна влада зараз – це Партія регіонів і Рінат Ахметов.

Далі почав питати себе: хто найбільше постраждає, якщо в Донецьку переможе так звана «Донецька республіка», якщо тут виникне невизнана територія на кшталт Придністров’я? Або якщо туди введуть російські війська? І відповідь знову ж: Ахметов, тому що у нього там заводи, фабрики, шахти, він є володарем Донецького краю. І в адміністративному, і в економічному плані. Отже, найбільш постраждалою стороною буде він. Але я знову питаю себе: чому тоді Ахметов нічого не робить для захисту? Більше того – чому влада, яка, можна сказати, підконтрольна Ахметову, сприяє сепаратистам? І я доходжу висновку, що, мабуть, це вигідно Ахметову.
Рінат Ахметов і Віктор Янукович
Рінат Ахметов і Віктор Янукович

Є різні факти, які кажуть про те, що структури Ахметова беруть участь у цих подіях. Є інформація, що саме депутати Партії регіонів сприяють сепаратистам і фінансово, і організаційно. Хтось мені скаже, що Ахметов не може зайняти чітку позицію. Останнім часом про це дуже часто казали. Немов би тому не може зайняти, що він не хоче викликати гнів Путіна. Але чому тоді Ахметов нічого не робить – якщо не явно, то хоча б таємно?
Ахметову вигідно, щоб де-факто перемогла «Донецька республіка», яку він контролює, а де-юре регіон залишиться в України

Образно кажучи, він може прийти до мене і сказати: «Я не можу і не хочу сваритись з Путіним, але ось, тримай мільйон, або тримай автомат – і йди воюй, щоб я не втратив свої підприємства». Але я точно знаю, що Ахметов нічого такого не робить. Тобто, він не робить нічого для того, щоб припинити сепаратизм і щоб Донбас залишився в складі України.

Тоді я знову ж таки питаю себе: чому? І доходжу висновку – якщо Ахметов і не організатор цього (хоча моя власна думка, що він – організатор), то йому вигідна ця «Донецька республіка». Йому вигідно, щоб де-факто перемогла «Донецька республіка», яку він контролює, а де-юре регіон залишиться в України, бо все одно цю «Донецьку республіку» ніхто ніколи не визнає, і референдуму ніхто ніколи не визнає. В такому випадку пенсіонери, дотаційні шахти і все інше буде утримуватися з українського бюджету. Ахметов зможе, як і раніше, торгувати з цивілізованими країнами, з тією ж Європою, але контролювати регіон будуть ці сепаратисти.

Уже сьогодні в область не в’їдеш, не виїдеш – на всіх блокпостах стоять озброєні люди, і я, наприклад, знаю, що через моє обличчя або через моє прізвище мене точно висадять з поїзда чи з машини. На сьогодні регіон повністю контролюється сепаратистами. Сепаратистів, мабуть, контролює Ахметов. Тому що я ніколи не повірю, що людина, яка повністю контролювала регіон, зараз віддала цей контроль комусь іншому і не чинить ніякого спротиву цьому. А він не чинить.

– Чому те, що зараз відбувається в Слов’янську, стало можливим?

– Я думаю, що в Слов’янську як раз сценарій не Ахметова. У Ахметова є більш мирний план – щоб люди захопили обладміністрацію і сиділи там. У Слов’янську вже справді йде відкрита громадянська війна. І там, я думаю, сценарій все ж таки Януковича, суть якого полягає в тому, що він просто купив цих російських наймитів, а вони вже грають і проти Ахметова в тому числі, захоплюючи ці міста. Я впевнений, що це – не регулярні російські війська, а саме найманці. І це вже війна не тільки за Росію, це війна двох донецьких кланів за контроль над регіоном.
У Слов’янську – сценарій не Ахметова. Там – сценарій все ж таки Януковича, він просто купив цих російських наймитів

Янукович останнім часом контролював там силові структури, весь нелегальний вугільний бізнес, а це, до речі, мільярдні обороти, близько 14 мільярдів гривень.
«Є ще третій гравець. Це – Володимир Путін, найпотужніший з усіх трьох»
«Є ще третій гравець. Це – Володимир Путін, найпотужніший з усіх трьох»

Є ще третій гравець. Це – Володимир Путін, найпотужніший з усіх трьох. Він поки що не включив увесь свій ресурс. Але громадська думка в Росії підштовхує його до цього. Я не думаю, що відбудеться введення російських військ, але цього і не потрібно вже. Адже Антрацит уже захопили донські козаки, в Слов’янську дуже багато чеченців – напередодні мені дзвонили люди зі Слов’янська і розповідали про це. В Краматорську міськвідділ міліції вже давно захопили чеченці й сидять там. Вони і російською погано розмовляють, не те, що українською.

Тобто, може введення російських військ і не буде, але будуть вторгнення цих груп чеченців, донських козаків чи якихось ще нерегулярних формувань. І вони будуть робити свою справу – роздмухувати громадянську війну в регіоні.

Я думаю, що зараз цей процес не може контролювати ані уряд України, ані Ахметов, ані Янукович, ані навіть Путін, ніхто взагалі. Бо справа дійшла до того, що вже люди почали воювати між собою. Це вже – дійсно громадянська війна. І якщо у проросійських сепаратистів – хоча я думаю, що там не так Росія в пріоритеті, як ненависть до всього українського – є зброя, фінансові ресурси, то у патріотичних сил немає нічого. Ми і беззбройні, і без грошей.
Зараз цей процес не може контролювати ані уряд України, ані Ахметов, ані Янукович, ані навіть Путін, ніхто взагалі. Це вже – дійсно громадянська війна

– Як Ви оцінюєте хід антитерористичної операції?

– Антитерористична операція йде вже довго, але не дає ніякого результату. І невідомо, чим вона закінчиться. Тим більше, що ця операція навпаки викликала тільки збільшення радикалізації, і на допомогу сепаратистам в Слов’янськ їдуть люди з Криму, з Чечні. Зараз те ж саме відбувається у Донецьку – я знаю, що туди їдуть недонецькі проукраїнські сили. Для чого? Ми не знаємо, що вони будуть там робити і хто їх може контролювати. Боюсь, що може спрацювати одеський сценарій – відбудуться свідомі чи несвідомі провокації. А тепер уявімо (я образно кажу), що Корчинський і його люди приїдуть туди захищати ветеранів від провокацій на 9 травня. А є інформація, що сепаратисти організовуватимуть парад ветеранів, а потім самі їх битимуть під виглядом «Правого сектору». І от начебто хтось приїхав захищати ветеранів. Одна справа, якщо раптом справді хтось поб’є ветеранів, коли всі знають, хто це зробив, і зовсім інша, якщо там дійсно буде Корчинський чи «Правий сектор». Це одразу ж дасть потрібний матеріал російським телеканалам, якого вони так прагнуть, і загострить ситуацію, тому що «Правого сектору», хоча він міфологізований, але його бояться. Ця війна починалася як інформаційна війна. Зараз вплив російських ЗМІ на населення дуже сильний, тим більше, що українські канали вимикаються.

– Що можна зробити в такій ситуації?

– На війні – як на війні. Треба воювати інформаційно, треба готуватись до того, що буде справжній збройний конфлікт.

Навіть, якщо Ахметов завтра прийде до сепаратистів і скаже: «Все, хлопці, дякую, ось вам по 100 баксів, час розходитися», нічого не відбудеться, тому що він може контролювати хіба що керівництво цієї Донецької республіки. Але вже настільки багато зброї видано людям, що люди цю зброю так просто не здадуть. Вони відчули свою безкарність, вони заходять в банк – беруть гроші, заходять в автосалони – вивозять машини звідти, і їм за це немає нічого. Вони, ці бідні люди – а вони дійсно бідні, вихідці з депресивних шахтарських містечок, – відчули, що можна жити інакше, і що вони – володарі своєї долі, а не просто раби якогось там вугільного генерала чи господаря копанки. Вони вже не здадуть зброю. Навіть, якщо зараз переможе армія, така махновщина ще довго там триватиме. Тож буде дуже багато роботи правоохоронним органам, які треба перед тим ще створити, аби вони справді щось робили. Бо зараз їх немає.
Вихідці з депресивних шахтарських містечок відчули, що можна жити інакше, і що вони – володарі своєї долі

– Як Ви вважаєте – до того, що відбувається зараз на Донбасі, призвели події на київському Майдані? Чи столичний Майдан став лише штучним приводом для нинішнього загострення на Сході України?

– Майдан був лише приводом, чітко простежується сценарій російської інформаційної війни. Деякі дії на Майдані – той самий розгін студентів із побиттям, що й досі не зрозуміло, хто їх побив і чому, – вказують на існування сценарію Путіна із дестабілізації ситуації в Україні. І Янукович відігравав у ньому роль агента Путіна, тому Майдан дав інформаційний привід для цієї війни. І, мабуть, все відбулося так, як було заплановано – про це багато писали, таким і був сценарій.
Янукович відігравав у сценарії Путіна роль агента

Але Путін розумів, що Янукович не переможе, і Янукович, мабуть, його не дуже влаштовував, а свого кандидата в Путіна не було. Тому для нього ця ситуація, коли Януковича викинули з країни, коли Янукович втік, коли в країні загальна дестабілізація, більш вигідна, ніж Україна з президентом, на якого Путін може якось і впливає, але не здатен контролювати повністю. До того ж, більшість населення України має проукраїнські погляди.
  • Зображення 16x9

    Дмитро Баркар

    У журналістиці з 1995 року. Працював регіональним кореспондентом BBC-Україна. З 2008 року – парламентський кореспондент радіо Ера-FM. З 2010 року –  на Радіо Свобода (кореспондент, редактор та ведучий програм). Основна тематика: політичні події та аналіз.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG