Українці проти пропаганди Росії у фільмах і книжках

Київ – «Ні – «ватним» кіно і книзі в Україні!» – так формулюють свої вимоги до влади, власників телеканалів і книговидавців громадські активісти. За умов «гібридної війни», яку Росія веде проти України, українці дедалі частіше не хочуть дивитись телевізійні серіали, кінофільми і читати книги, вироблені у Росії. Вимоги громадян підтримали чиновники. За повідомленням прес-служби віце-прем’єр-міністра Олександра Сича, український уряд розглядає можливість ввести ліцензування на російські книги. А Державне агентство України з питань кіно, у рамках запровадження санкцій у галузі культури щодо Росії, вже відмовило у видачі прокатних ліцензій телесеріалу «Біла гвардія» і кінострічці «Піддубний».

Тим не менше, серіали про «доблесних» російських військових, агентів ФСБ, поліцейських («ментів») і далі крутять українські телеканали – в стик до повідомлень про бої на сході України, де серед бойовиків угруповань «ДНР» і «ЛНР» чимало колишніх і чинних російських силовиків.

Російський серіал «Біла гвардія», знятий за мотивами однойменної повісті Михайла Булгакова у Києві, і кінострічка «Піддубний» (про українського борця Івана Піддубного) визнані такими, що «демонструють зневагу до української мови, культури і державності.., а окремі факти спотворені і переписані на користь Росії», – зазначено в офіційному повідомленні міністерства культури, до складу якого входить Державне агентство з питань кіно.

Експерти агентства пояснили, що за умов інформаційної війни з боку Росії Україна має захищати національні інтереси в інформаційно-культурному просторі. З ними згоден політолог Володимир Фесенко – на його думку, рішення заборонити прокат названих вище кіновиробів обумовила російська «гібридна війна» проти України.

«Війна йде не тільки на сході країни, і не лише війна зброєю, – є інформаційна війна. Плюс є атмосфера війни, такий складний гострий політичний і психологічний контекст. Так чи інакше, демонстрація російських фільмів буде викликати у частини суспільства певну критичну психологічну реакцію, а у декого навіть й агресивну реакцію. Це факт, з яким треба рахуватись і треба у цій сфері мінімізувати ризики конфліктів. Особливо у тих випадках, коли є персонажі, пов’язані з Україною, і вони подаються у негативній конотації», – зазначив експерт у розмові з Радіо Свобода.

Українці оголосили бойкот «ватному кіно»

Українська громадськість пішла далі – висунула вимоги до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення і до власників телеканалів заборонити прокат російських серіалів. Багатосерійні «романи» про «доблесних» російських військових, агентів ФСБ, поліцейських («ментів») українські телеканали продовжують демонструвати, часто – в стик до повідомлень про бої на сході України, де серед так званих «добровольців» чимало колишніх, а то і чинних російських силовиків. Ці серіали отримали назву «ватних», або ж «ватного ТБ» – оскільки українці називають «ватниками» російських найманців, які воюють на Донбасі, і російських журналістів. У чому небезпека таких серіалів, Радіо Свобода розповів громадський активіст Олексій Кляшторний.

«Українські телеканали – виглядає, що так звані українські – фактично виступають нині агентами Кремля і президента Путіна, – зазначає він. – Вони зомбують громадян України в інтересах «величі Росії», звеличення всього московського і приниження й цькування усього українського. Я знаю, що серед українців побільшало людей, які бойкотують не лише російські харчові або промислові товари, але і російську культуру».

Олександр Ткаченко – директор голдингу «1 плюс 1 Медіа», який першим заявив про відмову демонструвати російські серіали, пояснив колегам-журналістам свою позицію: «У час, коли іде неоголошена війна, в якій беруть участь російські найманці на сході України, у час, коли було окуповано Крим, на наш погляд, неможливо демонструвати фільми, які насправді пропагують або вихваляють дії російських військових, спецпризначенців... Публічно я з боку телевізійників не бачив підтримки нашого рішення, особливо – від загальнонаціональних каналів. Але ми знаємо, що певні вагання і думки з цього приводу існують у керівників каналів».

​Голова Національної ради з питань теле- і радіомовлення Юрій Артеменко визнав, що за умов інформаційної війни українському телебаченню доведеться відмовлятись від співпраці з Росією: «Ні для кого не секрет, що Україна не була готова до інформаційної війни. Чому я так кажу? Тому що ми з вами завжди будували демократію, а демократією воювати з брехнею дуже і дуже важко. Тому зараз у нас удосконалюється армія, удосконалюється і наш медіа простір».

Українське книговидання: цензура чи самосвідомість?

Україна відфільтровує від російської пропаганди і книжковий, літературний простір. Так, уряд розглядає можливість ввести ліцензування на російські книги, а заодно і підтримати власних видавців, запровадивши квоти на іноземну продукцію. За словами автора цієї пропозиції, віце-прем’єр-міністра Олександра Сича, український книжковий ринок перетворився на звалище російських видавництв. Все, що постачає в Україну російське книговидання, має «третьосортний» характер, вважає Сич: «Ми ніби інформаційне звалище, в яке скидають те, що не потрібно російському суспільству, плюс, скидають спеціальний продукт, спрямований на дестабілізацію ситуації в Україні», – зауважує Сич

З огляду на ситуацію, керівники Львівського форуму видавців і Громадська рада форуму вирішили бойкотувати російських видавців. «Ми сподіваємося, що запропоновані заходи сприятимуть, крім послаблення російської казни та зниження ідеологічного впливу, оздоровленню і зміцненню українського книжкового ринку», – заявили організатори форуму.

На думку президента Форуму видавців Олександри Коваль, пропорція імпорту в українських книготорговельних мережах повинна змінитися. «Від 80% до 20%, які є зараз (80% – російського виробництва, 20% – українського, включно з російськомовними виданнями), вона повинна була би змінитися до 20% на 80%. Тобто на протилежну», – сказала пані Коваль в ефірі Радіо Свобода.

Як збільшити кількість українських книжок? Народний депутат, член парламентського комітету з питань культури Олександр Бригинець пропонує, по-перше, надати державну підтримку українському книговиданню й українській книжці. А по-друге, звернутись до книгарень з проханням добровільно, без урядових наказів і цензури, відмовитись від продажу антиукраїнської літератури. Щодо кінопродукції, то державна політика у цій галузі повинна працювати на розвиток власного виробництва, вважає Бригинець.

«Є таке поняття – цензура, а є поняття патріотична свідомість. Цензура, це коли держава зобов’язує всіх бути патріотами, а свідомість або ж самосвідомість – то зовсім інше. Припустимо, ці російські фільми, які заборонили: свого часу Богдан Сільвестрович (Ступка) відмовився грати в одному з них. А ті телекомпанії, які тут, в Україні, залежать від російського капіталу, не можуть проявити патріотизм, тож їх треба давити цензурою, – пояснив депутат Радіо Свобода і додав: – Я закликаю всіх, хто спроможний, не чекати, коли держава буде вводити цензуру, а виявляти самосвідомість і самим на робочому місці (на телеканалі, який транслює «чужі» серіали, у книгарні, яка продає книжки, і російські у тому числі), не допускати трансляції, продажу і так далі усього, що носить антиукраїнський характер».

Купувати російські товари сьогодні – означає опосередковано «фінансувати терористів», кажуть громадські діячі, які очолили рух відмови від російської пропаганди. На їхню думку, українське суспільство потребують якісних, цікавих, корисних для поглиблення знань кінофільмів, серіалів, книжок – але вироблених в Україні.