Європейський суд з прав людини розглядає три справи, подані Україною проти Росії, дві з яких стосуються Криму, а одна дітей-сиріт на Донбасі, яких раніше вивозили до Росії. Проти України жодна держава наразі не подавала позовів до Європейського суду з прав людини, який фунціонує при Раді Європи у Страсбурзі. Україна вважає, що з допомогою Страсбурзького суду зможе краще захищати права своїх громадян в анексованому Криму та на окупованих сепаратистами теренах Донбасу.
В історії Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) було всього 16 справ «держава проти держави», і в Україні набула розголосу справ «Грузія проти Росії» після війни 2008 року. Тепер загальна кількість міждержавних позовів через три українські справи доведена до 19. Як правило, розглядаються вони довго.
Як заявила в інтерв’ю Радіо Свобода урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ Наталія Севастьянова, перша справа була подана 13 березня цього року – за три дні до незаконного «референдуму» в Криму, адже вже відчувалося, що ситуація з правами людини в Криму погіршується.
«Україна вважала, що є загроза порушень через загрозу життю, а також загроза тортур і нелюдського поводження чи принижень. Таким чином ми звернулися до Європейського суду (з прав людини), і він визнав, що в Криму є ризик порушень для громадян статей другої та третьої Конвенції (про захист прав людини та основоположних свобод) – права на життя, а також небезпека тортур та негуманного поводження», – каже в інтерв’ю Севастьянова телефоном з Женеви, де відбуваються слухання українського питання в Комітеті ООН проти тортур.
За її словами, масові порушення прав людини на півострові відбуваються через те, що «Росія порушила і спочатку окупувала, а потім і анексувала частину нашої території».
«Найбільш незахищена категорія населення»
Друга справа «Україна проти Росії» стосується викрадення дітей-сиріт з Донбасу і вивезення їх до Росії у липні цього року. Та справа набула розголосу, і дітей було повернуто.
Наталія Севастьянова пояснює: «Для того, аби створити якусь картинку на російському телебаченні, дітей-сиріт з дитячих будинків під дулами пістолетів вивозили на територію Російської Федерації без жодних належних документів. Ми одразу звернулися до Європейського суду (з прав людини), щоб той вказав Росії повернути дітей-сиріт негайно на територію України. Суд відреагував за кілька годин, і діти були повернуті».
За словами уповноваженої, Київ не відкликає цей позов, бо були ще кілька повторних спроб з боку сепаратистів і російських сил вивезти дітей-сиріт до Росії. Києву це болить, бо за її словами, діти-сироти є найбільш незахищеною категорією населення.
«Незаконна екстрадиція»
Третя справа «Україна проти Росії» стосується знову Криму, але прав окремої людини – сина лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва Хайсера.
Ця справа для України важлива, бо, на думку української сторони, може стати прецедентом для оскарження рішень кримських судів, які були українськими, а тепер вважають себе російськими і штампують рішення.
«Вона буде прецедентом у більшості справ у майбутньому. Адже відомо, що ті суди, які наразі функціонують в Автономній республіці Крим, не є судами в розумінні міжнародного права. Адже це анексована нелегально територія, і тамтешні судді – це колишні українські судді, які виносять рішення іменем Російської Федерації, а в кінці рішення ставлять печатку з тризубом України. Ці документи не мають правових наслідків в жодній цивілізованій країні світу, окрім, мабуть, Російської Федерації», – каже Севастьянова.
Хайсер Джемілєв, який був під підозрою в причетності до однієї кримінальної справи, перебував у кримському СІЗО, але його вивезли до Краснодарського краю Росії з Криму.
«Російська Федерація намагалася тиснути на Мустафу Джемілєва для того, аби кримські татари підтримали анексію Криму, адже меджліс кримсько-татарського народу зараз, мабуть, єдина будівля в Криму, де майорить український прапор. І російська сторона намагалася тиснути на сина Мустафи Джемілєва, і ми звернулися до Європейського суду (з прав людини), щоби захистити його інтереси і вказати, що рішення судів Росії, які будуть стосуватися сина Джемілєва, не будуть мати жодних правових наслідків», – каже Севастьянова.
За її словами, вивезення Хайсера Джемілєва до Росії є нелегальною екстрадицією, адже Україна вважає Крим своєю територією, а Джемілєв-молодший є громадянином України.
