Прага – У Чеській столиці Празі за ініціативою громадських організацій відбулося обговорення результатів українських виборів і майбутнього України. Зокрема Українські та чеські експерти дискутували з приводу обсягів допомоги, наданій Києву чеським Міністерством закордонних справ, а також – про різницю між ставленням до української кризи офіційної Праги і чеської громадськості.
Три чеські неурядові організації, зокрема Інститут європейської політики EUROPEUM, Асоціація з міжнародних питань AMO і чеське представництво Фонду Гайнріха Белля, організували у Празі дискусію про можливості і виклики, перед якими постала Україна після проведення позачергових президентських і парламентських виборів. Особливу увагу учасники дискусії приділили чеському внеску у розвиток сучасної України.
До дискусії долучилися, зокрема, українські журналісти з Луганська і Криму, члени згаданих чеських організацій, представник Міністерства закордонних справ Чехії Любош Веселий і керівник і засновник громадської організації «Центр UA» Олег Рибачук.
Веселий розповів про багатогранну допомогу, яку Чехія надає Україні вже не один рік, і підкреслив, що матеріальна допомога – це не головне.
«Гроші неважливі, бо грошей можна витратити багато. Важливо, щоб наші проекти мали конкретний вплив, щоб ми дійсно передавали свій досвід. Важлива змістовна, конкретна ініціатива там допомагати», – сказав він.
Веселий наголосив, що не Євромайдан зініціював подібну допомогу, – вона існує вже давно. Зокрема, за його словами, у рамках Вишеградського фонду, Україна є пріоритетною темою для Чехії ще від 2005 року.
На двосторонньому рівні Чехія також має довгострокові проекти допомоги Україні. Наприклад, Міністерство закордонних справ постійно розширює програми з обміну студентів, запрошує до Чехії українських лікарів на стажування, консультує представників місцевої влади і допомагає незалежним ЗМІ в Україні.
Важливість такої співпраці підкреслив під час своєї промови і Рибачук. Він наголосив, що Європейський Союз несе не меншу відповідальність за успішність нового українського уряду, ніж громадськість, яка привела нових людей до влади після Майдану. За його словами, Брюссель має не просто давати Україні гроші на впровадження реформ, але і переконатися, що ці реформи будуть впроваджені.
«ЄС має у своєму розпорядженні фінансовий ресурс. Він знає, які реформи треба проводити і в якій послідовності. Наше звернення до ЄС дуже просте: ви не маєте права фінансувати імітацію реформ», – сказав він.
Чехи під впливом російської пропаганди
Однак, старший науковий співробітник Інституту EUROPEUM Вєра Рігачкова розповіла, що незважаючи на активну діяльність чеської дипломатії в українському питанні, більшість самих чехів не підтримують те, як події розгортаються в Україні – за її даними, близько 15 відсотків чехів підтримують Україну, у той час як приблизно 30 відсотків налаштовані негативно.
На думку Рігачкової, таке ставлення сформувалося через практичну відсутність громадських дискусій на тему чесько-українських відносин і суперечливої поведінки чеської політичної еліти. Відіграють свою роль у цьому і місцеві медіа.
«Це ставлення спричинено висвітленням у ЗМІ, а головне тим первинним акцентом одразу після початку конфлікту на Сході України. Чеські журналісти користувалися російськими джерелами, ідеями та інтерпретаціями. Вплив російської пропаганди у Чехії відчувається доволі сильно», – сказала вона.
Ці слова підтвердили деякі учасники дискусії. Присутні у залі глядачі, наприклад, питали, чому Україна не визнає «Новоросію» і продовжує проливати кров і чи не змусять громадян Чехії, які наразі проживають в Україні, воювати на Донбасі.
