Юрій Примачук
Київ – Українські волонтери сьогодні взяли на себе безліч обов’язків – від допомоги переселенцям і пораненим до закупівлі військового спорядження. Проте законодавча база залишається ще з того часу, коли волонтерський рух мав менші масштаби та інші проблеми. Тому депутати планують ухвалити новий закон, називаючи його оптимальним для сьогоднішньої ситуації. Самі доброчинці справді мають немало зауважень і побажань до влади. Та чи всі їх вирішить цей закон?
Реформувати волонтерське законодавство в Україні почали ще у вересні. Тоді від оподаткування звільнили допомогу учасникам АТО, пораненим та переселенцям. Та, за словами фахівців, потрібні глибші реформи. Проект змін до профільного закону уже пройшов перше читання у Верховній Раді і наразі готується до ухвалення в цілому.
Ідея нового закону – лібералізація, щоб кожен волонтер міг отримати офіційний статус і працювати відкритоІван Крулько
«Чинний закон писали під Євро-2012, для певних організацій. І там ускладнили легалізацію для волонтерів і їхню діяльність загалом. Ідея нового закону – лібералізація, щоб кожен волонтер міг отримати офіційний статус і працювати відкрито» – пояснив Радіо Свобода один із авторів законопроекту депутат Іван Крулько. За його словами, зараз є лише 68 офіційних організацій, а решта 95% волонтерів вимушені працювати нелегально.
Легалізація волонтерів справді на часі, вважає координатор фонду «Твори добро» Тетяна Попова. «Волонтери зараз справді у напівлегальному становищі. Їм самим подекуди потрібна допомога, тож ми часто цих людей беремо під крило свого фонду. Немає інформаційної бази, держава не надає людям потрібної інформації і сприяння» – пояснює вона.
Добра воля замість бюрократії
Оптимізація включає, зокрема. скасування обов’язкове отримання у Міністерстві соціальної політики статусу волонтерської організації, натомість легалізують неформальні волонтерські групи. Критерієм волонтерства тепер буде лише виконання вимог закону – неприбуткова діяльність шляхом надання волонтерської допомоги.
Ще усім охочим дозволять індивідуальну діяльність, адже зараз допомагати можна лише у складі організації, уклавши з нею договір. І якщо, наприклад, хочеш передати ковдри бійцям – треба укладати договір з організацією, яка укладатиме договір із військовими на надання допомоги. На думку авторів, це відбиває у людей бажання працювати легально, тож тепер договір буде добровільною справою.
«Так, першочерговим є узаконення індивідуальної діяльності волонтерів. Порядок роботи має бути таким, щоб ці волонтери уникали надміру роботи з паперами, адже бухгалтера можуть дозволити собі не всі», – розповів Радіо Свобода координатор «Народного проекту» Давид Арахамія.
Прибрали і вікові обмеження (раніше допомагати можна було лише з 18 років), які фахівці вважали штучними. А оскільки у невеликих організацій грошей на обов’язкове страхування немає, його вирішили зробити необов’язковим.
«Найголовніше тут – з’ясувати, хто такий волонтер. Бо в законодавстві такі критерії чітко не прописані. – розповів Радіо Свобода координатор групи «Народний тил» Георгій Тука. – В нашому середовищі теж нема чіткого визначення. Одна людина сидить і у вільний час у власному гаражі варить буржуйки. Хтось їздить у Дебальцеве чи допомагає у лікарнях. Це волонтери? Як на мене, так! А ті негідники, які за 7 тисяч гривень зарплати з коробками ходять – це на мій погляд шахраї, а не волонтери. Почати слід із визначень»
Натомість Іван Крулько пояснює: проблему псевдоволонтерства у цьому законі і не ставили. Цим питанням мають займатися правоохоронні органи.
Ті негідники, які за 7 тисяч гривень зарплати з коробками ходять – це на мій погляд шахраї, а не волонтериГеоргій Тука
«Взагалі все у світі змінне, тож не треба вважати, що дискусія закрита. Якщо виникнуть інші питання – вони будуть вирішуватися в оперативному режимі. Зараз головне – щоб волонтерський рух розвивався», – додав депутат.
Волонтери: проблем вистачає
За словами волонтерів, крім легалізації є й інші проблеми, зокрема бюрократичні. В організації «Народний проект» підтверджують: бюрократичні перешкоди є, з ними стикалися. Вирішували суперечності за допомогою юристів-волонтерів організації. Проте не всі їх мають.
«Приходиш до податкової реєструвати рахунок – а там нічого не знають і нема ніяких рекомендацій. І може вийти, що введуть щось заднім числом, а ти потім бігай і виправляй», – зауважує волонтер Марина з організації «Батальйон «Сітка».
Оренда дорога, а надавати приміщення безоплатно ніхто не хоче. Але ж є вільні приміщення, зокрема комунальної власності
Оренда – також проблемне питання, додає волонтер: «Ми постійно з цим стикаємося: оренда дорога, а надавати приміщення безоплатно ніхто не хоче. Але ж є вільні приміщення, зокрема комунальної власності – і місцева влада має про них дані. Можливо, слід розробити механізм пільгової оренди для волонтерів?»
Є і порівняно нове питання – безпека волонтерів. Георгій Тука стверджує: Захист у різних формах справді потрібен, бо волонтерська діяльність стає небезпечною. І не лише на фронті, а і в тилу, про що свідчать вибухи і напади у Запоріжжі, Одесі та Києві.
На думку Давида Арахамії, потрібне право на зброю для самозахисту, особливо це актуально зараз, після нападів на офіси волонтерів. З цим проханням його організація вже звернулася у Раду волонтерів при Міноборони. Траплялися і випадки, коли дані про волонтерів невідомі особи передавали терористам, тож постає питання про посилений захист персональних даних волонтерів.
Якщо законодавці досі чекають незрозуміло чого – це їхні проблеми, а нам – армію рятуватиГеоргій Тука
Не змінилися у нас і митні правила, тож формально значна частина ввезеного спорядження – контрабанда. «Законодавство у нас справді безглузде. От ніхто не може завозити автомобілі, яким більше ніж 8 років, а я вже більше 100 завіз. – каже Георгій Тука. – Вони потрібні нашому війську, і байдуже, що це контрабанда. Якщо законодавці досі чекають незрозуміло чого – це їхні проблеми, а нам – армію рятувати!»Початок форми
