Доступність посилання

ТОП новини

Йдеться про тектонічний зсув у відносинах України з НАТО – Костюченко


Президент України Петро Порошенко та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ
Президент України Петро Порошенко та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ

«Участь генсекретаря НАТО в засіданні РНБО – це безпрецедентна подія»

Допомога через трастові фонди, тісніша військово-технічна співпраця, консультації радників, навчання українських військовослужбовців – такою буде «політична і практична підтримка» України Північноатлантичним альянсом, за словами генерального секретаря цієї організації Єнса Столтенберґа. Візит очільника альянсу до Києва засвідчив якісні зміни у відносинах України й НАТО, вважають деякі експерти. Радіо Свобода зʼясовувало, у чому полягатиме чи може полягати підтримка альянсом України в умовах російської агресії.

Один із підсумків візиту генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа – підписання угоди про створення в Україні представництва НАТО. Донині альянс у Києві представляли Офіс звʼязку та Центр інформації й документації НАТО, а також безпосередньо дипломатичні представництва країн-членів альянсу.

Голова координаційної ради громадської ліги «Україна-НАТО» Сергій Джердж пояснив у коментарі Радіо Свобода, що обидві ці організації збережуться, але працюватимуть у структурі представництва НАТО.

«Це представництво буде мати статус посольства, статус дипломатичної місії, – зазначив експерт. – Повноцінне посольство НАТО буде мати політичного керівника, який зможе тут артикулювати рішення і позиції НАТО. Думаю, що такий керівник буде мати повноваження доносити інформацію НАТО, а через нього буде здійснюватися комунікація безпосередньо з генеральним секретарем, з Північноатлантичною радою, що спростить наш діалог, зробить його оперативнішим».

Серед домовленостей, про які поінформували у Києві керівництво України й альянсу, – також Дорожня карта партнерства у сфері стратегічних комунікацій та Декларація про посилення оборонно-технічного співробітництва. Про них повідомили за підсумками засідання Ради нацбезпеки й оборони, в якому взяв участь зокрема й сам генсекретар НАТО.

Україна стає центром інтересів – експерт

Експерт із питань безпеки Юрій Костюченко вважає, що візит Столтенберґа засвідчив «тектонічний зсув» у відносинах України з Північноатлантичним альянсом. «Йдеться про зміни в структурі європейської безпеки. Україна стає центром інтересів, можна сказати, отримує роль важливого гравця в системі європейської безпеки», – каже він.

Аналітик називає участь генсекретаря НАТО в засіданні РНБО безпрецедентною подією. «Це свідчить про те, що безпека України вже є важливим фактором у структурі континентальної безпеки, і НАТО докладатиме зусиль для підтримки свого безпекового простору, який включатиме також і Україну, – зазначає Юрій Костюченко. – По-друге, було заявлено, що дії Росії на Донбасі є основним чинником військово-політичної дестабілізації, тобто було визначено напрями і джерела основних загроз».

Про членство поки не йдеться

На засіданні РНБО генсекретар НАТО заявив про «політичну і практичну підтримку», яку альянс продовжує надавати Україні. Минулого року Україна й НАТО домовилися про 5 трастових фондів, які акумулюватимуть кошти на підтримку і реформування української армії. Серед напрямків роботи цих фондів – реформування систем логістики і стандартизації Збройних сил України, модернізація систем звʼязку й автоматизації української армії, а також перепідготовка українських військовослужбовців.

«Ми будемо надавати допомогу у підготовці і навчанні людей в Україні на всіх рівнях, одночасно як цивільному, так і військовому персоналу, щоб бути ефективнішими у сфері комунікацій», – додав Єнс Столтенберґ наприкінці свого візиту у Київ.

Крім того, за словами генерального секретаря, НАТО продовжить допомагати Генеральному штабу і Міністерству оборони за участі радників альянсу. Раніше цього тижня видання Times писало, що через повідомлення про ймовірність скоєння сепаратистами радіоактивної атаки в Україну прибули експерти НАТО з ядерної і хімічної зброї.

Говорячи про перспективу членства в альянсі, і президент України, і премʼєр-міністр напередодні визнали, що про остаточну інтеграцію в близькому майбутньому говорити зарано – попри підтримку ідеї членства українцями, яка, за словам Петра Порошенка, перевищила 60 відсотків. Юрій Костюченко, однак, каже, що ефективна й глибока співпраця з НАТО можлива й без членства в цій організації.

«У чому вона може полягати, це комплексне питання. Це може бути навчання військовослужбовців, уніфікація систем озброєння, систем звʼязку, командні практики. Ми маємо рухатися до однакових методик управління військами», – зазначає експерт, пояснюючи, що наразі методики НАТО є ефективнішими за інші.

Президент України Петро Порошенко (праворуч) та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ. 22 вересня 2015 року
Президент України Петро Порошенко (праворуч) та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ. 22 вересня 2015 року

Україна потребує можливостей ефективно оборонятися

Питання постачання Україні зброї у присутності генерального секретаря НАТО (організації, яка обʼєднує провідних західних партнерів Києва) порушували лише мимохідь. Згідно з повідомленням Адміністрації президента, Петро Порошенко на засіданні РНБО сказав, що «Україна зараз потребує не летальної зброї, а можливостей для ефективної оборони своєї території». Премʼєр Арсеній Яценюк, говорячи про російську агресію, наголосив на потребі України в «оборонних можливостях проти ядерної держави». Раніше цього місяця Яценюк казав про потребу України в «оборонному озброєнні». Аналогічну заяву в інтервʼю американському телеканалу CNN у вересні зробив і начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко.

Керівництво НАТО під час візиту у Київ про зброю не говорило. У травні Єнс Столтенберґ казав, що альянс не може ухвалювати рішення про постачання озброєнь Україні, оскільки це питання перебуває в компетенції урядів країн альянсу.

Голова громадської ліги «Україна-НАТО» Сергій Джердж називає потребу Україна в зброї такою, яку треба озвучувати активніше. Порушення Росією Будапештського меморандуму, за словами Джерджа, – ще не перегорнута сторінка, і стосується не лише його підписантів, але й усі країн-членів НАТО.

«Ми потребуємо всієї цієї допомоги, про яку йдеться останнім часом. Це і зброя, і матеріально-технічне забезпечення. Україні все згодилося б, якби це надавали країни-члени альянсу», – каже він.

20 березня видання Financial Times повідомило про плани Росії побудувати базу для своїх ВПС у Білорусі. Раніше, на початку вересня, агентство Reuters оприлюднило дані про будівництво Росією великої військової бази поблизу кордону з Харківською областю України.

В інтервʼю «Голосу Америки» колишній посол США у НАТО Курт Волкер пояснює це тим, що Росія прагне посилити свій військовий вплив на сусідні країни. «Росія може і взагалі не нападати, але сам факт присутності свідчить про те, що росіяни намагаються залякати і що вони збільшують можливості проникнення на територію України невеликих підрозділів з відповідним технічним оснащенням», – зазначив він.

Колишній посол США у НАТО наголосив, що альянс має всі можливості, щоб захистити себе і посприяти миру як у Європі, так і в усьому світі. Найбільшою загрозою для такої роботи, за словами Волкера, може бути лише нестача політичної волі в самому альянсі.

(Візит генсекретаря НАТО до України у фотографіях)

На цю ж тему:

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG