Київ – Конституційний суд розглядатиме 22 жовтня закон про люстрацію у звичному складі. Як повідомила прес-служба КСУ, в цьому органі не вбачають підстав для відсторонення від слухання справи про конституційність окремих положень закону «Про очищення влади» будь-кого із суддів. У КСУ прокоментували таким чином заяву прем'єра України Арсенія Яценюка, що Конституційний суд не може оцінювати даний закон через конфлікт інтересів: під люстрацію підпадає частина його складу.
Восьмеро членів Конституційного суду підпадають під люстрацію, тому чинний склад згаданої інституції не може оцінювати закон про очищення влади, заявив глава уряду Арсеній Яценюк.
«Уряд приймає рішення відправити до Конституційного суду свого представника з відповідною правовою позицією. Інтереси уряду буде представляти керівник департаменту з питань очищення влади пані Козаченко», – сказав він.
Бути в парламенті і мати депутатську індульгенцію по кримінальних справах їм не вистачає. Їм дуже потрібно, щоб їх ставленики були на місцях виконавчих органівТетяна Козаченко
Як розповіла директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко напередодні в ефірі Радіо Свобода, подання щодо перевірки на відповідність Конституції закону про очищення влади зробив пленум Верховного суду та сорок сім депутатів Верховної Ради. «Це 47 тих народних депутатів «Опозиційного блоку», яким цей закон заважає, щоб їх ставленики повернулися на державні посади. Тому що бути в парламенті і мати депутатську індульгенцію по кримінальних справах їм не вистачає. Їм дуже потрібно, щоб їх ставленики були на місцях виконавчих органів».
Можливо, відбудеться відвід суддів КСУ – Дрік
Конституційний суд хоче «тихо» скасувати люстраційний закон, але можливо, цього разу, як і півроку тому, жодного рішення не ухвалять, зауважує голова Громадського люстраційного комітету Олександра Дрік.
Можна відводити суддів, в тому числі суддів Конституційного суду, якщо є конфлікт інтересівОлександра Дрік
«Відповідно до нового антикорупційного законодавства, можна відводити суддів, в тому числі суддів Конституційного суду, якщо є конфлікт інтересів. В даному випадку є конфлікт інтересів. Тому може бути заявлено клопотання про відвід щонайменше цих восьми суддів, про яких ми говоримо, а це – половина суду», – зауважує вона.
У червні цього року тодішній голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко підписав і направив до Генеральної прокуратури докази для винесення підозри голові Конституційного суду України Юрію Бауліну щодо зловживання владою.
За інформацією голови Громадського люстраційного комітету Олександри Дрік, така інформація у Генпрокуратурі є щодо ще семи суддів (саме це, за її словами, міг мати на увазі прем’єр, оскільки за чинним законодавством, судді КСУ люстраційної перевірки не проходять), однак про підозру не оголошено нікому з них. Причиною вона називає політичну волю чинної влади, зокрема президента Петра Порошенка – аби «провести» через Конституційний суд зміни щодо адміністративної реформи.
Радіо Свобода направило запит до Генеральної прокуратури щодо згаданих проваджень і очікує на відповідь.
Тим часом президент Петро Порошенко закликає скасувати депутатську і суддівську недоторканність та створити антикорупційну прокуратуру.
За даними директора департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяни Козаченко, на сьогодні в Україні близько двох тисяч чиновників залишили посади через закон «Про очищення влади», з них – жодного судді.
Чому не звільняли суддів, спитайте у Верховної Ради – Романюк
Закон «Про очищення влади» передбачає звільнення у десятиденний термін осіб, які підпадають під критерії люстрації, в тому числі – і суддів, чому цього не зроблено – питання до Верховної Ради, зазначив в інтерв’ю «Українським новинам» голова Верховного Суду Ярослав Романюк.
Почала свою роботу тимчасова спеціальна комісія, яка перевіряла діяльність тих суддів, що вирішували питання щодо учасників масовий акцій на МайданіЯрослав Романюк
«Що стосується іншої складової, відповідно до закону про відновлення довіри до судової влади, почала свою роботу тимчасова спеціальна комісія, яка перевіряла діяльність тих суддів, що вирішували питання щодо учасників масовий акцій на Майдані. Таких матеріалів – кілька десятків, їх передали до Вищої ради юстиції, вона почала їхній розгляд. Вже перші рішення Вища рада юстиції прийняла», – сказав він.
Як розповіла Олександра Дрік, наразі комітети Верховної Ради розглядають законопроект щодо внесення змін до закону про очищення влади для його посилення. Зокрема, ними передбачена люстраційна перевірка суддів Конституційного суду.
