Доступність посилання

16 Серпень 2017, Київ 18:16

«Колишні друзі» України: що означає голосування в ООН щодо Криму?


Результати голосування на засіданні Генеральної асамблеї ООН за резолюцію про права людини в Криму, 19 грудня 2016 року

Рішення Генеральної асамблеї ООН щодо Криму є визначною дипломатичною перемогою у боротьбі з російською агресією, наголошує керівництво України. Міжнародна спільнота вперше офіційно визнала Росію «державою-окупантом». А також поклала на Кремль всю відповідальність за порушення прав людини на тимчасово окупованій території – в Криму. Експерти, у свою чергу, ухвалений документ називають початком деокупації півострова. Натомість правозахисники вказують на необ’єктивність резолюції. За їхніми словами, на лаві відповідальних за порушення громадянських прав жителів Криму має бути не лише Росія, а й «маріонеткова» кримська влада, руками якої здійснюються ці правопорушення, а також сама Україна.

Попри протести Росії, за ухвалення резолюції про права людини в анексованому Росією Криму проголосували 70 країн. Зокрема, держави Євросоюзу, США, Канада, Японія і Туреччина.

Натомість проти виступили 26 делегацій, серед них: Росія, Вірменія, Білорусія, Узбекистан. Утрималися від голосування 77 країн.

Найбільш дискусійною стала преамбула резолюції. У ній українська сторона наголошує на незаконності анексії Криму Росією. Саме це викликало хвилю критики у низки делегацій. За їхніми словами, в документі про права людини не повинні фігурувати такі політичні терміни, як «анексія».

Зокрема Казахстан, який голосував проти резолюції, пояснив свою позицію тим, що питання прав людини не повинно перетинатися із політикою. Водночас представники делегації наголосили: їхня позиція щодо територіальної цілісності України, відображена в резолюції 2014 року, не змінилася, і нинішнє голосування не заперечує її. Так само своє «проти» обґрунтувала і білоруська делегація.

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров натомість зазначив, що країни, які не підтримали резолюцію ООН по Криму, поставили під сумнів суверенітет України.

Росію визнали окупантом

Вперше в документах ООН Росія була названа «державою-окупантом», а Крим і Севастополь – «тимчасово окупованою територією».

Документ засуджує «утиски прав людини, дискримінаційні заходи» щодо жителів Криму, зокрема, кримських татар.

Росія має відновити в Криму правову систему і впустити на його територію міжнародних спостерігачів, йдеться в резолюції. А також скасувати рішення про визнання екстремістською організацією «Меджліс кримськотатарського народу».

Президент України Петро Порошенко назвав ухвалення резолюції «справжньою перемогою справедливості».

Резолюція має бути об’єктивною

Натомість правозахисники хоч і вітають ухвалення документа, однак мають до нього низку зауважень. За словами голови Центру інформації про права людини Тетяни Печончик, на лаві відповідальних за порушення прав людини має бути не лише Росія, а й «маріонеткова» кримська влада, руками якої здійснюються ці правопорушення, а також сама Україна.

«Це питання не стільки того, щоб якнайбільш дошкульно вжалити Росію. Це має бути націлене в першу чергу на дотримання прав людини в Криму. Об’єктивна резолюція мали би засудити громадянську блокаду Криму з боку України, будь-які майбутні спроби таких акцій чи такої риторики з боку держави», – зазначила правозахисниця в коментарі Радіо Свобода.

Також, зауважила експерт, в резолюції є заклик до Росії спростити доступ журналістів і правозахисників до Криму, натомість і сама Україна має здійснити цей крок. Крім того, не варто забувати про системну дискримінацію кримчан в українській банківській системі та обмеження евакуації майна з Криму, через що кримчани змушені залишати речі на окупованих територіях, додає Тетяна Печончик.

Тому, за її словами, ухвалення цієї резолюції – це також привід для України звернути увагу на виконання власних зобов’язань перед українськими громадянами, які живуть в Криму.

«Важливо, щоб майбутні резолюції, які будуть стосуватися Криму, були більш комплексним, фокусувалися саме на правах людини і не мали політичного відтінку», – резюмувала правозахисниця і додала, що саме політизація питання відняла під час голосування кілька голосів.

Резолюція – перший крок до деокупації Криму

А ось директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос наполягає: резолюція відповідає міжнародним стандартам та не може бути неполітичною.

Ухвалення цієї резолюції «перша, важлива підвалина» для формування стратегії для деокупації Криму, вважає експерт. Тепер у судових позовах як окремих громадян, так і української держави проти Росії це рішення буде вагомим аргументом на користь позивача, зазначив Семиволос.

«Якщо ми говоримо про деокупацію Криму дипломатичними методами, то ця резолюція закладає підвалини до цієї деокупації, оскільки вона офіційно називає речі своїми іменами. Окупацію – окупацією, окупанта – окупантом і, відповідно, територію окупованою. Найпростіше значення цієї резолюції пояснити через гроші. Ця декларація є підмурком для успішних судових процесів проти Росії, які коштують мільярди доларів», – зазначає Семиволос.

Те, як голосували держави під час ухвалення резолюції, показує їхнє ставлення до України.

«Всі ці розмови про те, що ми б проголосували, якби чогось не було – це абсолютна брехня і спроба зберегти хорошу міну при поганій грі. Особливо, коли стосується колишніх республік Радянського Союзу», – зазначив Семиволос.

Результати голосування – привід переглянути відносини з іншими країнами

Така поведінка «колишніх друзів», передовсім серед країн СНД – привід поставити крапку у відносинах із цими державами, говорить український політтехнолог, керівник проекту Free Crimea Тарас Березовець.

«Мене непокоїть велика кількість держав, які голосували «проти». У тому числі навіть Сербія: зрозуміло, що вона має особливі стосунки з Росією, але, з іншого боку, це країна, яка претендує на членство у Європейському союзі. Тому це теж великий привід для України поставити сьогодні запитання до наших європейських партнерів: чому країна, яку вони збираються брати в ЄС, підтримує агресію проти незалежної країни?» – зауважує Березовець.

За його словами, документ хоч і не має юридичної сили, однак важливий з точки зору донесення правди світу щодо ситуації у сфері прав людини в Криму.

Питання Криму не закрите

За словами голови фонду «Майдан закордонних справ» Богдана Яременка, резолюцію не варто недооцінювати, оскільки вона серйозно зміцнює правову і політичну позицію України. Документ пропонує механізми, які дозволяють продовжувати тиск на РФ в рамках ОБСЄ, Ради Європи та інших міжнародних організацій.

«Це не просто декларація, це розвінчування насаджуваною особисто Путіним і російською пропагандою тези про те, що питання анексії Криму закрите. Резолюція свідчить про те, що не закрите, і офіційна позиція світового співтовариства і найбільшої універсальної організації людства ООН полягає в тому, що анексія, здійснена в результаті окупації, є незаконною, неприйнятною і ніколи не буде визнана світовим співтовариством», – каже Яременко.

Експерт звертає увагу на те, що це друга резолюція, яку самостійно розробила та ініціювала українська дипломатія.

«Тут можна похвалити й українську дипломатію. Результат є, і це головне. Це так як і в спорті: яка різниця, з яким рахунком закінчується футбольний матч, якщо переможець зафіксований», – так прокоментував результати голосування Яременко.

Це перемога України

Ухвалення резолюції – це дипломатична перемога України на міжнародній арені, вважає колишній політв’язень, радник міністра закордонних справ України Геннадій Афанасьєв.

«Прийняття цієї резолюції – це ще одне підтвердження, що Україна тримає вірний курс і рухається у правильному напрямі. Це і є підтвердженнями, окрім свідчень свідків таких, як я, про те, що робить Росія», – каже Афанасьєв.

Для України не важливо, як ставиться до резолюції сама Росія, однак надважливо, як сприймає її міжнародна спільнота, говорить Афанасьєв. Оскільки від цього залежить, чи будуть продовжені санкції проти Російської Федерації. Бо лише соціально-економічна криза може вплинути на її рішення.

За понад 1000 діб окупації зараз підтверджено 269 кейсів порушення прав людини в окупованому Криму, зазначив Афанасьєв.

Після ухвалення резолюції управління Верховного комісара ООН має підготувати доповідь про порушення прав людини в Криму.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG