Доступність посилання

28 Червень 2017, Київ 19:01

2016-й став для України і ЄС роком зняття «рожевих окулярів» – експерт


Ілюстраційне фото. Прапор ЄС під час Євромайдану у Львові, грудень 2013 року

Брюссель – Повільні українські реформи, блокування асоціації з ЄС у Нідерландах, «Брекзит» і внутрішні проблеми об’єднаної Європи…Загалом 2016 рік у відносинах українців та громадян Євросоюзу став роком розвіювання ілюзій. Втім, за свідченнями брюссельських активістів і дипломатів, останній рік приніс і деякі позитивні новини: Україна зберегла свій оптимізм щодо ЄС, національна ідентичність українців зміцніла, а відносини з НАТО стали майже «родинними».

Цього року українські реформи «ледь волочили ноги», кажуть оглядачі у Брюсселі. Європейська співдружність вже зачекалася результатів перетворення України на державу з вільним ринком, чисту від корупції та олігархату. Як коментує Марк Франко, аналітик із брюссельського королівського Інституту міжнародних відносин «Еґмонт», відсутність критичної маси реформ, призводить до того, що ні економічного, ні політичного просування в українському суспільстві не видно. Колишній дипломат і працівник Єврокомісії Франко звертає увагу на те, що, за оцінками міжнародних агенцій і щодо легкості ведення бізнесу, і щодо корупції, і щодо індексу прозорості чи сприйняття шахрайства громадянами, Україна на світовому рівні й далі «пасе задніх».

Марк Франко
Марк Франко

Реформування йде дуже повільно. Але і Брюссель, і європейські столиці продовжуватимуть тиснути для реалізації цих реформ

«Україна все ще погано котирується на міжнародній арені, – констатує Франко. – Реформування йде дуже повільно, а через це держава не спроможна досягнути критичної маси цих реформ, які б зруйнували існуючий олігархічно-політичний зв’язок. Але, з огляду на те, що Україна для ЄС є ключовим партнером, і Брюссель, і європейські столиці продовжуватимуть тиснути для реалізації цих реформ».

«Наразі всі чекають конкретніших і швидших результатів», – каже аналітик, наголошуючи, що сформовану десятиліттями олігархічну політичну систему насправді дуже складно зламати, чому підтвердженням є й цьогорічні розчарування та «вихід із гри» запрошених іноземних політиків, на кшталт Абромавичуса, Деканоїдзе чи Саакашвілі.

«Національна ідентичність українців стала ще виразнішою» Ярабік

Деякі експерти звертають увагу на те, що у 2016 році сталася така символічна подія, як накриття зруйнованого катастрофою 30-річної давності Чорнобильського реактора.

На думку експерта аналітичного Центру Карнеґі Балаша Ярабіка, деякі зрушення в українсько-європейській сфері помітні – зокрема «безвіз», який має запрацювати вже незабаром. Однак він стверджує: рік що минає, став роком, коли «і Україна, і ЄС у своїх відносинах нарешті зняли «рожеві окуляри».

Балаш Ярабік
Балаш Ярабік

«Європейський союз нині сприймає Україну як особливу державу, яка потребує значної уваги, розуміння, ресурсів і, безумовно, більше часу. Українці, у свою чергу, усвідомили, що через внутрішній конфлікт і «Брекзит» Євросоюз не спроможний виконати швидкі обіцянки, а зближення з Україною потребує великих коштів. Але те, що краще організована Україна колись може стати частиною краще організованої співдружності, залишається чинним. Нарешті, українська національна ідентичність за цей рік зміцніла й довела, що вона стала ще більш європейською», – вважає Ярабік.

«Крим це не українська, а світова проблема»

Більше європейськості з’явилося в законах України. Це бачить Пьотр Косцінський з Польського інституту міжнародних справ. Збільшилася торгівля, Угода про асоціацію, хоч і не ратифікована, але діє, а допомога Україні з боку ЄС залишається, як і в попередні роки.

Пьотр Косцінський
Пьотр Косцінський

«Зближення України з Євросоюзом не є таким швидким, як ми думали чи хотіли б, – каже польський аналітик. – А те, що відбулося в Криму і зараз відбувається на Донбасі, це не є проблема тільки України, а проблема Європи і взагалі цілого світу. Не може бути згоди чи позитивного ставлення до ситуації, коли хтось хоче змінити кордони такими методами. Але, на жаль, всередині Євросоюзу немає стовідсоткової згоди, і це має вплив на відносини України та ЄС».

Економіст і голова брюссельського бюро аналітичного центру Open Europe Пітер Клепп звертає увагу на зміни, які в «українському питанні» може спровокувати нещодавній вибір президентом США Дональда Трампа.

Пітер Клепп
Пітер Клепп

«Європейсько-українські відносини суттєво залежать від того, якими будуть відносини між Америкою та Росією, – наголошує Клепп. – Однак обрання Трампа, який віддає перевагу зміні політики щодо Росії, яку США вели останні 5 років, може змінити ситуацію. Щоправда, вірити виборчим обіцянкам американських президентів, особливо у зовнішній політиці, не варто: їх ніколи не дотримуються. У відносинах із Путіним Трамп може бути й жорстким, бо якісь невеликі інциденти можуть змінити відносини. Але може й зробити, як обіцяв: покращувати відносини з Росією».

2016 рік не применшив єврооптимізму лише серед українців – Барандій

Марта Барандій, засновниця бельгійської громадської організації Promote Ukraine, наголошує, що саме українці залишилися одними з найбільш оптимістично налаштованих громадян, особливо на тлі країн, які входять до ЄС.

Марта Барандій
Марта Барандій

«Загалом з цього року й надалі Україна може взяти на себе роль натхненника збереження європейських цінностей у самій об’єднаній Європі. Навіть більше: я вважаю, що Україна може стати рольовою моделлю для громадянського суспільства Європи, яке повинно мобілізуватися заради збереження єдності європейських країн в умовах, коли поширюються рухи, спрямовані на дезінтеграцію», – говорить Барандій.

Ознакою року, що добігає кінця, стало те, що діяльність українців на європейських теренах стала більше цікавити місцевих експертів, населення та пресу, додає Марта Барандій. «Загалом активізація українських громадських організацій у Європі з 2014 року істотно покращила думку європейців щодо України та українців», – каже вона.

Україна і НАТО йдуть одним курсом дипломат

Тим часом деякою мірою навіть «родинними» стали за 2016 рік відносини між Україною та НАТО. Так вважає виконувач обов’язків голови місії України при НАТО Єгор Божок.

Єгор Божок
Єгор Божок

«НАТО стало невід’ємною частиною процесу внутрішніх реформ в Україні, особливо в секторі безпеки й оборони. По-друге, ми давно вже зрозуміли, що у нас є спільний безпековий виклик. Ми погодилися взаємодіяти глибше, щоб ефективніше стримувати цю загрозу. І це теж досягнення, бо ми поступово виходимо на новий рівень партнерства з НАТО. Я сподіваюсь, воно дозволить нам стати де-факто повністю взаємосумісним союзником НАТО за прикладом Швеції».

Як пояснює дипломат: «Це вже серйозний прорив, тому що це вже нова логіка й філософія відносин. Україна та альянс вже не просто йдуть паралельними курсами й час від часу перетинаються для того, щоб звірити годинники. Зараз ми йдемо одним курсом».

«Україна і НАТО стали ріднею, тобто Україна стала більш ніж партнером для НАТО», – резюмує чільний український дипломат.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG